Зеленський розглядає альтернативний варіант для Києва. Яка доля чекає на Кличка та чи зможе столиця витримати сувору зиму?

Підготовка столиці до зими викликала новий конфлікт між Офісом президента та міською владою Києва. У стінах Банкової навіть виникли розмови про можливе усунення Віталія Кличка з ролі голови Київської міської державної адміністрації, проте врешті-решт було ухвалене інше рішення.

Який "план Б" готує центральна влада для управління столицею та чому ця зима може стати важчою для киян - у матеріалі РБК-Україна.

Основное:

Перспективи Кличка: на Банковій розглядали варіант його відсторонення від посади голови КМДА, проте цей план не отримав підтримки у більшості впливових членів команди президента.

Ініціатива Зеленського: президент висунув ідею утворення спеціального "кабінету" при уряді, присвяченого питанням Києва. Згідно з інформацією РБК-Україна, цей новий орган може включати близько десяти учасників і матиме статус консультативного або дорадчого.

Підготовка до зимового сезону: Київ забезпечив себе більшими запасами резервного обладнання в порівнянні з минулим роком, проте роботи над створенням великих резервних джерел тепла ще тривають.

Електричні труднощі: Внаслідок атак з боку Росії столиця зазнала суттєвих втрат у своїй електрогенерації, що призвело до зростання залежності від постачання електроенергії з інших областей.

Зимові прогнози: джерела РБК-Україна не відкидають можливості тривалих вимкнень електрики, проблем з опаленням та зупинок роботи метрополітену. Наслідки цих ситуацій будуть залежати від подальших ворожих дій та погодних умов.

Підготовка столиці до зимового періоду знову викликала напруженість між Банковою та Віталієм Кличком. Президент відкрито критикує київську владу за недостатню готовність до можливих російських атак на енергетичну інфраструктуру та шукає нові механізми впливу на ситуацію в Києві. Водночас у команді мера підкреслюють, що відповідальність за зимову готовність міста покладена не лише на столичну адміністрацію.

Проте, ця історія має не лише політичний аспект. Київ вступає у новий зимовий період з пошкодженими теплоелектроцентралями та незавершеними проектами резервних джерел опалення. Хоча столиця цього року підготувалася до опалювального сезону більш активно, ніж минулого, експерти, з якими спілкувалося РБК-Україна, не виключають можливості, що ця зима може стати ще складнішою.

Київське питання

Президент 13 жовтня заявив, що навіть у прикордонних і прифронтових регіонах плани енергетичної стійкості виконуються краще, ніж у столиці. Він звернув увагу на те, що навіть після поодиноких російських влучань значна частина Києва залишається без електроенергії та води. І анонсував рішення, які передбачатимуть не лише посилення захисту енергооб'єктів, а й зміну підходів до управління містом.

Того ж дня Зеленський повідомив про консультації з представниками силового сектору, бізнесу та місцевого самоврядування. Серед його співрозмовників були колишній голова СБУ Василь Малюк, бізнесмен Костянтин Єфименко та мер Харкова Ігор Терехов.

Це негайно викликало спекуляції щодо можливого висування серйозного суперника проти Кличка в Києві з боку Зеленського. Особливо зважаючи на те, що нинішній виконуючий обов’язки голови КМВА Андрій Ткачов не проявляє значної публічної активності.

"Він наразі вивчає різних людей та спілкується з ними," - зазначив обізнаний співрозмовник РБК-Україна, відповідаючи на запитання про можливість того, що Малюк незабаром стане головою КМВА.

Однак військова адміністрація є лише однією зі складових комплексної системи управління Києвом. Разом з нею функціонує Київська міська державна адміністрація під керівництвом Віталія Кличка та обрана громадянами Київрада. Ця структура вже не раз ставала джерелом суперечок стосовно повноважень та відповідальності.

За інформацією РБК-Україна, на Банковій обговорювали й значно радикальніший сценарій. Два джерела видання незалежно одне від одного розповіли, що в президентському оточенні розглядали можливість відсторонити Кличка від посади голови Київської міської державної адміністрації. За словами співрозмовників, одним із прихильників такої ідеї був колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

Втім, як стверджують джерела, більшість впливових представників президентської команди - як на Банковій, так і поза нею - виступили категорично проти. Передусім через юридичні та управлінські наслідки такого рішення.

