Війська Російської Федерації здійснюють напади на автозаправні станції: регіональні особливості та результати.

Засоби доступу для регіонів, де ресурс Радіо Свобода недоступний.

Більше ніж 150 – саме стільки нападів на автозаправні станції, за оцінками спеціалістів, протягом місяця здійснили російські війська. Їхні дії поширилися на численні регіони.

Радіо Свобода запитало експертів, які цілі переслідують війська РФ, атакуючи АЗС, та що потрібно, аби уникнути паливної кризи у регіонах, які зазнають атак.

5 липня Олег Григоров, керівник Сумської обласної військової адміністрації, заявив про наміри російських військ завдати ударів по території автозаправних станцій у Сумській області та кількох інших регіонах. Він закликав мешканців області уникати візитів до АЗС та перебування поблизу них.

Раніше, 3 та 4 липня, війська Росії завдавали ударів по АЗС у Сумах. 4 липня внаслідок атаки постраждало троє людей, а 3 липня - семеро.

Географічне розміщення ударів

Атаки на автозаправні станції наразі спостерігаються не лише в Сумській області, а й у багатьох інших регіонах України, особливо в зонах, що знаходяться поблизу фронту. У яких саме прифронтових областях і коли зафіксовані такі інциденти в липні?

Дніпропетровська область

3 липня - дві автозаправні станції в Нікопольському районі та у Софіївській громаді Криворізького району.

1 липня - АЗС в Апостоловому Криворізького району.

Запорізький регіон

6 липня - чотири автозаправні станції в Запоріжжі.

Миколаївщина

5 липня - автозаправні станції в Нечаянській та Новоодеській громадах.

3 липня - автозаправна станція в Очаківській територіальній громаді.

2 липня - автозаправні станції в громадах Костянтинівка та Нечаяне.

Харківщина

5 липня - автозаправні станції у Харкові, Богодухові, а також дві АЗС у Ізюмі.

4 липня - автозаправні станції у Харкові, в селищі Максимівка Богодухівського району та в селищі Близнюки Лозівського району.

3 липня - автозаправні станції в Харкові та Великому Бурлуці, що розташовані в Куп'янському районі.

2 липня - АЗС у місті Харків та селищі Печеніги Чугуївського району.

1 липня - автозаправні станції в селищах Дворічний Кут і Вільшани, що знаходяться в Харківському районі.

Чому війська РФ атакують АЗС

"Це новий метод дій супротивника - знищення нашої системи постачання пального та провокування штучної паніки серед громадян", - зазначає речник Української добровольчої армії Сергій Братчук, коментуючи напади на автозаправні станції.

Вона детальніше роз'яснює, які цілі переслідують російські військові, здійснюючи напади на об'єкти зберігання пального:

"Які основні завдання? Це зображення наших автозаправних станцій, що горять, активно використовуються противником для формування ілюзії паливної кризи в Україні. Водночас ворог здійснює масштабну інформаційно-психологічну кампанію," - зазначає Сергій Братчук.

В даний час основна частина атак зосереджена в зонах поблизу лінії фронту, де російські військові намагаються ускладнити логістичні процеси.

"До складу цих регіонів входять Харківська, Сумська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька та Миколаївська області. Які цілі переслідує Росія? Вона намагається заблокувати пересування цивільного транспорту, наших медичних працівників і волонтерів, а також створити труднощі для заправки легкої військової техніки, такої як пікапи, багі та квадроцикли, які здійснюють рейси поблизу лінії фронту," - зазначив представник УДА.

Наслідки ударів

За трохи більше ніж місяць в Україні було знищено понад 160 автозаправних станцій, переважно в зонах, наближених до фронту. У деяких областях вже спостерігаються проблеми з логістикою. Наприклад, якщо ви вирушите з Дніпра до Харкова, ви не знайдете жодної працюючої АЗС на цьому маршруті, - зазначає експерт ринку нафтопродуктів та колишній президент Асоціації операторів ринку нафтопродуктів Леонід Косянчук, коментуючи наслідки російських атак на АЗС.

Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії, підкреслює, що напади на автозаправні станції мають найзначніший вплив на місцеві мережі.

Згідно з експертними оцінками, виведення з експлуатації однієї сучасної автозаправної станції призводить до збитків, які перевищують один мільйон доларів. Великі компанії здатні витримати такі фінансові удари, тоді як регіональні оператори можуть зазнати значних втрат, що загрожує їх фінансовій стабільності, - зазначає речник Української добровольчої армії Сергій Братчук.

