Новини міста Харків та Харківської області

Сотні мільйонів гривень на "очищення" пшениці: як команда ексдепутата Єфімова увійшла в сферу підрядів і привернула увагу правоохоронців.

Довіряйте перевіреним джерелам – підписуйтеся на Telegraf у Google Новинах!

Покласти муляжі вибухівки на вже засіяне пшеницею поле або розіграти 40 тендерів на 260 мільйонів гривень між фірмами, у яких спільний штат і одна IP-адреса. Такі епізоди у 2026 році зацікавили ДБР, Нацполіцію та Антимонопольний комітет на ринку гуманітарного розмінування. Обидві історії ведуть до компаній, які зараз контролює або раніше контролював колишній народний депутат Максим Єфімов.

Детальнішу інформацію можна знайти в статті "Телеграф".

Кейс №1. Компанія під керівництвом Єфімова: "Українські служби розмінування" (UDS) та 129 мільйонів гривень на Харківщині.

У 2024 році, коли українська держава разом з європейськими партнерами в рамках програми Ukraine Facility інвестувала мільярди гривень у гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель, на цю сферу вийшла бізнес-група колишнього народного депутата Максима Єфімова з Краматорська. Наприкінці 2023 року він очолював депутатську групу "Відновлення України", яка активно підтримувала монобільшість своїми голосами. Крім того, медіа неодноразово висвітлювали його тісні зв’язки з Давидом Арахамією, лідером фракції "Слуга народу".

Основним активом колишнього народного депутата в цій сфері стало товариство з обмеженою відповідальністю "Українські сервіси розмінування" (UDS), засноване 8 вересня 2023 року. Спочатку контроль над компанією здійснювала мати політика, Любов Єфімова, але з листопада 2025 року Єфімов став єдиним кінцевим бенефіціаром. Серед засновників значиться фірма "ЮА Спешиал Гудз Трейдінг" з Флориди, співвласниками якої є Максим Єфімов і його мати Любов, вона володіє 72,5% статутного капіталу UDS. Також серед засновників - давній бізнес-партнер Єфімова, Євгеній Гречин (2,5%), а також дві київські компанії: "Палітра Констракт" (15%) і "Тенто Бізнес Груп" (10%).

За даними YouControl, за 2024-2026 роки UDS отримала державних тендерів на загальну суму 377,1 млн грн. Левову частку цих коштів - від державної установи "Центр гуманітарного розмінування" на очищення сільськогосподарських земель, також компанія працювала на замовлення АТ "Укргазвидобування", місцевих рад та наукових установ.

У процесі співпраці з одним з найбільших клієнтів, компанією "Українські сервіси розмінування", ми опинилися в епіцентрі скандалу. Мова йде про тендер на суму 129,11 млн грн, в рамках якого:

UDS виконувала роботи на субпідряді спільно з компанією "Трансімпекс Демайнінг", заснованою у 2023 році харків'янином Максимом Сліпченком. Ця компанія має зв'язки з інвестиційною групою SigmaBleyzer, яку очолюють брати Лев і Майкл Блейзери.

Головним підрядником, який здобув перемогу в тендері, стало ТОВ "Гуманітарна безпека". Ця компанія була заснована у 2024 році і належить Якову Фінкельштейну, співвласнику бренду Nemiroff, а також громадянину США Алексу Даймонду.

* Місце проведення розмінування охоплює 1 721,47 гектара території Державного підприємства "Агрогеофізика", розташованої поблизу села Вовчий Яр.

Як повідомляли в Офісі генпрокурора, увагу правоохоронців привернув факт, що упродовж 2023-2025 років на "замінованій" ділянці безперешкодно працювала сільгосптехніка та збирали врожай. Варто зауважити, що з погляду стандартів протимінної діяльності (серія ДСТУ 8820) сам факт обробки поля аграріями не гарантує його безпеки: техніка працює лише у верхньому шарі ґрунту, тоді як стандарт вимагає перевірки на глибину щонайменше 15 см та офіційної процедури вивільнення земель.

Проте в цьому кейсі питання слідства стосуються не стільки використання полів, скільки достовірності звітів. Як випливає з ухвали Печерського райсуду Києва (провадження № 12025000000002163), слідчі Нацполіції за процесуального керівництва Офісу Генпрокурора припускають, що службові особи держорганів, підрядників та агрофірми за попередньою змовою могли внести неправдиві дані про обсяги робіт.

Зокрема, згідно з версією слідства, працівники підрядної організації під час ймовірного обстеження, яке проходило в серпні 2025 року, фактично знаходилися поза межами досліджуваної території. Один з місцевих інформаторів, зазначений у звіті, під час допиту стверджував, що ніколи не відвідував це місце (а номер іншого виявився недійсним). Досудове розслідування триває, і остаточні рішення буде прийнято судом.

