"Трампівська версія 'човникової дипломатії': американські представники вислухали Путіна і вирушили до Зеленського."
Спеціальні представники Дональда Трампа, Стів Віткофф і Джаред Кушнер, зустрілися з Володимиром Путіним у Москві, а потім відправилися до Дубліна для переговорів з Володимиром Зеленським, повідомляє телеграм-канал "Труха⚡️Україна".
Інститут вивчення війни (ISW) зазначає, що під час переговорів, що відбулися в Москві 12 листопада, Володимир Путін фактично повторив свої попередні ультиматуми стосовно України, НАТО та майбутніх гарантій безпеки, а також намагався нав'язати свою версію лінії фронту. Це відображено в свіжому звіті ISW.
БЕЗ ТАБУ аналізує, що насправді криється за нещодавніми висловлюваннями Кремля, а також чому вони вказують на відсутність готовності Москви до справжніх компромісів.
Москва дотримується умов ультиматумів, висунутих у 2021 році.
Після зустрічі з американськими спецпосланцями Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, за даними ISW, Путін не відмовився від жодної з основних вимог Кремля. Це стосується як територіальних питань, так і обмежень для НАТО, а також впливу Росії на безпекову структуру Європи.
Експерти вказують на те, що російська сторона продовжує дотримуватися тих же вимог, які вона висловлювала ще в кінці 2021 року. Серед них – заборона на "розширення НАТО на схід", наявність права вето Росії щодо розміщення військових сил у країнах, які стали членами Альянсу після 1997 року, а також обмеження військових активностей в Україні, Східній Європі, на Кавказі та в Центральній Азії.
На думку Інституту вивчення війни (ISW), це свідчить про те, що Кремль не прагне знайти компроміс для миру, а скоріше намагається відновити ситуацію, яка фактично звільняє Росію від будь-якої відповідальності за конфлікт.
Територіальні претензії Кремля не змінилися
Згідно з інформацією від ISW, Путін відхилив пропозицію про створення демілітаризованої зони в Україні після завершення військових дій. Він підкреслив, що єдиною "лінією розмежування" між Росією та Україною є державний кордон Росії, який, за версією Кремля, проходить вздовж меж частково окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.
В ISW підкреслили, що така позиція узгоджується з попередніми публічними заявами російського керівництва: Москва й надалі вимагає повного контролю над усіма чотирма українськими регіонами, які у РФ незаконно внесли до своєї конституції у 2022 році.
Аналітики також відзначили, що Путін не відмовляється від своїх претензій на північні регіони України, які Росія вважає своєю "зоною безпеки". Володимир Мединський, помічник Путіна та голова російської делегації на зустрічі в Абу-Дабі, додав, що Росія не буде погоджуватися на жодний обмін територіями і планує продовжувати розширення цієї "зони" на території Сумської та Харківської областей.
"Будь-яка територія, на яку ступив російський солдат, належить Росії", - цитують у ISW російських переговорників, які просувають цю тезу як частину офіційної позиції Москви.
Кремль не визнає західні гарантії безпеки.
Ще одним аспектом, який привернув увагу аналітиків, стала позиція Путіна щодо гарантій безпеки для України в післявоєнний період. 12 листопада він знову заявив, що присутність будь-яких іноземних військових на території України є для Росії "категорично неприпустимою".
За оцінкою ISW, Кремль не готовий погодитися на реальні механізми стримування нової агресії, бо вважає навіть обговорення таких гарантій загрозою для власних планів. Путін також традиційно заявив, що іноземні війська в Україні стануть "законними цілями" для російських сил.
Аналітики нагадали: Москва виступає проти будь-яких суттєвих західних безпекових зобов'язань для Києва відтоді, як у Європі почали обговорювати можливе розгортання іноземного контингенту в межах майбутніх гарантій.
Путін намагається нав'язати власну версію фронту
Згідно з інформацією ISW, одна з частин переговорів у Москві була сфокусована на спробах переконання американської сторони в уявному стані справ на фронті, вигаданому Кремлем. Путін знову озвучив своє помилкове ствердження про нібито повний контроль російських сил над Костянтинівкою в Донецькій області.
Він навіть висловив ідею організувати там так звану "гуманітарну місію" на зразок Олешок, а також запросити міжнародні ЗМІ та правозахисні організації для спостереження за процесом евакуації цивільних, щоб продемонструвати, "хто насправді має контроль над містом".
В ISW назвали це типовою для Кремля перформативною спробою підкріпити перебільшені заяви про успіхи російської армії. Аналітики водночас зазначили, що мають дані про щонайменше 41 українську позицію в Костянтинівці та навколо неї станом на 1 вересня 2026 року, тож твердження Москви про "повний контроль" не відповідає реальності.
Згідно з оцінками ISW, Путін може вважати тимчасове локальне припинення вогню в Костянтинівці стратегічним кроком для перегрупування своїх військ і подальшого просування на північ у бік Дружківки, що є ключовим компонентом оборонної лінії Фортечного поясу.
"Російські війська вже евакуювали цивільних із контрольованих ними частин Костянтинівки, що свідчить: Кремль, імовірно, бачить у припиненні вогню насамперед військовий інструмент, а не гуманітарний механізм", - зазначили аналітики.
Чому переговори не виглядають обнадійливими?
ISW прийшов до висновку, що зустрічі в Абу-Дабі та Москві не виявили жодних ознак готовності Кремля до серйозного компромісу. Більше того, російська сторона, здається, прагне одночасно зберегти свої територіальні вимоги, перешкоджати отриманню західних безпекових гарантій для України та нав'язати Сполученим Штатам своє бачення "мирного процесу".
Аналітики спростували кремлівську наративу про те, що Росія нібито розпочала повномасштабне вторгнення через відмову США відповісти на ультиматум Путіна щодо НАТО. Як зазначили в ISW, Вашингтон неодноразово намагався зменшити напругу ще наприкінці 2021 року та на початку 2022 року.
Отже, згідно з оцінкою інституту, Росія не прагне до мирного вирішення конфлікту, а скоріше намагається закріпити такі умови, які в майбутньому забезпечать їй можливість для нових агресивних дій.
Раніше видання БЕЗ ТАБУ повідомляло, що Кремль скористався переговорами в Абу-Дабі для просування своїх ультиматумів і продовження тиску на Україну та Захід. Аналітики тоді підкреслювали, що Москва залишається налаштованою впливати як на військові дії, так і на формування майбутньої системи безпеки в Європі.
