На самокатах по газовій трубі поблизу Куп'янська. Особливості підземної місії "Велес" від "Хартії".

"Головна логістична артерія була перекрита," зазначає командир роти БПЛА батальйону оперативного призначення 13-ї бригади НГУ "Хартія" щодо підсумків операції "Друїд".

30 полонених, близько сотні знищених російських солдатів і 15 кілометрів взятого під контроль газогону на північ від Куп'янська - це результати операції "Велес", оголосив 22 жовтня 2-й корпус Нацгвардії "Хартія".

Завдяки цій трубі російським штурмовим підрозділам вдалося проникнути до Купʼянська у вересні 2025 року. З того часу центральна частина міста опинилася в "сірій зоні", згідно з інформацією проєкту DeepState. У місті регулярно спостерігали російських військових, які продовжували проходити через цю трубу.

За інформацією The Wall Street Journal, військові сили намагалися утримувати під контролем виходи з газопроводу, проте солдати російської армії продовжували створювати нові "дірки", що дозволяло їм залишати об'єкт. У цих місцях у них були розташовані кулеметні точки, барикади та навіть житлові приміщення. Через це, як повідомили в "Хартії", кілька місяців тому було ухвалено рішення витіснити російські війська з труби та повністю її контролювати.

Про проєкт "Радіо Донбас Реалії" (ініціатива Радіо Свобода) з інтерв'ю взяли у командира роти безпілотних літальних апаратів батальйону оперативного призначення 13-ї бригади Національної гвардії України, відомого за позивним "Друїд".

(Редакція вирішила не наводити прізвище з метою забезпечення безпеки)

Команда "Хартія" представила відеоматеріал, в якому звучить така цитата: "Ми освоїли підземну тактику ведення бойових дій". Можете детальніше пояснити, що саме включає в себе ця тактика і які її особливості?

На ділі відбулося відкриття, скажімо, нового напрямку конфлікту – підземного. Ми повернулися, з одного боку, до епохи Першої світової війни та В'єтнамської війни, а також до досвіду середньовічних битв. З іншого боку, ми максимально оснастили цей процес сучасними технологіями. Завдяки цьому ми змогли примусити супротивника відступити далі.

На відео ви показали журналістів (в ефірі Радіо Донбас Реалії - ред.) , які їздили в трубі на самокатах - вони зараз працюють в форматі метро, тобто з точки А в точку Б, з точки Б в точку А, відповідно.

Це процес транспортування логістичних вантажів, продуктів харчування, води, а також пального, наприклад, для генераторів. Також здійснюється перевезення особового складу тощо. Така доставка є безпечною, швидкою і значно більш передбачуваною в порівнянні з пішими переміщеннями на позиції, які здійснюють більшість підрозділів як нашої армії, так і армії супротивника на деяких напрямках.

- Дрони поки не літають там, я так розумію, тому і безпечніше.

Абсолютно вірно. В основному, це і є ключова перевага, а також основна проблема. Існують як позитивні, так і негативні аспекти, але в підсумку переваги переважають.

Коли ти маєш впевненість, що команда зможе безперешкодно переміститися з одного місця в інше, що їй забезпечать їжу, вистачить води, а також буде надійний зв'язок.

Коли радіозв'язок зникає, можна звернутися до старих технологій, зокрема до дротового зв'язку, відомого як "тапік". Завдяки інтернету з’являється можливість отримати повну картину того, що відбувається на передовій, на позиціях у трубі, використовуючи камеру.

Більша контрольованість, більша прогнозованість того, що там відбувається, і більше можливостей вплинути на ворога, не отримати відповідь.

- "Друїде", у вас там прямо позиції в трубі?

Ось так, на передньому краї: солдати з автоматами, барикади з мішками, заповненими землею, що вивозиться з тунелів, які риються по обидва боки труби. Ці барикади заповнюються саме цією землею. Між барикадами розташовані кулемет і камера.

Отже, процес оборони виглядає саме так. Це означає, що навіть у цій ситуації управління оборонними діями здійснюється, можна сказати, в режимі онлайн з командних центрів.

Саме завдяки перевазі наявності інтернету, стабільного зв'язку і повній контрольованості того, що відбувається там. У противника, наскільки нам відомо від полонених, радіозв'язок, "тапіки"; інтернету, камер - такого формату у них немає.