Кейс №2. Організація, що дистанціювалася від Єфімова: "Українське агентство з розмінування" (УАР) та змова на суму 260 мільйонів.

Інша компанія - ТОВ "Українське агентство розмінування" (УАР) - формально більше не підпорядковується екснардепу, але вона пройшла через його руки під час швидкого входження в сферу державних закупівель. У лютому 2024 року фірму заснував колишній посадовець Миколаївської служби автодоріг Андрій Крістенко, а з липня по жовтень 2024 року її офіційними власниками стали Максим Єфімов і Євгеній Гречин. Наприкінці жовтня 2024 року компанію переоформили на киянку Аліну Заніну через ТОВ "Безпечний край". За час своєї участі в державних закупівлях УАР встигла отримати підряди на загальну суму близько 236 млн грн (235,8 млн грн).

У жовтні 2026 року Антимонопольний комітет України встановив, що "Українське агентство розмінування" та ТОВ "Міжнародна служба розмінування" (яка на момент проведення торгів належала одеському пластичному хірургу Климу Тер-Нікогосяну, але восени 2026 року була переписана на киянина Олексія Яковенка) вчинили антиконкурентну змову під час участі у 40 тендерах у 2025-2026 роках. Загальна очікувана вартість цих закупівель перевищувала 260 млн грн. Незважаючи на те, що на торгах були й інші учасники, зазначені компанії, згідно з висновками АМКУ, не вели реальної конкуренції між собою, а діяли узгоджено, імітуючи змагання, що дозволило їм отримати 13 підрядів на загальну суму 86,7 млн грн.

Антимонопольники дійшли висновку, що компанії лише імітували конкуренцію, а фактично працювали як єдиний бізнес: 18 із 21 працівника ТОВ "Міжнародна служба розмінування" одночасно були працевлаштовані в ТОВ "Українське агентство розмінування", обидві фірми заходили на аукціони Prozorro з однієї IP-адреси, мали спільного представника в ПриватБанку та органі сертифікації.

Крім того, тодішній керівник УАР займався реєстрацією та оплатою доменного імені для свого конкурента, надаючи йому фінансову підтримку. Обидві компанії постійно обмінювалися обладнанням і укладали угоди на субпідрядні роботи. За маніпуляції з результатами тендерів Антимонопольний комітет України наклав штраф у розмірі 3,11 млн грн на "Українське агентство розмінування" та 1,12 млн грн на "Міжнародну службу розмінування". Як стало відомо з рішення АМКУ № 802-р (яке було надано на запит "Телеграфу"), під час засідання представник "Українського агентства розмінування" відкрито визнав порушення антимонопольного законодавства. Станом на середину листопада 2026 року жодна з оштрафованих компаній не оскаржила це рішення в судовому порядку.

Натомість, ще до остаточного рішення антимонопольного органу, в березні 2026 року, увагу до діяльності компаній привернуло Державне бюро розслідувань. У ході розслідування було встановлено, що обидві "конкурентні" компанії, ймовірно, функціонували або управлялися з одного приватного будинку на вулиці Звіринецькій, 58 у київському Печерську. Принаймні, згідно з даними судових ухвал, під час обшуків у березні 2026 року правоохоронці вилучили спільні контракти, чорнові бухгалтерські записи та печатки цих фірм.

Окремий епізод у матеріалах ДБР стосується робіт на Миколаївщині восени 2025 року, які слідчі називають імітацією розмінування. Як випливає з судових ухвал, у вересні 2025-го заступник гендиректора "Українського агентства розмінування" нібито організував у Баштанському районі "театр саперів": залучений спеціаліст БФ "АТОМ" (який одночасно обіймав посаду інженера з якості в "Міжнародній службі розмінування"), за версією слідства, міг сфабрикувати звіти нетехнічного обстеження про замінування 433,3 га полів, хоча ті давно були засіяні пшеницею та соняшником.

У матеріалах справи міститься аудіозапис телефонної розмови, що відбулася 29 вересня 2025 року, отримана в рамках таємних слідчих заходів. Відповідно до інформації, наданої правоохоронними органами, сапер, який повідомив про оброблені поля у Баштанському районі, отримав вказівку від свого спільника вигадати можливу загрозу вибухонебезпечних предметів та підготувати відповідні звіти про нетехнічне обстеження. Слідство вважає, що після цього обидві компанії отримали контракти на суму 49 млн грн, а потім, щоб отримати фінансування з банківських ескроу-рахунків, їхні працівники нібито розкладали муляжі вибухівки на чистих полях та встановлювали попереджувальні прапорці.

