Огляд бойових дій в Україні на 3 жовтня: 2026, фронтова мапа конфлікту з Росією.
В останні місяці на фронті виникла ситуація, коли ЗСУ не афішують свої досягнення, а окупаційні сили зберігають мовчання щодо своїх невдач. До завершення року ми ще зможемо дізнатися багато нового як про позитивні, так і про негативні аспекти, але вже зараз можна зробити деякі проміжні висновки.
Оскільки "зеленка" поступово зникає, разом із нею завершується і літня наступальна кампанія, що тривала з травня до кінця вересня. Жовтневі погодні умови знову вносять зміни у ведення бойових дій. Вже зараз ми спостерігаємо помітне збільшення кількості знищених російських військових. На минулому тижні був зафіксований певний рекорд — понад 2 тисячі за добу.
Хоча атаки противника поступово скорочуються, вони в основному зосереджені на двох напрямках: в Донеччині, між Добропіллям та Слов'янськом, а також у Запорізькій області, між Гуляйполем і Оріховим. В інших секторах фронту ситуація стабілізувалася, або ж сили оборони просуваються в зворотному напрямку.
російська фіктивна мапа в контексті фактичного стану справ, мапа: Клемент Молін
Водночас російська пропаганда досягла небачених масштабів дезінформації і не має наміру зупинятися, оскільки це може призвести до серйозних наслідків для тих, хто несе відповідальність. Їм простіше створювати фальшиві епізоди та вигадані карти, на яких вони нібито захоплюють села, розташовані на відстані 15-20 км від умовної лінії фронту. Французький аналітик Клемен Молен наклав карти, що активно поширюються російськими ЗМІ, на реальні географічні дані, виявивши, що розбіжності становлять понад 5 тисяч кілометрів.
російська фіктивна мапа в контексті фактичного стану справ, мапа: Клемент Молін
Такі карти заспокоюють не лише Путіна, а й все населення Росії. Адже все відбувається відповідно до плану, згідно з яким вони вже оточили та майже захопили Оріхів. Аналогічно, в Добропіллі було створено "котел", і місто також потрапило під контроль. Костянтинівка вже під окупацією, а їхні сили прорвалися на захід від Краматорська, практично очистивши Лиман. Вони все ще залишаються у Святогірську, яке розташоване щонайменше за 25 км від лінії фронту, якщо спиратися на офіційні карти.
Проте ворог фактично опинився у безвихідній ситуації. З фронту зникли десантні підрозділи, на кількох напрямках зазнали поразки елітні дронові підрозділи "Рубікон", а в тилу затримуються на тривалий ремонт нафтопереробні заводи та стратегічні військові підприємства.
Карта військових дій, зображення: Еспресо
Ситуація на фронті для Збройних Сил України наразі є однією з найсприятливіших з моменту контрнаступу на Харківщині у 2022 році. Новий Генеральний штаб активно реформує армію, надаючи можливість молодим командирам, які проявили себе на полі бою, піднятися по кар'єрних сходах. Штурмові війська проходять через зміни: від централізованого управління головнокомандувача вони переходять під контроль різних угруповань та корпусів. Наші середньострокові операції демонструють стабільне зростання і перевищують результати російської армії, яка тривалий час домінувала в цій сфері. Наприклад, у 2025 році ми знищували в середньому 3,5 тисячі одиниць різного автотранспорту, тоді як за останні чотири місяці ця цифра зросла до принаймні 13 тисяч. Це суттєво вплинуло на бойові дії, дозволивши ЗСУ відновити елементи маневрової війни. Протягом останніх чотирьох місяців ми регулярно чуємо про невеликі успіхи наших військових, зокрема на Запоріжжі, Дніпровщині, Харківщині, а також у Луганській та Донецькій областях.
Вже зараз тільки за оприлюдненими даними можемо констатувати, що наші локальні контратаки дали більше результату, ніж великий контрнаступ 2023 року. Нагадаємо, що тоді ЗСУ звільнили понад 370 км², але за підсумками року, російська армія захопила на 480 км² більше.
