Земля за мир: Як Київ прагне порушити російські шаблони у переговорах.

"Найгірше, що трапилося за останні шість місяців, полягає в тому, що війна почала диктувати умови обом сторонам конфлікту, а не навпаки. Її необхідно якось взяти під контроль."

Цю ідею неодноразово висловлює один із учасників розмови з "Українською правдою", який залучений до переговорів щодо завершення війни між Росією та Україною.

Бойові дії набули такої тотальності, що і сторони конфлікту, і їхні союзники, які не воюють безпосередньо на полі бою, дедалі більше підлаштовуються під події на фронтах, замість того, щоб самостійно визначати напрямок розвитку подій.

З початком нового етапу мирних переговорів Україна прагне змінити напрямок історичного процесу.

Минулий раунд переговорів, в першій половині 2026 року, фокусувався переважно навколо ідеї так званого "Донніленду" - демілітаризованої зони на Донбасі.

"Усі кружляли в танці навколо виходу військ, різноманітних адміністрацій та американської участі в управлінні — обговорювали все це й подібні питання. Але коли дійшло до вибору, чиї прапори будуть підняті над входом до цього 'Донніленду', Путін рішуче заявив, що це буде російський стяг. У відповідь наші висловили бажання, щоб це був не ваш. І саме це питання стало причиною зриву всього масштабного процесу", - стисло підсумовує минулі переговори один з високопосадовців сучасної української влади.

Тож тепер Україні йдеться не просто про відновлення тристоронніх переговорів, які росіяни заблокували. Київ хоче використати новий дипломатичний раунд, щоб перевести розмову з вузьких і невирішуваних територіальних претензій Москви на ширшу тему - майбутню систему безпеки України та Європи уже "після Донбасу".

Відповідно до концепції, запропонованої українською стороною, питання Донбасу може втратити статус основного об'єкта обговорення і стати складовою частиною ширшої угоди.

Але для початку потрібно було зробити найпростіше і водночас найскладніше: знову посадити росіян за переговорний стіл.

З цією метою кілька разів до Володимира Путіна відправлялися американські дипломати Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Під час останньої поїздки Віткоффа до Санкт-Петербурга, після бесіди з президентом Володимиром Зеленським у Осло, процес несподівано почав зміщуватися з мертвої точки.

Як і чому Володимир Путін вирішив прислухатись до Віткоффа, які очікування від нових переговорів та чому Україна і США прагнуть провести першу сесію перемовин принаймні на тиждень раніше, ніж заплановані Путіним дати 10 листопада - цю ситуацію аналізує "Українська правда".

Кожен тиждень має своє значення: відновлення діалогу.

Заплановано провести новий етап тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією в Абу-Дабі. Російська сторона вже оголосила попередні дати, які припадають на 10 числа листопада, що буде через тиждень після проміжних виборів до Конгресу США.

Однак, за даними УП, Київ разом із Вашингтоном зараз намагаються переконати росіян погодитися на зустріч хоч на тиждень раніше.

Американські колеги спочатку не змогли зрозуміти, чому українська команда наполегливо просить про перенесення зустрічі на більш ранній термін.

"Вони запитують: "Навіщо вам той тиждень туди-сюди?". А наші у відповідь пояснюють, що наразі цей тиждень не має значення. Проте вже в грудні кожен тиждень набуде важливості. Коли немає електрики, води чи опалення, то кожен день стає важливим", - ділиться співрозмовник УП з команди Зеленського.

На вечір 25 жовтня остаточне підтвердження щодо зміни дати з Москви ще не надійшло.

Проте українська сторона вважає, що сам факт повернення росіян до діалогу є принаймні свідченням певного прогресу в останніх переговорах, що відбулися між представниками США та Путіним.

"Ми узгодили з Віткоффом, які моменти будемо вважати успішною історією його візиту до Путіна. Головним питанням було відновлення тристороннього формату. Адже раніше російська сторона чітко давала зрозуміти, що до кінця зими не бачить шансів на жодні переговори," - розповідає джерело в дипломатичній команді Зеленського.

У Києві не очікують, що перша зустріч призведе до значного прогресу. Навпаки, українська команда, що займається переговорами, вважає, що для досягнення конкретних угод знадобиться, як мінімум, кілька раундів обговорень.

"По-хорошому, якби було бажання, то всю конструкцію можна було б скрутити ще до Нового року. Але навряд чи росіяни погодяться. Вони вірять, що зможуть нас дотиснути цієї зими", - пояснює співрозмовник УП на Банковій.

Проте, в оптимістичному розвитку подій, вже після другої або третьої зустрічі може виникнути потреба в обговоренні заходів для зменшення напруги.

"Є відчуття, що у складах груп будуть оновлення. Тому на першій зустріч нові делегації притруться. На другій почнеться предметна робота. Ну і десь на третю можуть бути вже якісь реальні рішення", - пояснює УП один із членів команди Зеленського, який уже брав участь у таких переговорах.