Справа дійшла до судових розглядів з боку найбільшого державного замовника. У жовтні 2026 року Господарський суд Києва розпочав провадження у справі № 910/12250/26 за позовом "Центру гуманітарного розмінування". Ця державна установа вимагає визнати недійсним акт виконаних робіт, укладених з фермерським господарством "Віол-Плюс", а також стягнути з ТОВ "Українське агентство розмінування" 14 мільйонів гривень за договором № 2025-52-Р.

Відповідаючи на запит "Телеграфу", представники ЦГР зазначили, що вирішили звернутися до суду після отримання відомостей про те, що працівники ТОВ "Українське агентство розмінування" в змові з аграріями фальсифікували первинні документи, які засвідчують виконання гуманітарного розмінування.

Загалом, у зв'язку з можливим підробленням документів, державна установа подала позов проти ТОВ "Українське агентство розмінування" та її партнера — "Міжнародної служби розмінування" на суму 31,5 мільйона гривень за трьома контрактами.

Яка відповідь компаній: позиція "Гуманітарної безпеки" та UDS.

ТОВ "Українське агентство розмінування" та ТОВ "Міжнародна служба розмінування" не відреагували на запити редакції "Телеграф". Замість цього, детальні офіційні коментарі надали виконавці контракту з Харкова.

Керівник ТОВ "Гуманітарна безпека" Андрій Бондарець висловив звинувачення на адресу редакції, стверджуючи, що вона є "упередженою", і охарактеризував інформацію про можливі зловживання як "плітки".

За його інформацією, в рамках кримінального розслідування працівникам не було вручено підозри - вони виступають як свідки у цій справі та надали слідчим документи, що підтверджують виконання угоди.

Бондарець охарактеризував критику оброблених земель як "диванно-експертне" нерозуміння стандартів ДСТУ 8820 та IMAS, підкреслюючи, що наявність посівів не є гарантією відсутності вибухонебезпечних предметів. Він зазначив, що компанія має точні координати кожної обробленої зони, а також фото- й відеозаписи роботи своїх спеціалістів. Протягом 2024-2026 років фірма не отримувала жодних нарікань від клієнтів. Варто зауважити, що процес розмінування проходить перевірку 7-8 державними органами, що ускладнює можливість непомічених порушень, а фінансування контролюється державними партнерами.

Крім того, очільник компанії несподівано став на захист фігурантів іншого кейсу, описаного на початку матеріалу, і назвав заяви АМКУ про змову інших операторів на 40 тендерах "PR-акціями". Посилаючись на підрахунки профільної асоціації УНАГР, він зазначив, що з майже 200 торгів оштрафовані фірми перетиналися лише у 17, і тільки в одному змагалися удвох.

Однак у відповідь на запит "Телеграфу" Антимонопольний комітет України спростував ці цифри. У рішенні Комітету детально наведені всі 40 процедур закупівель у системі Prozorro, включаючи реєстрацію пропозицій та цінові кроки, в яких одночасно брали участь ТОВ "Українське агентство розмінування" та ТОВ "Міжнародна служба розмінування". Це свідчить про те, що ці компанії пересікалися на тендерах більш ніж у два рази частіше, ніж заявляють на ринку.

При цьому в АМКУ наголосили: наявність на аукціонах інших гравців не спростовує змови, адже для порушення закону достатньо того, що двоє учасників спільно готувалися до торгів та узгоджували свої цінові пропозиції, викривляючи реальну конкуренцію.

В.о. генерального директора субпідрядної компанії ТОВ "Українські сервіси розмінування" (UDS) Олександр Романюк також спростував звинувачення та представив свої доводи:

В UDS уточнили, що вони не є учасником основного контракту на суму 129,11 млн грн, а виконували роботи з розмінування лише на ділянці площею 77,3341 га. Відповідно до чинних норм, обробка ґрунту на цій території також не підтверджувала її безпечність.

Згідно з інформацією, наданою компанією, в липні-серпні 2025 року на об'єкті працювали 90 саперів, організованих у 13 груп, а також використовувалися 4 машини Bozena 5+. У UDS повідомляють про виявлення вибухонебезпечних предметів, які були передані до Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Всі етапи виконання робіт фіксувалися за допомогою дронів та камер, а безпеку техніки вночі забезпечували співробітники поліції охорони (звіти датуються 31.07 та 31.08.2025). За словами керівництва, результати проведених робіт були підтверджені 10 сертифікатами від Центру протимінної діяльності.