Яка ситуація з повітрям? Ми чули про випадки, коли російські військові загинули в трубах, а пізніше страждали від легеневих проблем. Відбувалися навіть розслідування з цього приводу. А як українські захисники почуваються в цих умовах? Чи є можливість дихати взагалі? Здається, там досить сиро. Будь ласка, розкажіть про це детальніше. Зрозуміло, що є й позитивні аспекти, такі як відсутність дронів, нормальна логістика і певна стабільність, що підвищує безпеку. Але як щодо повітря? Чи є чим дихати?

Виконуються роботи по створенню вентиляційних отворів. На тих ділянках, де зафіксовано наявність газів або існує невизначеність щодо їх концентрації, проводиться моніторинг за допомогою CO2 датчиків. Після цього оцінюється доцільність входу в певні частини [труб] з використанням кисневих масок.

Вже коли є чітке розуміння, що ця ділянка не загазована або ця ділянка, так, залишається проблемною, але не несе загрози для здоров'я, просто, скажімо так, маємо дискомфорт, в таких ситуаціях використовуємо.

Якщо виявлено, що певна територія має підвищений рівень забруднення повітря, створюються вентиляційні отвори, і працівники туди не входять.

Ми нею певний час не користуємося, доки проходить провітрювання.

Здається, що "хартійці" протягом тривалого часу намагалися контролювати виходи з цієї труби, але російські військові постійно пробивали нові проходи. Чи правильно я зрозумів, що їхня тактика полягала в тому, щоб прорватися всередину труби, а потім вийти на північ від Куп'янська в якомусь несподіваному місці?

В загальному, все правильно, оцінюючи на дев'ять з десяти. Що стосується останнього: ми були в курсі цього підкопу, хлопці відчули присутність ворога, зокрема завдяки активній роботі цієї служби, а також камерам, які фіксують звуки.

Було розуміння, що приблизно десь на цій ділянці, невеличкій, противник буде намагатись врізатись. І, відповідно, хлопці його вже чекали. Відпрацювали по тій групі, далі вже продовжили просування наші військові.

Отже, все, крім елемента несподіванки, супротивник продумав ретельно та реалізував на високому рівні. Проте інформація стала відома, і в той конкретний момент ми були готові до цього, як видно на відео.

Як відбувалася операція з нейтралізації російських штурмовиків? На 15-кілометровій ділянці трубопроводу, за інформацією Нацгвардії "Хартія", встановлено контроль. Скільки саме штурмовиків було в цьому районі, скільки часу вони там залишалися та яким чином проходила їх ліквідація?

Не можу точно вказати, скільки всього було особового складу, адже маю дані від полонених, серед яких приблизно 30 військовослужбовців. Точну цифру не пригадаю, але можу сказати, що більше ста випадків "двохсотих" з боку противника підтверджено на 100%.

Крім того, слід зазначити, що перед початком наших контрнаступальних операцій ми здійснювали оборону лише на обмеженій території. У той час ворог, користуючись трубопроводом, перекидав своїх солдатів на північ Куп'янська, направляючи їх на сусідні території.

Тобто це теж важливо зрозуміти, що не всі військовослужбовці противника перебували в трубі.

.

Оскільки викиди з труб, як і очікувалося, були під контролем наших китайських дронів, які в основному призначені для розвідки, FPV дрони та важкі бомбардувальники вже протягом року активно здійснюють "розбір" противника на стадії виходу з труби.

Планування операцій, спрямованих на звільнення, наприклад, трубопроводів і перешкоджання логістичним шляхам противника, розпочалося дещо пізніше. Це сталося після того, як ми ретельно вивчили досвід дій супротивника, зрозуміли його методи та причини успіху. Після цього ми перейшли до реалізації наших заходів у цьому напрямку, але вже з більш технологічним підходом.

- Як?

Спочатку здійснили прорив у трубу, виконуючи підкоп з боку, потім затягнули особовий склад і поступово почали їх звільняти.

Якими етапами це відбувалося?

Оскільки труба базово цілісна, рвали її на ділянки.

Важкими бомберами, FPVшками розривали трубу, завалювали виходи, відпрацьовували туди тими ж важкими бомберами у великій кількості і блокували противника етап за етапом.

