Росіяни, подібно до нацистів, знищують книги вогнем.

Поки Україна завдає ударів по російським нафтопереробним заводам, нафтобазам і складам Wildberries, російські війська активно руйнують українську індустрію книговидання.

Удари українських сил націлені на стратегічні об'єкти, які фінансують бюджет держави-агресора, забезпечують російську армію паливом, сприяють ворожій логістиці та, відповідно, дозволяють росіянам продовжувати свої агресивні дії.

Натомість армія російської федерації діє за іншою логікою, прагнучи знищити не лише Україну як державу, але й саму українську націю як політичну та культурну спільноту.

Окрім енергетичного сектора, промисловості та транспорту, російські агресори цілеспрямовано знищують українську науку і культуру. Особливо під ударом опинилася українська література, яку окупанти намагаються знищити систематично. Для цього вони атакують видавництва, друкарні, склади з готовою продукцією, книгарні та бібліотеки.

Предшественниками русских были нацисты двадцатого века.

10 травня 1933 року в Берліні та інших університетських містах Німеччини відбулися організовані акції спалення книг. За інформацією Меморіального музею Голокосту в США, пронацистські студентські організації, що отримували підтримку від влади, провели подібні заходи у понад двадцяти містах.

У той час у вогонь відправляли тисячі творів авторів, яких оголосили "небажаними" — серед них були єврейські письменники, соціалізм, пацифісти, а також ліберальні та демократичні інтелектуали. Їхні книги виводили з університетських і публічних бібліотек, книжкових крамниць і приватних колекцій.

Після початку Другої світової війни нацистська політика, спрямована на знищення книг, що не відповідали їх ідеології, була розширена на країни, окуповані Третім рейхом. Спеціалізовані нацистські організації займалися вилученням книжкових та архівних колекцій у єврейських спільнотах, наукових установах, політичних організаціях та у приватних осіб. Частину рідкісних видань вивозили до Німеччини для використання в контрольованих державою дослідницьких фондах, тоді як дублікати та "непотрібну" літературу знищували.

російські окупанти почали нищити книги вже з 2014 року

Після того як Крим був анексований у 2014 році, російська окупаційна адміністрація розпочала процес вилучення українських підручників і книг із навчальних закладів та бібліотек, замінюючи їх на російські видання. У звіті Amnesty International, присвяченому десятиріччю окупації Криму, підкреслюється, що українські книги були вилучені з бібліотек, що стало важливою складовою знищення української та кримськотатарської ідентичності на півострові.

Представництво Президента України в Автономній республіці Крим, посилаючись на дослідження Української Гельсінської спілки з прав людини "Освітнє поле на тимчасово окупованих територіях України (2014-2019 рр.)", повідомляло, що після окупації почалася заміна українських підручників російськими, а зі шкільних бібліотек у Криму вилучили всі підручники, за якими діти навчалися до 2014 року.

Також існують свідчення про систематичне знищення українських книг у тимчасово окупованих зонах Луганської та Донецької областей. "Російськомовні підручники з'явилися миттєво... Нові українські видання зникли. Під час окупації використовувалися старі книги, видані ще у 2004 році та на початку 2000-х. У нас були такі старі матеріали. Усі нові публікації на той момент зникли. Найімовірніше, їх спалили", -- розповів один із учнів, який навчався після 2014 року в так званих "народних республіках".

У звіті, представленому Україною до ЮНЕСКО щодо виконання Конвенції проти дискримінації в освіті, вказується, що адміністрація, встановлена росіянами на тимчасово окупованих територіях, відмовлялася визнавати підручники, видані в Україні. За інформацією ЗМІ, українські підручники піддавалися спаленню та знищенню. Таким чином, дії російських окупантів в Україні викликають асоціації з методами нацистів середини ХХ століття.

Знищені українські видання поступово витісняються російською пропагандою.

Після 2022 року ця політика не лише продовжилася, а й розширилася на інші тимчасово анексовані регіони України. Окупаційні органи влади забороняють українські видання, складають перелік "екстремістської" літератури та заповнюють інформаційний простір російською пропагандою.

У липні 2026 року Центр боротьби з дезінформацією повідомив, що російська влада створила новий перелік так званої Z-літератури для шкіл і бібліотек. Ця література прославляє окупаційні війська, виправдовує агресію і повинна використовуватися для позакласного читання учнів.

Схема, яку ми спостерігаємо, нагадує методи нацистської Німеччини: спочатку із суспільного життя виключають і знищують книги, які вважаються небезпечними для пануючого режиму, а потім заповнюють звільнені місця агресивною пропагандистською літературою, що підтримує офіційну ідеологію.