Помічник президента Росії Юрій Ушаков у неділю висловив думку, що потенційна перша зустріч переговорних делегацій може бути розцінена як "пристрілочна".

"Але ми налаштовуємо Віткоффа і Кушнера, що треба добитись двох речей. Перше, щоб наші сесії були з якоюсь регулярністю, щоб було видно рух. І ще треба, щоб кожна зустріч закінчувалась невеликою перемогою: чи обмін, чи щось подібне. Інакше люди не повірять, що це серйозний процес", - розповідає один зі свідків переговорів із посланцями Трампа.

Земля в обмін на мир: зламати російську формулу

Довіра українського народу до майбутніх переговорів матиме надзвичайно важливе значення. Переговорна команда Зеленського зіткнеться з непростим викликом – необхідністю відмовитися від ультимативних вимог з боку Росії щодо передачі територій.

"Як би це не звучало і якими б термінами ми не описували ситуацію, росіяни прагнуть до виводу українських сил із Донбасу. Незалежно від того, чи буде це 'Донніленд', чи демілітаризована зона — основна мета полягає в тому, щоб ми там не залишалися, а вони мали контроль", — зазначає один із керівників команди Зеленського.

"В них у голові все одно залишається формула "земля в обмін на мир". Тобто спочатку ви віддаєте території, а тоді уже буде мир", - додає інший співрозмовник УП, близький до переговорної команди.

Отже, в даний момент українські перемовники працюють над тим, щоб знайти нові способи розширення цієї дискусійної платформи.

Частина команди, як-от глава Офісу президента Кирило Буданов, шукають варіант рішення на землі, який би міг задовольнити обидві сторони. Інший член переговорної групи, глава фракції "Слуги народу" Давид Арахамія взагалі пропонує дивитись не на Донбас, а моделювати ситуацію, яка буде "після Донбасу".

Власне, українська сторона виступає з пропозицією не зосереджуватися на тому, кому належатиме те чи інше село, а зосередитися на питанні: яким чином виглядатиме мир після закінчення війни?

"Ви вчепилися в цю землю, але всі ці розмови не матимуть сенсу, поки українці не зрозуміють: а що буде після цього? Яким буде мир? Якщо ми будемо рухатись в рамці території в обмін на папір з гарантіями від Трампа, то так в Україні ніхто це не зможе провести", - пояснює суть ідеї співрозмовник УП, близький до переговорної групи.

"Нам треба показати картину того, як виглядатиме ця частина світу, як Україну будуть захищати, яка буде співпраця з НАТО чи що там ще буде. У нас всередині країни довіра до Трампа тільки на 6% вища, ніж довіра до Путіна. Просто під запевнення Трампа тут ніхто нічого не зробить", - додає джерело.

Саме з цієї причини українська сторона активно прагне залучити європейських партнерів до цих переговорів, незважаючи на опір з боку Росії та іноді США.

Якщо Україна, Європейський Союз, Великобританія та, зрештою, Росія не зможуть досягти угоди щодо системи безпеки в Європі, конфлікт триватиме.

Здається, така точка зору вже знайшла підтримку й серед представників Трампа. За словами джерел з дипломатичної команди Зеленського, Кушнер та Віткофф передали Путіну пропозицію розглянути нову концепцію безпеки, і він, за чутками, дав свою згоду на цю ініціативу.

Наскільки серйозно він ставився до цієї готовності, стане очевидним на перших зустрічах в Абу-Дабі.

"Російська сторона, до слова, не має наміру запрошувати європейців до обговорень на першій зустрічі. Проте наші делегати все ж доставлять їх у Абу-Дабі, де в режимі реального часу проходитимуть брифінги. Основна проблема європейців полягає в тому, що у них немає чітко визначеного представника, а це означає, що всі їхні посланці можуть лише реагувати на отримані сигнали. Вони не мають мандата для ухвалення будь-яких рішень," - зазначають у команді Зеленського.

Проте на двох останніх засіданнях Європейського Союзу нарешті визначився представник, яким став Бйорн Зайберт, керівник кабінету та найближчий радник президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.

Таке представництво є цілком виправданим, оскільки основна частина запитів з Росії стосується не країн "європейської трійки" чи інших держав ЄС, а безпосередньо Єврокомісії. Саме ця інституція відповідає за управління санкціями, а також за банківські та інші обмеження.

Отже, нам усім варто обговорити концепцію післявоєнного світу. Це, до речі, надає Путіну можливість вести розмову про глобальні питання, а не лише змагатися за незначні фрагменти території.

Якщо така розмова почнеться, то питання Донбасу стане чимось маленьким на тлі великої дискусії про глобальну безпеку", - резюмує джерело УП в переговорній команді Зеленського.

"Там Давид (Арахамія - УП) розказував якось американцям, що остаточна мирна конфігурація має бути такою, щоб жителі Харкова і Дніпра могли на неї погодитися. Після Донбасу вони наступні, і якщо жителі цих регіонів подивляться на нашу "формулу миру" й скажуть: "Окей, нас це влаштовує", - тоді це справді буде працююча історія", - додає співрозмовник.

