Школи швидко втрачають учнів: де поділися діти та які загрози це може спричинити?

Цього року кількість першокласників зменшилася на 11 тисяч. Загалом, число учнів у школах знизилося майже на 170 тисяч! За прогнозами Міністерства освіти, ця тенденція, ймовірно, продовжиться і в наступні роки.

Чому українські навчальні заклади швидко втрачають учнів, які області стикаються з найбільшими зниженнями чисельності дітей та яким чином велика війна вплинула на цю ситуацію - досліджувала Ірина Макаренко.

Це заняття з робототехніки в одному з класів кадетського ліцею в Києві. Максим є учнем цього навчального закладу вже три роки. Зараз він навчається в одинадцятому класі.

Максим Юрків, учень державного ліцею "Кадетський корпус" №23 ім. В. Великого:

У мене зазвичай близько 7-8 занять. Як і раніше, у розкладі присутні предмети, такі як історія, захист Вітчизни, основи військової підготовки, фізична культура, математика, українська мова, а також література і зарубіжна література.

У ліцеї навчаються як хлопці, так і дівчата. Крім традиційних шкільних предметів, у навчальному плані передбачені заняття з військово-патріотичної та фізичної підготовки. Після уроків учні можуть відвідувати різноманітні гуртки, серед яких — дипломатія, журналістика та спортивні секції. Наприклад, карате викладає заслужений тренер, який є майстром спорту України.

Олександр Дорошенко, наставник секції карате в державному ліцеї "Кадетський корпус" №23 імені В. Великого:

Ми проводимо навчання самозахисту, акцентуючи увагу на вихованні під час занять. Дисципліна є основою бойових мистецтв, а карате представляє собою військову дисципліну, що чудово гармоніює з концепцією кадетського корпусу.

На сьогоднішній день у ліцеї навчається близько 700 учнів. При цьому, як зазначають викладачі, кількість бажаючих вступити сюди постійно збільшується.

Наталія Яненко, керівник комунікаційного відділу державного ліцею "Кадетський корпус" №23 ім. В. Великого:

Наш ліцей не є військовим навчальним закладом, проте це освітній заклад, що спеціалізується на поглибленій фізичній підготовці. У перших класах ми спостерігаємо зростання, яке становить 25% у порівнянні з три роки тому. Щодо старших класів, ситуація ще більш вражаюча: за останні три роки їх кількість зросла на 100%.

Проте така значна активність у зростанні кількості учнів є скоріше винятком. Загалом по країні спостерігається зворотна тенденція.

В Україні щорічно спостерігається зменшення кількості учнів у школах. Протягом минулого року їх стало менше майже на 170 тисяч осіб, що перевищує населення Ужгорода до початку повномасштабної війни. Найбільш суттєвий спад зафіксовано в Дніпропетровській, Львівській та Харківській областях. Проте ця проблема поширюється не лише на ці регіони — порожніми залишаються класи по всій території країни.

Зменшення кількості учнів за рік - 168 170 учнів

Дніпропетровська область — 18 866 школярів.

Львівська область — 16 277 учнів.

* Харківська обл. -- 12 875 учнів

Запорізька область — 11 976 школярів.

Одеська область — 11 622 школярі.

* Житомирська область - 10 976 школярів

Це явище найбільше відчувається в сільських школах і малих громадах, як повідомляє Міністерство освіти і науки. У великих містах ситуація менш очевидна, проте й там спостерігається поступальне зменшення кількості учнів. Наприклад, у Києві цього року за парти сіло на 135 учнів менше, ніж у попередньому.

Вікторія Тупало, директорка ліцею №234 Дніпровського району м. Київ:

На даний момент, у нашій навчальній установі навчаються 1089 учнів. Серед них 996 отримують освіту в очному форматі, а 93 – в сімейному. Це стосується тих дітей, які перебувають у Західній Україні або за межами країни, здобуваючи освіту у форматі сімейного навчання. У минулому році наш контингент був трохи більшим, але не суттєво. Літній період призвів до еміграції 34 учнів.

Ця статистика має кілька пояснень. Головна з них - різке зниження народжуваності, що відзначають фахівці Інституту демографії. Негативна динаміка почала проявлятися ще до початку повномасштабного вторгнення, а масштабна війна лише загострила цю ситуацію.

Олександр Гладун, який обіймає посаду заступника директора з наукових досліджень в Інституті демографії та вивчення якості життя Національної академії наук України:

На сьогоднішній день війна наклала свій відбиток на всі аспекти життя, що значно погіршило демографічні тенденції, зокрема й показники народжуваності. Щоб утримати чисельність населення на стабільному рівні, необхідно, щоб кожна жінка в середньому народжувала близько двох дітей за своє життя, що в масштабі 100 жінок означає приблизно 220 дітей. Проте, напередодні початку повномасштабного вторгнення ситуація була значно гіршою: 100 жінок приносили на світ лише 110 дітей, що вдвічі менше необхідного показника.

Інший прямий наслідок війни - вимушена міграція. Українські родини виїжджають за кордон або шукають прихистку в безпечніших регіонах країни. Разом із ними мільйони дітей шкільного віку.

Олександр Гладун, який обіймає посаду заступника директора з наукових досліджень в Інституті демографії та вивчення якості життя Національної академії наук України:

Приблизно зараз за кордоном 5,7 мільйона наших співгромадян. Це тільки ті, що виїхали у зв'язку з війною. І у віці до 18 років - приблизно 30% із тих, хто виїхав. Тобто виходить, що мільйони дітей виїхали, і відповідно кількість учнів скорочується.

У прифронтових зонах існує також невпинна загроза обстрілів. Щоб забезпечити дітям можливість здобувати освіту в очному форматі, в цих регіонах створюються підземні школи. Наприклад, така школа виглядає в Запоріжжі, де наразі навчається більше ніж півтори тисячі учнів.

Тетяна Болохнова, педагог початкової школи:

Міністерство прогнозує подальше зменшення кількості учнів у школах. Згідно з попередніми оцінками, у 2027 році кількість першокласників може скласти близько 225 тисяч, а у 2028 році — приблизно 171 тисячу. Значний спад у 2028 році зумовлений складною демографічною ситуацією, зокрема тим, що в цей рік до першого класу підуть діти, народжені під час повномасштабної агресії Росії проти України.

Зменшення кількості учнів призводить до порожніх класів, зменшення штату вчителів, а для деяких громад це може стати загрозою втрати власної школи. Українська освітня система вже сьогодні стикається з необхідністю знаходити рішення на виклики, які в майбутньому лише ускладняться.