Ударні дії Росії призвели до втрати 13 мільйонів українських книг: коментарі видавців.
Одним із найбільших ударів РФ по літературі стала атака на склад харківського видавництва "Ранок". У серпні там зберігалися 628 тисяч нових шкільних підручників, підготовлених до навчального року.
Співзасновник і гендиректор "Ранку" Віктор Круглов разом із п'ятьма співробітниками перебував на складі під час удару.
"В той момент, коли пролунав вибух, я майже одразу став свідком великої пожежі," - поділився він.
За його словами, вибух стався приблизно за 30 метрів від людей. Коли працівники почали гасити пожежу, пролунала друга атака, після чого вони евакуювалися.
В результаті інциденту було втрачено близько 8 мільйонів примірників, що становить більш ніж 85% всіх запасів видавництва. Серед знищених книг були дитячі видання, навчальні підручники, література для підлітків та інші матеріали. Пожежу ліквідовували протягом тижня.
"Коли спостерігаєш, як те, що виникло з твоєї творчості, твоїх зусиль і фантазії, руйнується руками Росії, це відчуття просто жахливе," - висловився Круглов.
Він попередив, що восени може виникнути дефіцит частини книг, оскільки магазини поступово вичерпуватимуть наявні запаси.
Росія знищила одну третину всіх книг, які були видані протягом року.
За даними української влади, цього літа російські ракети та безпілотники знищили близько 13 мільйонів книг, що становить приблизно одну третину всіх виданих примірників в Україні у 2026 році.
Українські видавці наголошують, що йдеться не лише про економічні збитки. Книги пов'язані з українською мовою та культурною ідентичністю.
Заступниця міністра культури Богдана Лаюк підкреслила, що обстріли книжкових складів є складовою більш масштабної кампанії, спрямованої на атаки на склади, логістичні центри та інші елементи цивільної інфраструктури.
"Вони не в змозі захопити Київ, тому спрямовують свої удари на склади в околицях міста, намагаючись позбавити нас елементів звичного життя. Книги, в свою чергу, є важливою складовою цього життя," - зазначила вона.
Лаюк також підкреслила, що на захоплених територіях російські солдати забирали українськомовні книги з бібліотек і знищували їх.
Видавці зазнали мільйонних збитків
Унаслідок агресії Росії постраждали також й інші українські видавництва.
Київське видавництво Krapky, яке було засноване у 2023 році, зазнало значних втрат, втративши всі свої книжкові запаси після атаки на склад у передмісті столиці. На вересневому BookForum у Львові компанія більше не змогла запропонувати фізичні екземпляри для покупки - відвідувачі мали можливість лише оформити попередні замовлення через QR-код.
Харківське видавництво Vivat зазнало збитків у розмірі 16 мільйонів гривень через втрату книг. Незважаючи на ці труднощі, компанія підтвердила намір продовжувати підтримувати українських авторів, а також вже підготувала видавничий план на 2027 рік.
"А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" втратило близько 40 тисяч книг. Засновник видавництва Іван Малкович оцінив збитки приблизно у 500 тисяч доларів.
Після проведених атак видавці вирішили модифікувати свою систему зберігання: вони планують розподілити великі обсяги товарів між кількома маленькими складами по всій країні. Цей крок має на меті знизити ризики, але може викликати затримки у доставці книг.
Український книжковий ринок продовжує розвиватися
Після початку повномасштабної війни український книжковий ринок суттєво змінився. До 2022 року близько 70% ринку становили російськомовні видання.
Після введення заборони на імпорт з Росії та зміни мовних переваг серед українців, видавничі компанії активно розпочали випуск українських літературних творів, а також переклади та нові видання класичних творів.
Незважаючи на руйнування складів, видавці мають намір відновити свою діяльність. Компанія "Ранок" вже активно працює над повторним друком підручників та найбільш затребуваних книг.
Водночас невеликі компанії опинилися у складнішому становищі. Видавництво Who is That? оголосило про призупинення роботи після того, як під час двох російських атак цього літа було знищено весь його книжковий запас.