Реакція держави: ЦГР не має права виїжджати в поле, Мінекономіки відмовило, а Кабмін переадресував запит

Щоб з'ясувати, хто контролює витрачання мільярдних бюджетів, "Телеграф" звернувся одразу до трьох державних інституцій.

Директор Центру гуманітарного розмінування (ЦГР) Володимир Байда повідомив, що з 8 мільярдів гривень, які були заплановані в бюджеті на 2024-2026 роки в рамках програми Ukraine Facility, уряд перенаправив 4,55 мільярда гривень на інші ініціативи. Станом на жовтень 2026 року фактичні витрати склали 2,54 мільярда гривень, з яких операторам було виплачено 712,88 мільйона гривень у 2025 році та 650 мільйонів гривень у 2026 році.

Одночасно в Центрі гідрометеорології визнали наявність серйозної проблеми: установа позбавлена юридичних повноважень перевіряти якість виконаних робіт на місцях. Співробітники Центру не проводять оглядів земельних ділянок перед підписанням актів, оскільки організація досі не отримала акредитації від Національного агентства з акредитації України. Лише Центр протимінної діяльності Міністерства оборони має право здійснювати інспекцію земель, тоді як ЦГР виконує лише документообіг: отримує бухгалтерські акти та сертифікати, після чого надає підрядникам доступ до коштів на ескроу-рахунку. У ЦГР не проводили службових розслідувань стосовно своїх співробітників, які затверджували акти для осіб, причетних до кримінальних справ.

Цікаво, що в запиті редакції йшлося про необхідність отримання інформації стосовно перевірок за договорами трьох компаній: "Українського агентства розмінування", "Міжнародної служби розмінування" та "Гуманітарної безпеки". Остання є генпідрядником у справі в Харкові на суму 129 млн грн, де субпідрядником виступає ТОВ "Українські сервіси розмінування" UDS, яке належить Єфімову. Однак у відповіді державна установа згадала лише перші дві компанії, не згадавши "Гуманітарну безпеку", яка також не включена до списку фірм, з яких ЦГР намагається стягнути кошти через суд.

У Міністерстві економіки та охорони навколишнього середовища, яке відповідальне за управління фінансами програми, на прямі запитання "Телеграфу" про внутрішні аудити сумнівних угод і контроль за підрядниками отримали офіційну відмову. Заступник міністра Ігор Безкаравайний, який також очолює Наглядову раду ЦГР, зазначив, що запит редакції вимагає "надання пояснень, оцінок і коментарів". Оскільки така аналітика "не зафіксована як готовий продукт", вона не вважається публічною інформацією.

Отже, посадова особа, яка відповідає за нагляд над діяльністю Центру, фактично ухилилася від обов'язку звітувати громадськості про контроль за витрачанням величезних бюджетних коштів. Щоб усунути формальні підстави для відмови, редакція перетворила запит у офіційне звернення (згідно з Законом України "Про звернення громадян"), на яке тепер Міністерство зобов'язане реагувати та надати відповідні пояснення.

Редакція звернулася до Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів, в управлінні якого знаходиться ЦГР, з питанням щодо проведення внутрішніх аудитів закупівель Центру та можливих порушень з боку підрядників. Однак уряд не надав чіткої відповіді: заступник державного секретаря Кабміну Іван Сопіга повідомив, що Секретаріат не володіє запитуваною інформацією і перенаправив запит "Телеграфу" до Держаудитслужби, Антимонопольного комітету та безпосередньо до Центру гуманітарного розмінування.

Огляд та анонс наступних подій

Перша частина дослідження виявляє парадоксальну структуру ринку гуманітарного розмінування. У цій сфері діяльності функціонують компанії, пов'язані з колишнім нардепом Єфімовим, які потрапили під розслідування силових структур та Антимонопольного комітету через змови на суму 260 млн грн і списання 129 млн грн на вже оброблених полях. Водночас державний контроль виявляється порваним: розпорядник бюджетних коштів працює лише з документами, Міністерство економіки відмовляється коментувати результати аудитів, а Секретаріат Кабінету Міністрів перенаправляє запитання журналістів до інших відомств.

Однак бізнес-структура Єфімова не є єдиною, яка перетворила бюджетне розмінування на потік контрактів. У другій частині розслідування "Телеграф" висвітлить:

* Ще одну оштрафовану пару конкурентів, а саме як дві київські фірми, що заснувала одна людина, встигли підписати контракти на 140,5 млн грн за лічені тижні до того, як АМКУ викинув їх із торгів на три роки.

* Судовий вирок виявив, як підрядник отримав 1,89 млн грн за "розмінування" полів у Херсонській області, які були безкоштовно очищені піротехніками ДСНС ще рік тому.

Читайте також