графічне зображення окупації та визволення територій, фото: Еспресо
У жовтні президент Зеленський повідомив про деокупацію приблизно 800 км² територій, в той час як Росія захопила близько 90 км² більше. Проте, цьогорічні дані є неповними, адже наші досягнення все ще залишаються в тіні. Таким чином, за підсумками року ми маємо можливість вперше досягти позитивного балансу.
Глянемо що відбувається на 2-ох ділянках фронту, про які вже відомо.
Контрнаступ ЗСУ на Дніповщині триває
На Олександрівському напрямку триває військова кампанія, яка, хоча й сповільнилася, все ж демонструє помітні досягнення за останній місяць. На фронті між Новопавлівкою та Великою Новосілкою Сили оборони здійснюють певні успіхи у бік останньої. Наші війська звільнили село Запоріжжя та продовжують рухатися на схід вздовж обох берегів річки Вовча, прагнучи досягти Дачного — останнього окупованого села в регіоні Дніпровщини. Паралельно просуваються сили й на південь, вздовж Мокрих Ял, до стратегічно важливого укріпленого району в селі Комар.
Карта військових дій, зображення: Еспресо
На лівому березі Збройні Сили України наблизилися до сіл Перебудова і Комар, розпочавши бої за їхнє захоплення, просуваючись з півночі вздовж правого берега. Далі по фронту наші підрозділи активно наступають на село Шевченко, загрожуючи також населеним пунктам Привільне та Бурлацьке. Якщо наше просування на південь продовжиться, ми зможемо створити серйозну загрозу для важливого логістичного центру у Великій Новосілці, що має вирішальне значення для всього південно-донецького напрямку. Російські військові кореспонденти вже висловлюють побоювання, що їхнім військам слід поступово відступати та укріплюватись у Великій Новосілці, аби зберегти контроль над цим регіоном.
Карта військових дій, зображення: Еспресо
Далі на захід на Олександрівському напрямку тривають важкі позиційні бої без просування. Сили оборони відкинули ворога на південь від села Рибне і підійшли впритул до Успенівки - одної із проміжних цілей наступально кампанії, але поки не можуть почати за неї бої. А тому намагаються обійти цей укріпрайон із західного флангу, де ми наступаємо на панівну висоту в селі Солодке. Тут ЗСУ мали просування на північ та на захід від села і вже фактично розпочали бій за нього. Разом всі ці дії значно впливають на спроможності ворога продовжувати наступ на Гуляйпількому напрямку, де вони вже півроку топчуться на місці.
Карта військових дій, зображення: Еспресо
"Вівальді" на Лиманщині - третій акт
На Лиманському фронті командувач військового угрупування "Центр" Андрій Білецький разом із 3-м корпусом ЗСУ частково розкрили деталі третьої фази операції "Вівальді". Ми вже давно натякали на можливість звільнення населених пунктів Карпівка, Рідкодуб і Катеринівка, а також на стратегічно важливих височин, де розташоване село Нове. Звільнення цього населеного пункту дало можливість Силам оборони захопити ініціативу на всьому виступі, що утворився на заході від річки Жеребець.
Карта військових дій, зображення: Еспресо
Поки триває "Вівальді" і ЗСУ ведуть активні дії для остаточного вигнання окупантів на лівий берег річки, варто відзначити вражаючі технологічні досягнення, які дозволили нашим військовим звільнити щонайменше 200 км² території та взяти в полон сотні ворогів. Наприклад, БТР-камікадзе знищили командний пункт у Новому, а дрони, що займаються мінуванням та розмінуванням, допомогли нашим штурмовикам подолати оборонні лінії противника з мінімальними втратами.
Основним досягненням стали десантні наземні дрони, обладнані потужним озброєнням, зокрема кулеметами, гранатометами та іншими несподіванками для супротивника. Тилова атака таких НРК виявилася для росіян несподіванкою.
Війна вступає в стадію холодної пори року, що призведе до суттєвого збільшення втрат серед окупантів на фронті. Навіть активізована мобілізація в Росії, ймовірно, не зможе компенсувати всі втрати. Для України зараз відкривається шанс, тому надзвичайно важливо, щоб досягнення Збройних Сил України не були зведені нанівець через проблеми в тилу. Росія, в свою чергу, зосереджує свої зусилля саме на ударі по тилу, вважаючи це ключовим елементом своєї стратегії у цій війні.
