Знущання, катування відсутністю води та жорстокі покарання: що відбувається з бійцями у полку "Скеля" в СЗЧ, - повідомляє "Слідство.Інфо". ФОТО

Журналісти представили нові дані про випадки катувань та насильства над військовими в 425-му окремому штурмовому полку "Скеля". Мова йде про три інциденти жорстокого поводження з солдатами, які намагалися залишити свої ряди.

Про це йдеться у матеріалі-розслідуванні агенції "Слідство.Інфо", повідомляє Цензор.НЕТ.

Смерть у вбиральні: Олександр Завалов

Одна з розслідувань стосується трагічної смерті 30-річного Олександра Завалова. Цей молодий чоловік, який раніше проходив курс реабілітації і не мав при собі жодних документів, був затриманий територіальним центром комплектування в Одесі та направлений до військової частини "Скеля". Там він проходив початкову військову підготовку на полігоні в Кіровоградській області.

З навчального полігону Олександр дзвонив матері в жахливому стані, вигукуючи: "Мамо, я в пеклі, моліться за мене". За свідченнями його матері, хлопець переживав важкі часи, і йому не було надано жодної медичної підтримки.

20 травня 2026 року групу з шести мобілізованих, що перебували під охороною озброєних військових, доставили до ЦНАПу для поновлення паспортів. Один із них, Завалов, спробував втекти через вікно вуличного туалету. Конвоїр, 27-річний Максим Черевань, який раніше двічі відбував покарання за крадіжки, відкрив вогонь, випустивши чотири кулі з автомата "CZ Bren 2". Одна з куль вразила тазову артерію, і молодий чоловік швидко втратив багато крові. Хоча Череваня затримали, суд так і не з'ясував, чому раніше засудженому за злочини бійцю видали зброю в тилу і хто дав наказ конвоювати людей з штурмовими гвинтівками.

Ладу Завалову сповістили про загибель її сина представники ТЦК лише через п'ять днів після трагічного випадку. Як розповіла жінка журналістам, спочатку їй пояснили, що причина смерті – кровотеча. Коли вона запитала, чи був її син убитий, відповідь була негативною. Проте, після додаткових запитань, за її словами, стало відомо, що смерть настала внаслідок вогнепального поранення.

Тортури та обстріл мирних жителів: життєва історія Аркадія Кукшина.

36-річний Аркадій Кукшин мав статус, що забезпечував йому бронь як працівнику критичної інфраструктури та студенту. До початку повномасштабного вторгнення його зняли з військового обліку через наявність судимості. Проте, згідно з розслідуванням, після затримання силами ТЦК у Харкові він опинився на військовому полігоні "Скелі" в Сумській області.

Він поділився жахливими умовами навчання: за залишену кимось (він переконаний, що це був інструктор) пляшку води сотні солдатів піддавали покаранню у вигляді заборони на пиття протягом півтори доби, змушуючи їх проходити смугу перешкод у повному спорядженні під палючим сонцем. Люди були змушені черпати воду з калюж у лісі.

Вирішивши втекти, 4 травня Аркадій пройшов через мінні пастки, що оточували табір. Однак у селі його наздогнав патруль "Скелі", який відкрив вогонь. Чоловік отримав два кульових поранення — в руку і ногу, але, на щастя, зміг втекти. Кулю з ноги йому довелося витягувати в умовах підпілля, адже звернення до лікарні могло призвести до його арешту військовою службою правопорядку (ВСП) та примусового повернення до полку, де, згідно з переконаннями Кукшина, його просто знищили б.

Аркадій також звернувся до Державного бюро розслідувань, надіславши їм фотографії своїх поранених рук і ніг. У відповідь на це, ДБР вислало Аркадію повістку за самовільне залишення військової служби. В результаті, Аркадій незаконно перетнув кордон і втік у Карпати.

Ударні звуки гранатометів: розповідь інструктора Юрія

Екс-службовець та воїн підрозділу "Скелі" Юрій поділився своїм досвідом, зазначивши, що зловживання на полігонах Харківської бригади тривають уже багато років. Він зазначив, що проходив службу в цьому штурмовому полку протягом дев'яти місяців у 2024 році, п’ять з яких виконував обов’язки інструктора.