Суть справи полягає в тому, що в столиці України посади мера та голови Київської міської державної адміністрації мають глибокі зв’язки. Незважаючи на те, що президента відповідно до законодавства призначає голову КМДА, Конституційний суд зазначив, що керівником цієї адміністрації має бути саме обрана киянами особа. Більш того, навіть якщо Кличка відсторонять від посади в адміністрації, він все ще залишиться мером і матиме значний вплив на діяльність Київської міської ради.

"Хоча в теорії це виглядає можливим, на практиці система управління містом стане ще менш ефективною, ніж тепер. Кличко через Київраду зможе все заважати. Навіть доступ до офісів може стати проблемою", - зазначає один з співрозмовників видання.

Особливо враховуючи, що існуючі структурні проблеми в управлінні Києвом в умовах воєнного стану, про які РБК-Україна вже неодноразово зазначала, така зміна кадрів навряд чи зможе вирішити.

"КМВА - це тупикова гілка розвитку. Он Ткаченко (Тимур Ткаченко, нинішній очільник Київської обласної військової адміністрації, - ред.) ніби спробував з Кличком повоювати і що? Потім сам просився, щоб його відпустили", - розповідає інший співрозмовник.

Окрім цього, будь-які намагання обмежити "суверенітет" влади столиці неминуче зустрінуть рішучу опозицію з боку мера та його прихильників. На Віталія Кличка впливають одразу два чинники.

По-перше, у європейців існує значне усвідомлення важливості місцевого самоврядування. По-друге, Кличко має потужні зв'язки в європейських колах, зокрема з німецьким істеблішментом.

Як повідомляли раніше джерела в уряді, цей аспект вже заважав Банковій вжити рішучі заходи проти Кличка. Згідно з інформацією РБК-Україна, навіть у нинішній ситуації, коли все обмежується лише словесними конфліктами, до Брюсселя з Хрещатика вже надійшли певні сигнали, і європейські партнери почали висловлювати своє стурбування.

"Схоже, що в адміністрації на Банковій усвідомили, що негативні наслідки ситуації в Києві впливають як на центральне керівництво, так і на місцеву владу. У Київській міській військовій адміністрації немає бажаючих вступати в конфлікт з мером. Потім мер виступив у Верховній Раді, де дав відповіді на запитання стосовно підготовки міста. Після цього риторика центральної влади щодо Кличка стала дещо м'якшою", - зазначив один із співрозмовників з команди мера.

Варіант Б

Отже, в підсумку, Зеленський відкрито висловив ідею про більш помірний підхід - заснувати спеціальний "офіс" в рамках уряду, який займатиметься розв'язанням проблем столиці.

"Я звернувся до прем'єра з проханням сформувати спеціальний кабінет для Києва, до якого увійдуть управлінці бізнесу та впливові особи. Я готовий особисто зустрітися з тими, кого вони запропонують, і обговорити це питання. Створіть такий кабінет і працюйте над рішеннями. Я зроблю все, що в моїх силах", - зазначив Зеленський під час зустрічі з журналістами 27 жовтня.

Президент зокрема озвучив кілька прізвищ тих, з ким він говорив про участь в такому кабінеті: екс-віце-прем'єр Олександр Кубраков, екс-прем'єр часів Порошенка Володимир Гройсман. А ось екс-голова Держагенції відновлення Сергій Сухомлин, за словами Зеленського, відмовився брати в цьому участь, "як тільки про Київ почув".

За інформацією РБК-Україна, новий орган може налічувати близько десятка учасників і матиме консультативний або дорадчий статус. Тобто його члени не зможуть безпосередньо віддавати розпорядження київській владі. Натомість вони пропонуватимуть свої рішення Кабміну, який уже реалізовуватиме їх через наявні державні механізми. Така конструкція дозволила би Банковій активніше впливати на розв'язання столичних проблем без конфліктного усунення Кличка.

"З якою метою засновувати ще одну енергетичну раду чи кабінет? При міській владі вже функціонує рада з енергетичної безпеки та стійкості, до складу якої входять фахівці з відповідної сфери. Ця рада також брала участь у розробці міського плану стійкості," - зазначає джерело з команди мера, коментуючи цю ініціативу.