Місцева влада, особливо в Дніпропетровській та Миколаївській областях, закликає жителів зменшити час, проведений на автозаправних станціях. Військові також пропонують ввести спеціальні пропуски для автомобілів на АЗС.

"Є одна важлива рекомендація, яку я отримав на власному досвіді: не створюйте скупчення вантажівок, паливозаправників, як цивільного, так і військового призначення, на звичних зупинках, де є кава, борщ, туалети та інші зручності. Я спостерігав за цим, коли шукав ціль, дивлячись на трасу «Новоросія». Не варто робити такі «подарунки» ворогу", - зауважив командир 422-го окремого полку безпілотних систем Luftwaffe Микола "Тайсон" Колесник, чий підрозділ, зокрема, використовує дрони середнього класу.

Серед заходів безпеки, які почали вживати в регіонах для захисту АЗС, - накриття їх антидроновими сітками. Так, наприклад, почали з червня робити у Запорізькій області.

У певних регіонах на атаки на автозаправні станції відреагували, відкривши мобільні пункти продажу пального. Зокрема, Тростянецька міська рада на Сумщині оголосила про початок їх роботи 2 липня.

"У зв'язку з пошкодженнями автозаправних станцій у нашій громаді, ми організуємо мережу мобільних пунктів для продажу пального. Тут паливо буде постачатися за допомогою невеликих автозаправних автомобілів. Локації будуть змінюватися, щоб уникнути ризиків з боку агресора. Звертаємо увагу, що автозаправний автомобіль не затримуватиметься на одному місці надовго", - йдеться у повідомленні міської ради Тростянця в соціальних мережах.

Як убезпечити АЗС від атак?

Втім, робота таких пересувних точок продажу пального наразі перебуває поза правовим полем, каже експерт із ринку нафтопродуктів Леонід Косянчук.

"У певних регіонах вже зафіксовані мобільні автозаправні станції, проте їхня діяльність є незаконною. Я впевнений, що в найближчому майбутньому їм можуть загрожувати серйозні штрафи, якщо законодавство не зазнає змін."

Експерт підкреслює, що нині український ринок нафтопродуктів має потенціал для самостійного подолання кризи, викликаної російськими атаками на автозаправні станції. Проте для цього необхідні деякі зміни в законодавстві:

"Вирішальним фактором буде реакція нашого уряду на цю ситуацію. Якщо вони вдадуться до необхідних кроків - внесуть корективи в законодавство, що регулює ліцензування, дозволивши використання мобільних автозаправних комплексів, а також скасують податок на роздрібну торгівлю - ринок зможе швидко подолати кризу, що наближається", - стверджує Леонід Косянчук.

Та вказує на безпекові загрози, які містяться в прописаних чинним законодавством процедурах ліцензування торгівлі пальним в Україні:

Існує законопроект 3817-9, який стосується державного регулювання виробництва та обігу етилового спирту, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також рідин для електронних сигарет і пального. Важливо внести зміни до розділу, що стосується ліцензування. Чому це питання є критичним? Справа в тому, що ліцензія містить точну інформацію про місцезнаходження об'єктів зберігання або роздрібної торгівлі. Таким чином, супротивник має можливість легко отримати дані про те, де і які заправні станції розташовані, кому вони належать, а також обсяги їхньої реалізації. Інформація надто прозора, і тому її слід змінити, принаймні на час війни. Хоча база ліцензіатів є закритою для загального доступу, люди все ж працюють. Тому я не можу дати стовідсоткову гарантію, що не буде жодного витоку інформації, - зазначає Леонід Косянчук.

Згідно з інформацією, опублікованою у спеціалізованому виданні "Нафторинок", в Україні з квітня 2026 року було зафіксовано 186 випадків ураження чи пошкодження автозаправних станцій. Як зазначає ресурс, в період з квітня до середини червня число російських атак зросло з трьох-чотирьох на тиждень до 13, а на початку липня досягло 20 атак щотижня.

3 липня під час сесії запитань до уряду у Верховній Раді України Міністр економіки, довкілля та аграрної політики Олексій Соболєв повідомив, що в Україні відсутній дефіцит пально-мастильних матеріалів для цивільного сектору. Він зазначив, що ринок забезпечений паливом, а імпортні постачання укладаються вчасно.