Молодий чоловік займався навчанням переважно засуджених жінок і чоловіків, які були мобілізовані до "Скелі" з в'язниці. Він зазначив, що командири вимагали застосовувати фізичне покарання до підопічних, серед яких були жінки-засуджені, а за найменші прорахунки на очах у командира полігону людей калічили.

Отже, брат командира полігону завдав мобілізованому удару прикладом у лице, вибивши йому око, а Юрія, нібито за неякісну підготовку стрільців, жорстоко побили в палатці для інструкторів, використовуючи залізну трубу від гранатомета, що призвело до розтрощення його зубів і серйозного травмування голови.

"У "Скелі" всіх, хто намагається втекти, клеймять як наркоманів. Під час свого перебування в "Скелі" я зустрів лише одного з них. Хочу підкреслити, що я не маю відношення до наркотиків, ніколи їх не вживав і ставлюся до них з неприйняттям. Моя мета — продовжувати службу в армії, але не серед таких людей", — поділився чоловік.

Коли Юрій спробував знайти порятунок через ВСП Черкаси та подав заяви до ДБР та поліції, його випадок побиття залишився без уваги, а провадження так і не було розпочато. Більше того, його переслідували, і він знову зазнав нападу прямо на вулиці в Дніпрі, причому все це відбувалося на очах у його дружини.

Минув більше року, але, незважаючи на подані заяви та зафіксовані травми, справа стосовно двох нападів на Юрія, скоєних одним і тим же військовим з "Скелі", залишилася на місці.

Обвинувачення на адресу "Скелі"

23 червня видання "Бабель" повідомило, що в період з кінця 2025 року до весни 2026 року загинули щонайменше 26 новобранців 425-го окремого штурмового полку "Скеля". Журналісти зазначили, що більшість з цих чоловіків не встигли пройти в полку й місяця. Основною причиною їхньої смерті, за офіційними даними, стала пневмонія.

Для створення цього матеріалу журналісти провели опитування більше ніж 30 свідків. Один із них, Олександр Жикін, поділився історією про "Курятник" — неофіційну назву розподільного пункту "Скелі", який слугує першим місцем для новоприбулих мобілізованих. Чоловік потрапив туди після отримання свого СЗЧ, коли відвідав аптеку за таблетками для замісної терапії у боротьбі з наркозалежністю.

* Ще один анонімний джерело поділилося інформацією про карцери, куди військовослужбовців відправляли за відмову виконувати різні накази.

Полк "Скеля" відреагував на повідомлення про небойові втрати новобранців, підкресливши свою готовність до співпраці зі слідчими органами. У "Скелі" вважають, що автори статті роблять спроби узагальнити ситуацію, зводячи історію підрозділу до окремих трагічних випадків. Представники полку зазначили, що 18 з 26 смертей, згаданих у публікації, мали місце в лікарні або під час транспортування до медичного закладу, і пов'язані вони, як правило, з "хворобами або загальним поганим станом здоров'я мобілізованих".

Державне бюро розслідувань раніше повідомляло про старт перевірки можливих правопорушень, пов'язаних із "Скелею". Ці дії розглядаються як перевищення влади або службових повноважень, вчинене під час воєнного стану, яке призвело до серйозних наслідків.

Моніторингова команда Офісу омбудсмена оголосила про намір виїхати на місце подій для перевірки даних стосовно можливих випадків катування серед військовослужбовців 425-го окремого штурмового полку "Скеля".

У 425-му окремому штурмовому полку "Скеля" підтвердили інформацію про 25 загиблих новобранців.

Дані про дві тисячі військовослужбовців з наркозалежністю у 425-му окремому штурмовому полку "Скеля" не є правдивими.

"Скеля" також відреагувала на нові дані, опубліковані виданням "Бабель", щодо загибелі ще семи своїх військовослужбовців під час базової загальновійськової підготовки. У командуванні підкреслили, що докладають зусиль для зменшення небойових втрат до мінімуму.