Однак у команді Кличка не відкидають можливість, що питання про зняття мера може знову стати актуальним в майбутньому, особливо коли ситуація в місті ускладниться. У такому разі політичним аргументом можуть стати незавершені підготовчі роботи до зимового сезону. Цю версію підтримує рішення РНБО, ухвалене 5 серпня, яке наголошує на персональній відповідальності чиновників за реалізацію заходів, передбачених планами стійкості.

"Виконати цей план ідеально неможливо. У будь-якому разі будуть якісь прогалини, щось десь піде не так. Це може перетворитися на аргумент проти мера", - припустило джерело.

Однак ухвала РНБО сама по собі не призводить до автоматичного усунення Кличка з посади чи його юридичної відповідальності. Для цього існують конкретні правові підстави та необхідні процедури.

Як столиця України готується до прийдешньої зимової пори

Співрозмовники РБК-Україна з різних політичних таборів сходяться на тому, що цього року київська влада зробила більше для підготовки до опалювального сезону, ніж торік. Водночас не все обладнання, про яке зараз звітує міська влада, з'явилося саме цього року: частину резервів столиця накопичувала ще в попередні роки повномасштабної війни.

Згідно з інформацією, наданою КМДА, наразі для систем тепло- та водопостачання підготовлено приблизно 700 генераторів. Ці пристрої призначені для забезпечення функціонування насосів та іншого критично важливого обладнання в умовах відключень електроенергії. Крім того, для водопровідної інфраструктури було зведено три дизельні електростанції.

Окрім цього, міські чиновники інформують про запуск резервного водозабору та підключення системи каналізації до альтернативного джерела електроживлення. Це дозволить забезпечити безперебійне функціонування водопостачання та водовідведення, навіть у випадках перебоїв з централізованою електрикою.

У Києві на випадок надзвичайних ситуацій для обігріву певних будівель є 70 мобільних котелень та вісім блочно-модульних установок. Ці ресурси можуть бути задіяні, наприклад, для лікарень і соціальних установ, що опинилися без основного джерела тепла. Значну частину цього резерву було створено ще в попередні роки.

Київська міська державна адміністрація повідомляє про закупівлю більше шести тисяч одиниць техніки, включаючи генератори, інвертори та акумулятори, в рамках міських програм для багатоквартирних будинків. Це обладнання створене для забезпечення функціонування певних систем у будинках під час відключень електроенергії, а не для повного електричного забезпечення всіх квартир.

Ще одна сфера розвитку - це впровадження когенераційних систем, які представляють собою компактні електростанції, здатні одночасно виробляти електричну енергію та теплоту. Проте нинішній обсяг такої генерації все ще значно відстає від загальних потреб міста.

В зимовий період споживання електроенергії в Києві може досягати приблизно 1950 МВт. На даний момент місто має в експлуатації тільки 60 МВт когенераційних потужностей, але планує збільшити їх до 200 МВт до кінця року. За даними джерел РБК-Україна, для забезпечення функціонування критично важливої інфраструктури потрібно від 200 до понад 300 МВт місцевої генерації.

Крім створення резервів, місто та центральна влада проводять роботи з фізичного захисту важливих енергетичних об'єктів від російських атак. Частину заходів виконує КМДА, іншу - державне Агентство відновлення. Повністю ці роботи ще не завершені.

Найважливішим, але водночас і найбільш складним завданням у підготовці є організація резервного теплопостачання на випадок нових пошкоджень великих теплових електростанцій. На відміну від мобільних котелень, які розраховані на тимчасове опалення окремих будівель, йдеться про системи, здатні забезпечувати теплом цілі житлові квартали.

Загалом план стійкості Києва передбачає створення таких джерел тепла потужністю до 2,1 ГВт. Цього року роботи розгорнули приблизно на 1,6 ГВт: місто відповідає за будівництво об'єктів потужністю понад 1000 МВт, а державне Агентство відновлення - приблизно 560 МВт, зокрема за шість резервних котелень.

Проте не всі з цих об'єктів вже готові до функціонування. Джерела, з якими спілкувалися журналісти, висловлюють сумніви, що всі заплановані на цей рік потужності встигнуть запустити до кінця року. Наприкінці жовтня Міністерство розвитку громад та територій також підтвердило, що будівництво ще не завершено. В інтерв'ю BBC Україна 23 жовтня Віталій Кличко зазначив, що загальний план стійкості Києва реалізовано більш ніж на 60%, а місто має намір завершити його втілення до грудня.