Проте російські сили не лише повторили дії своїх нацистських попередників, а й перевищили їх у жорстокості. Окрім конфіскації та знищення українських книг на захоплених територіях, вони реалізують цілеспрямовану кампанію щодо систематичного знищення українського книговидавництва в цілому.

Хронологія знищення книг влітку 2026 року

2 липня в Києві внаслідок російського обстрілу знищено центральний склад логістичного партнера BookChef – компанії Denka Logistics. На складі перебувало близько 800 тисяч книг від видавництва. Того ж дня постраждала друкарня "Мегаполіграф", де велася друк підручників для нового навчального року. Під удар потрапили також виробничі машини, папір та інша продукція, що перебувала в процесі виготовлення.

19 липня в Києві відбулася масована атака, під час якої російські війська завдали удару по декільком сегментам видавничої індустрії. Склад "Книголаву" був повністю знищений, втративши близько 250 тисяч книжок. Одне з провідних українських поліграфічних підприємств, друкарня "Конві", постраждало від втрати приблизно 5 тисяч квадратних метрів своїх виробничих приміщень. Загалом унаслідок атаки було знищено або пошкоджено близько 600 тисяч книжок від різних видавництв, серед яких значна частина становила шкільні підручники.

1 серпня в Харкові російські безпілотники з системою реактивного вогню двічі вдарили по спільному автоматизованому логістичному центру RNK-Ranok, а також мережі "КнигоЛенд". Видавництво "Фабула" повідомило, що на складі зберігалися видання таких компаній, як "Ранок", Readberry, "Жорж", "Фабула", "Ще одна сторінка", Varvar Publishing, "Основи", "Своє", Korali Books, "Кенгуру", 4mamas та інших.

Вогонь знищив близько 8 мільйонів екземплярів 28 тисяч назв книг, серед яких близько 600 тисяч були шкільними підручниками. Оцінка попередніх втрат становила приблизно 1 мільярд гривень. Одночасно з цим, ударом постраждав і склад видавництва настільних ігор Rozum.

5 серпня росія знову вдарила по книжковій логістиці -- цього разу по резервному складу BookChef, який використовували після знищення основного складу 2 липня. Видавництво повідомило про втрату ще понад 100 тисяч книжок -- як складських залишків, так і новинок, що щойно надійшли з друкарень. Таким чином, дві російські атаки менш ніж за півтора місяця знищили близько 900 тисяч книжок BookChef.

Станом на 3 серпня профільне видання "Читомо" оцінювало втрати у щонайменше 9,65 млн примірників, а після знищення ще понад 100 тисяч книжок BookChef 5 серпня документований мінімум зріс приблизно до 9,75 млн книжок.

Книги знищуються в значних обсягах, аби позбавити українців їхньої ідентичності як нації.

Представлений список є лише частковим, оскільки під час масштабного вторгнення, особливо влітку 2026 року, російські окупанти завдали ударів по всіх важливих етапах виробництва та розподілу книг. Це стосується офісів видавництв, друкарень із необхідними матеріалами та обладнанням, складів з готовою продукцією, великих логістичних хабів, а також книгарень і бібліотек.

На кінець червня 2026 року Міністерство культури повідомило про 890 бібліотек в Україні, які були пошкоджені або зруйновані внаслідок агресії з боку Росії. Однак провести повний підрахунок цих втрат неможливо через окупацію деяких територій країни.

Сучасні системи далекобійної зброї надають російським військовим можливість значно перевершувати нацистів у своїй руйнівній ефективності, знищуючи сотні тисяч і навіть мільйони книг без необхідності збирати їх на площах для спалювання. Атаки ракет і дронів на інфраструктуру видавничої справи завдають критичної шкоди цій галузі, знищуючи її основи.

Системність російських ударів по книговидавництву повністю виключає будь-яку випадковість і дозволяє говорити про цілеспрямовану стратегію зі знищення української книги. Так росіяни прагнуть позбавити українців змоги читати власною мовою, берегти та розвивати національну культуру, вивчати свою історію, виховувати на українських текстах дітей і відтворювати себе як окрему політичну та культурну націю.

Книга виконує важливу роль у збереженні мови, історичної пам’яті та уявлення про власну країну, передаючи ці цінності наступним поколінням. Саме тому руйнування книжкової інфраструктури вписується в ширшу стратегію Росії, спрямовану не лише на знищення української державності, а й на підрив української національної ідентичності.