Іноді кількасот метрів навіть проходили, а на деяких ділянках за 10-20 метрів стояли тижнями, щоб пересунути барикаду, передову позицію нашу вперед.

Отже, це, напевно, бойові дії з використанням вогнепальної зброї, де противником виступали російські штурмовики, що перебували у цих трубах.

Блокування було дуже важливе, тому що коли особовий склад - не важливо, це дві людини, які заблоковані, чи 20 військовослужбовців - відрізані від постачання з боку своєї тилової сторони, вони врешті-решт або здаються, або гинуть. І

ноді гинуть від порохових газів власних - Коли відбувається постріл, утворюється велика кількість гарячих газів під високим тиском, зокрема чадний та вуглекислий газ. На відкритому просторі вони швидко розсіюються, але в закритому накопичуються і можуть спричинити отруєння., іноді просто від нестачі їжі, води. У когось серце зупинялось. Різні були випадки.

Проте, основним аспектом не були прямі зіткнення, а маневри з флангу та викопування позицій з нашого боку. Це стосувалося блокування шляхів у трубах і відбиття спроб супротивника забезпечити свою логістику за допомогою FPV дронів або важких бомбардувальників.

Закриття цих отворів, які вони проривали, вже коли були заблокованими, і очікували на доставку, знищення вантажів, ліквідацію бортів під час підльоту. В такий момент вони віддають перевагу виживанню і обирають стати полоненими.

Основне питання, яке виникає: який підсумок цієї операції? Нагадую, що повідомляється про те, що корпус захопив під контроль 15 кілометрів газопроводу на північ від Куп'янська. Які зміни відбулися в контексті безпеки Куп'янська? Чи можна з упевненістю стверджувати, що ключовий шлях для проникнення російських військових на північ від Куп'янська заблоковано?

Швидше за все, так, ніж інакше. Не можу стверджувати, що жоден [російський] солдат більше не зможе потрапити в Куп'янськ. Я не всевишній, тому не можу цього обіцяти, але в той же час, основна логістична лінія дійсно була перекрита.

Що відбувається в місті на даний момент? Російські штурмовики постійно намагаються просочитися в його територію. Вони досі присутні там, згідно з даними мапи DeepState. "Сіра зона" залишається практично в центрі міста, що свідчить про присутність російських військових, наскільки мені відомо.

- Так, одиничні невеликі групи штурмові там є. Вони не зовсім штурмові, я б сказав це закладки, які займають якийсь напіврозбитий підвал, розвалений бліндажик і просто доповідають про прольоти наших дронів, про пересування наших піших груп.

Ми поступово виявляємо та очищаємо такі окремі групи або навіть одиночних військовослужбовців, які перебувають там по кілька місяців.

Проте, справжньою проблемою залишалася здатність переправляти на цей берег Осколу нові групи через трубопровід. Саме цим вони і займалися.

Куп'янськ є важливим залізничним вузлом, розташованим на сході Харківської області. Це місто стало об'єктом окупації в перші місяці повномасштабної війни, але було звільнене Збройними силами України у вересні 2022 року. 20 листопада 2025 року Росія оголосила про повторне захоплення Куп'янська, про що доповів президенту РФ Володимиру Путіну начальник Генерального штабу Валерій Герасимов. Проте Генеральний штаб ЗСУ оперативно спростував ці заяви.

12 грудня командування корпусу Нацгвардії "Хартія" повідомило, що Сили оборони прорвалися до річки Оскіл і повністю перекрили маршрути поставок російському угрупованню в Куп'янську.

Цього ж дня президент України Володимир Зеленський оприлюднив відео, де він стоїть біля стели на в'їзді до Куп'янська. Загалом після українських контратак місто практично повністю перебуває під контролем ЗСУ.

Куп'янський контрнаступ став першою наступальною операцією Сил оборони за останні кілька років, яку українські військові та аналітики вважають успішною.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:

Залиште свій відгук про статтю, надіславши його на електронну пошту [email protected], або через соціальні мережі, такі як Facebook, WhatsApp чи Imo за номером +380635710657. Якщо ви проживаєте на території, що перебуває під окупацією, ми запрошуємо вас ділитися своїми ідеями та думками через анонімну форму на donbass.realii.info. Донбас Реалії працює для всіх, незалежно від того, з якого боку лінії фронту ви звертаєтеся.