Співрозмовники РБК-Україна визнають: попри значний обсяг виконаної роботи, і міська влада, і державні структури запізнилися з частиною необхідних заходів.

Одне з джерел у владних колах вказує на затримки в ухваленні важливих рішень на рівні Київської міської ради. Зокрема, за його інформацією, ухвалення рішень щодо розміщення енергетичного обладнання затягнулося, і необхідне голосування відбулося лише в вересні, хоча аналогічні рішення були підготовлені ще в травні. Також раніше в Агентстві відновлення публічно обговорювали проблеми з земельними питаннями, які затримували реалізацію проекту.

"Чи можна було повністю відновити столичні ТЕЦки? Ні. Чи можна було би паралельно встановлювати когенерацію? Так. Чи можна було краще попрацювати із системами розподілу електрики? Так. Загалом, відсотків на 30-50% можна було би краще підготуватись, але не на сто", - каже одне з джерел у владі.

Притому повністю провину з центральної влади він не знімає. "Ми все одно ставимося до Кличка як до політичного опонента, з відповідними наслідками", - каже співрозмовник.

Джерела, близькі до мера, зазначають, що існують певні труднощі з узгодженням та фінансуванням проектів, пов'язані з центральними органами влади. Розробка плану стійкості Києва розпочалася ще навесні, але остаточне затвердження на рівні РНБО відбулося тільки в серпні.

У команді Кличка вважають, що затримка в узгодженні документа позбавила місто цінного часу. Натомість центральна влада має іншу думку: первісний варіант вимагав доопрацювання, а його впровадження в запланованих масштабах було фінансово недоцільним. В результаті, за цей період вартість запланованих заходів вдалося зменшити з 67 до 37 мільярдів гривень.

Восени спостерігалися затримки у виконанні бюджетних платежів. У КМДА повідомляли про необхідність призупинення деяких робіт, пов'язаних із резервним теплопостачанням та електропостачанням. У жовтні процес розблокування платежів нарешті розпочався. Уряд також підтвердив наявність труднощів із фінансуванням, вказуючи на тимчасовий дефіцит бюджетних коштів.

"Загалом, слід зазначити, що підготовка до цієї зими була більш ретельною в порівнянні з минулою. Проте існує проблема: ми готувалися до старих викликів, а нові загрози, такі як реактивні дрони і нестача засобів протиповітряної оборони, вже з'явилися," - ділиться думкою ще один експерт видання.

Чому ця зима може стати для Києва ще більш складною?

Після багатьох атак з боку Росії енергетична інфраструктура Києва зазнала значних пошкоджень, які перевищують ті, що були на початку минулого опалювального сезону. У зв'язку з цим, незважаючи на більші запаси, експерти, з якими спілкувалося РБК-Україна, не виключають, що ця зима може стати для столиці ще більш складною, ніж попередня.

Однією з найактуальніших проблем на сьогодні є функціонування київських теплоелектроцентралей. У звичайний час вони не лише забезпечували столицю теплом, але й виробляли значні обсяги електричної енергії. За свідченнями джерел, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ зупинили генерацію електрики через удари з боку Росії.

Тепер Київ сильно залежить від її постачання "ззовні" через об'єднану енергосистему України - через підстанції, які теж системно піддаються ворожим атакам і періодично виходять з ладу. Якщо ці об'єкти пошкоджені, навіть за наявності електроенергії в загальнодержавній системі її може бути складно доставити до столиці. Наслідки таких проблем кияни вже відчули 8 жовтня, коли через падіння напруги від зовнішніх центрів живлення тимчасово зупинився метрополітен.

Одне з джерел пояснює: метро - дуже великий споживач енергії, тож у випадку нових російських ударів і раптових проблем з енергопостачанням Києва можуть ухвалюватися рішення про тимчасове відключення якраз таких об'єктів, задля швидкої стабілізації системи. Або ж у випадку катастрофічного браку електрики метро, по суті, "гасне" саме по собі.

Ситуація з теплопостачанням також є досить складною. ТЕЦ у Києві продовжують бути на передовій російських атак, що створює додаткові ризики. Нові удари можуть загрожувати їх здатності забезпечувати місто теплом, а резервні котельні, які повинні частково компенсувати роботу великих станцій, ще не встигли повністю підготуватися до експлуатації.