Віткофф, концепція "гуманізму" та дизельні технології

Цікаво, що одночасно з мирними ініціативами, ті ж самі представники Трампа займаються переговорами з Росією, які, хоча й не пов'язані з війною, швидко можуть принести прибуток. Яскравим прикладом цього є відома справа про розблокування та закупівлю російського дизельного пального в США.

Однією з основних фігур у обох напрямах переговорного процесу виступає спеціальний представник Дональда Трампа Стів Віткофф.

В українських політичних колах його фігура викликає змішані реакції. Зв'язки з російськими представниками та його економічні пропозиції щодо відновлення співпраці з Москвою породжують сильне невдоволення в Києві.

Одночасно, джерела УП, які беруть участь у переговорах, відзначають, що Віткофф має значну перевагу: він вміє налагоджувати контакт як з Путіним, так і з Трампом.

За інформацією джерела, російський лідер демонструє значно більш позитивне ставлення до Віткоффа у порівнянні з іншим американським учасником переговорів - Джаредом Кушнером.

"У нас тут усіх це дуже обурює, але він десь там може назвати Путіна 'гуманістом', а потім розповідати онукам про ці зустрічі. У Стіва справді є певна харизма, і іноді Путін під її впливом готовий відступити від своїх застарілих позицій. Як, наприклад, у випадку з цими переговорами," - ділиться думками один із учасників зустрічей з посланцем Трампа.

Існує ще один аспект, який підкреслює значущість Віткоффа для України. Як повідомляють джерела УП, саме він сприяв відновленню відносин між Києвом і адміністрацією Трампа до прийнятного рівня після недавніх напружень.

"Віткофф уміє говорити з Трампом, той його слухає. Зараз після всіх цих історій стосунки більш-менш вирівнялися. І Starlink повернувся, і розвіддані, і закупки зброї по PURL в Пентагоні не підписувались", - стверджує співрозмовник.

Проте, безумовно, на "економічному фронті" Віткофф і Кушнер досягли значно більших успіхів.

Одна з найбільш резонансних ідей для України, про яку повідомляли західні медіа, полягає у можливому поверненні російського газу на європейський ринок.

В гуманістичних формулюваннях американських миротворців це описують як інструмент для наповнення фонду відновлення України грошима. По суті, це буде просто формою повернення російських енергоносіїв, а отже і впливу, на Європейський континент.

Хоч ця дискусія не нова. Ще під час переговорів у Стамбулі сама ж українська делегація мотивувала росіян до зупинки війни тим самим газовим питанням.

"Це для нас шанс отримати своєрідні "тіньові репарації" від російського газового потоку, адже досягти звичайних компенсацій буде дуже важко. Таким чином, росіяни матимуть стимул повернутися до ЄС, а ми зможемо отримати свою частку для відновлення після війни. Але це буде можливим лише після завершення конфлікту. Наразі ми активно співпрацюємо з німцями, щоб донести до Трампа думку, що до закінчення війни жоден російський газ не повинен надходити", - розповідає джерело з оточення президента.

Однак із появою Віткоффа і від його знайомства з економічним радником Путіна Кирилом Дмітрієвим економічна логіка переговорів почала змінюватися. Головна різниця - американці вирішили не чекати на закінчення війни.

Перший крок у написанні історії стався через угоду про придбання закордонних активів російського "Лукойла" компаніями, що мають зв'язки з групою Трампа. Наступний важливий момент відбувся в контексті "дизельної угоди", яка, на щастя для України, викликала масштабну політичну кризу у світі.

Згідно з інформацією УП, наступною галуззю, де може відбуватися активізація співпраці між Росією та США, стане ринок мінеральних добрив.

І так сектор за сектором відкриється, що воно малось росіянами на увазі під часто повторюваними словами "дух Анкориджа".

Новий раунд переговорів наразі не створює підстав для оптимістичних прогнозів щодо швидкого завершення конфлікту.

Росія не відмовилася від територіальних вимог. Україна не готова приймати угоду, яка не гарантуватиме її реальної безпеки. Американці паралельно шукають способи зацікавити Москву економічними перспективами. А європейці досі намагаються сформувати дієве представництво в переговорному процесі.

У цих умовах навіть відновлення регулярних зустрічей між трьома сторонами стане лише першим кроком на довгому шляху.

Наразі в української дипломатії є кілька завдань. Передусім змусити Москву повернутися до предметних переговорів. І, не менш важливо, нейтралізувати головну проблему, яка зривала всі попередні раунди домовленостей - питання територій.

Президент Зеленський висловив свою початкову пропозицію – встановлення мораторію на вогневі дії вздовж існуючої лінії фронту.

Якщо вдасться зосередити обговорення не на ситуації в Донбасі, а на розробці системи безпеки в Європі, це може відкрити можливість для досягнення більш широких угод.