Коли осінь принесе свою холодну пору і трави позбудуться свого кольору, російські війська можуть опинитися в менш вигідному становищі, - вважає експерт.
Оцінка літнього етапу наступальних дій російської армії має базуватися на їхніх першочергових планах
В коментарі для Еспресо військовий аналітик, полковник запасу ВМС ЗСУ та колишній речник Генерального штабу ЗСУ (2014-2017) Владислав Селезньов зазначив, що фактично російська агресія продовжується з середини жовтня 2023 року.
Російські війська сподівалися, що до серпня цього року зможуть завершити повну окупацію Донецької області. Однак, наприкінці серпня ситуація виглядає зовсім інакше: спостерігаємо лише невелику тактичну активність на окремих ділянках фронту. Приблизно 30% території Донеччини, яка є укріпленою, залишається під контролем наших сил. Амбіції ворога щодо захоплення міст Слов'янськ, Краматорськ, Дружківка та Костянтинівка виглядають малореальними. Система потужних інженерних укріплень дозволяє нашим військам ефективно протистояти супротивнику. Хоча ворог намагається захопити Покровськ і Мирноград, він не може це зробити через прямі атаки, тому намагається перерізати логістичні шляхи (зокрема, трасу Павлоград-Покровськ та інші). Яким буде подальший розвиток подій на цій ділянці фронту, залежить від ресурсних можливостей.
КАМАЗ і військові Росії, зображення: Getty Images
Він додав, що росіяни зосередили біля Покровська значні сили - близько 110 тисяч особового складу, плюс перекидають додаткові резерви з півночі Харківщини та Сумщини. Українські сили також посилили цю ділянку фронту. Та одним з важливих факторів стане погода.
"За півтора місяця, а можливо й раніше, розпочнуться осінні зливи. Це змінить ситуацію на фронті. Зараз росіяни використовують прикриття зеленки та пристосовану техніку, щоб просуватися вглиб наших позицій, наприклад, у напрямку Добропілля. Але коли листя опаде, а ґрунтові дороги перетворяться на багнюку, їхня перевага зникне. Пішки вони не зможуть наступати з тією ж ефективністю. Проте фактор дронів, ракет і артилерії залишається, і ворог активно його застосовує, намагаючись зруйнувати наші позиції", - відзначив експерт.
Владислав Селезньов вважає, що амбітні наміри росіян потерпіли невдачу з кількох причин.
"По-перше, це проблеми з логістикою та організацією наступальних операцій, які створили ЗСУ. По-друге, варто визнати, що деякі просування ворога стали наслідком наших же прорахунків. У західних арміях є практика післяопераційного розбору, який допомагає аналізувати помилки та вдосконалювати тактику. На жаль, у нас ця традиція ще не прижилася, хоча вона могла б зробити наші підрозділи ефективнішими. Загалом, результат російського наступу - це комбінація їхніх дій і нашої протидії. На картах, таких як DeepState чи звіти Генштабу ЗСУ, видно, що ворог досяг лише незначних територіальних здобутків. Але витратив на це величезні ресурси. Ми вже бачимо зменшення кількості бронетехніки на полі бою, зменшення чисельності піхотних груп, які атакують наші позиції. Після звільнення Херсона українськими сили, росіяни захопили менше 1% території України. Тобто, як бачимо, друга армія світу має дуже обмежені можливості", - відзначає Селезньов.
Стосовно ситуації на інших ділянках фронту військовий експерт зауважив, що росіяни діють в рамках завдання, яке Путін поставив весною минулого року - створити "санітарну зону" на Харківщині, Сумщині та Чернігівщині.
Російські війська розпочали наступальні дії на північ від Харкова, зокрема в районі Вовчанська та Липців, проте змогли просунутися лише на 6-8 км і зупинилися. Ситуація в Сумській області подібна – тут просування становить 10-12 км, але далі вони не можуть просунутися. Розуміючи безперспективність своїх дій, російський Генеральний штаб перекидає резерви з цих напрямків до Покровська, Мирнограда і на південь Запорізької області. На Куп'янському, Лиманському та Сіверському напрямках противник намагається створити плацдарми для подальших атак на Слов'янськ і Краматорськ, але ці плани залишаються нереалізованими. Що стосується Херсонського напрямку, шанси росіян на перетин Дніпра практично нульові — це технічно неосуществимо. У Путіна немає достатньої кількості ресурсів, щоб радикально змінити ситуацію. Це може звучати парадоксально, але навіть з майже 700 тисячами військових, залученими до бойових дій, російські сили не можуть досягти значних результатів через ефективно побудовану оборону Збройних Сил України, - підкреслив Владислав Селезньов.