Навіть якщо будуть введені в експлуатацію всі заплановані резервні котельні, це не забезпечить достатню потужність для підтримання необхідної температури в кожній квартирі під час сильних морозів.

Учасники бесіди з РБК-Україна висловлюють різні варіанти того, яким чином Київ зможе подолати цю зимову пору.

"У разі серйозних проблем, місто зможе забезпечити лише основні послуги, такі як водопостачання, каналізацію, електрику та опалення для критично важливих об'єктів. В окремих районах, можливо, вдасться зберегти опалення в житлових будинках. У тих випадках, коли будівлі залишаться без тепла, за можливості їх намагатимуться тимчасово підключити до резервних джерел теплопостачання", - зазначає одне з джерел.

Інший учасник розмови висловлює більш песимістичний погляд. Він вважає, що в разі нових масштабних нападів Київ може стикнутися з тривалими перебоями в роботі метро та ситуацією, коли електропостачання і опалення будуть лише на рівні, достатньому для підтримання критично важливої інфраструктури.

"У будь-якому випадку, ситуація з електропостачанням і опаленням для лівого берегу, за прогнозами, виявиться більш складною, ніж для правого берегу столиці", - зазначає співрозмовник.

Проте жоден з цих варіантів не можна вважати абсолютно вірогідним. Результати значною мірою залежать від масштабів нових ударів, типу завданих ушкоджень, температурних умов та здатності енергетичних і комунальних служб оперативно відновлювати функціонування обладнання.

Окремий ризик - російські удари по мостах через Дніпро, які вже призводили до пошкоджень переправ та обмежень руху в Києві. Співрозмовники РБК-Україна вважають, що повністю зруйнувати великі мости складно, однак для серйозних транспортних проблем це й не потрібно.

Навіть часткові пошкодження можуть змушувати перекривати переправи для обстежень і ремонту, ускладнюючи сполучення між берегами. На думку джерел, саме на такий результат і можуть бути розраховані російські атаки.

"Зима стане найскладнішою в найбільших українських містах: Київ, Харків, Дніпро, куди вже почали прибувати КАБи. Російська сторона свідомо прагне ускладнити життя в цих містах, щоб змусити людей залишити свої домівки та спровокувати зростання соціальної напруги в зимовий період", - зазначає співрозмовник.

Запитання та відповіді

Чому Зеленський прагне заснувати окремий "кабінет" для столиці?

Президент висловив ідею щодо створення "кабінету" або "ради" при Кабінеті Міністрів, яка б займалася вирішенням питань столиці. Як повідомляє РБК-Україна, цей орган може виконувати консультативні функції: розробляти рекомендації для уряду, проте без можливості безпосереднього управління міською адміністрацією.

- Чи можуть Віталія Кличка усунути з посади голови КМДА?

Згідно з інформацією, отриманою від джерел РБК-Україна, дана можливість була предметом дискусій у колі президента, але більшість ключових членів команди Зеленського висловили заперечення. Цей сценарій також стикається з правовими перешкодами, оскільки, відповідно до рішення Конституційного суду, Київською міською державною адміністрацією має керувати обраний киянами мер.

Якою мірою Київ готовий до зими 2026-2027 років?

- Місто має резервні генератори, мобільні котельні та додаткові джерела електроенергії. Водночас частину обладнання накопичили ще в попередні роки, а частина великих резервних теплових потужностей поки не введена в експлуатацію. Загалом джерела видання вважають, що в цьому році підготовка міста ведеться активніше, ніж торік.

Чому цієї зими в Києві можливі затяжні перебої з електропостачанням?

Згідно з даними джерел РБК-Україна, внаслідок російських обстрілів ключові теплоелектроцентралі Києва зупинили виробництво електроенергії. Це призвело до збільшення залежності столиці від електропостачання з інших областей, а також пошкодження електропередач і підстанцій може ускладнити доставку електрики до міста.

Які можливі зміни можуть відбутися з системою опалення та функціонуванням метро?

- За нових масштабних ударів можливі тривалі зупинки метрополітену та перебої з теплопостачанням. Резервні котельні здатні частково компенсувати втрату основних джерел тепла, але за сильних морозів їхніх потужностей може не вистачити для підтримання нормативної температури в усіх будинках.