"Золоті замки" під печаткою мера: які відомості мав Терехов щодо тендеру на 150 мільйонів?

Довіряйте перевіреним джерелам — підписуйтеся на Telegraf у Google Новинах!

За місяць до оголошення скандального тендеру мер Харкова Ігор Терехов особисто підписав лист виробнику обладнання Danfoss із гарантіями оплати майбутнього замовлення. Але коли дійшло до закупівлі, між виробником та комунальним підприємством з'явився посередник, який на рівному місці накрутив близько у 70 млн грн.

Як виникла ситуація, коли в обладнанні з'явилася прокладка з шаленою націнкою? І чому власник цієї компанії продовжує отримувати прибуток від міських тендерів, незважаючи на резонансний скандал? У нашому розслідуванні ми також розглянемо, яким чином, на нашу думку, представників міської влади штучно намагаються вивести з-під відповідальності.

З яких джерел з'явилися ноги.

Поки Харків, що знаходиться на передовій, щоденно бореться за своє існування під вогнем обстрілів, у стінах Печерського суду Києва розгортається драма з фінансовими втратами, які наближаються до 70 мільйонів гривень. Таку величезну "націнку" міг "не помітити" генеральний директор "Тепломереж" Василь Скопенко. Проте він сам вважає, що його дії підпадають під категорію недбалості, в той час як його підлеглі та давній бізнес-партнер Олег Бєлєньков підозрюються у крадіжці майна. Важливим моментом є те, що старт багатомільйонній афері дав документ, підписаний мером Ігорем Тереховим.

Скандал набирає обертів через порушення, що виникли під час великої закупівлі трубопровідної арматури (включаючи крани та вентилі) для комунального підприємства "Харківські теплові мережі". Основне питання, яке виникає з матеріалів розслідування, проведеного Головним слідчим управлінням Національної поліції, полягає в тому, чи могли організатор торгів та підрядник діяти без відома "першої особи" міста.

Ось ключові моменти, які свідчать про активну участь міської влади у відповідних процесах. По-перше, Тепломережі є комунальною власністю міста, що означає їх підпорядкованість мерії. Крім того, генеральний директор Василь Скопенко був призначений на свою посаду за розпорядженням міського голови Ігоря Терехова.

По-друге, в судових документах зазначено лист, підписаний Тереховим, який був направлений до ТОВ з іноземними інвестиціями "Данфосс ТОВ" (представника міжнародної корпорації Danfoss) ще 16 лютого 2023 року. У цьому зверненні місто не лише просило виготовити спеціалізоване обладнання для комунальних служб, але й надавало гарантії щодо оплати замовленого товару.

Такий "авансовий" підхід до справи мер застосував за місяць до офіційного оголошення тендеру на постачання запірної арматури - 21 березня 2023 року. Це фактично відкрило шлях для всього процесу. Навіть якщо документ підготували його підлеглі, глава Харкова не міг не усвідомлювати значення свого підпису під фінансовими гарантіями на суму 150 млн грн. Якщо ж він знав, що контракт врешті-решт отримує не безпосередній виробник, а посередницька компанія з націнкою в десятки мільйонів, це може свідчити про пряму зацікавленість. А якщо підписував "наосліп", то це вказує на управлінський хаос в умовах війни.

Коли ж прийшов час тендеру, виробник ("Данфосс ТОВ") участі в ньому чомусь не брав. Єдиним претендентом і переможцем стало ТОВ "Старт Лінкор". Ця компанія, як випливає з матеріалів справи, виконала роль класичної "прокладки".

Компанія придбала 272 одиниці товарів у "Данфосс ТОВ" на суму 87,5 мільйона гривень.

Арматура "Старт Лінкор" була доставлена КП "Харківські теплові мережі" за суму 153,7 мільйонів гривень.

* Зауважимо, саме на таку суму підписав фінгарантію міський голова Харкова, тобто -- уже з інтересом посередника...

Організатори намагалися "замаскувати" захмарну ціну за допомогою документів, зокрема довідок від Харківської торгово-промислової палати. Проте в одній з них були наведені реальні ринкові ціни, а в іншій — цифри, необхідні для легалізації "націнки" в десятки мільйонів. У матеріалах справи зазначається, що завищені показники були "намальовані" на основі даних компаній, які насправді не займаються виготовленням запірної арматури.

Однак ця маніпуляція не спрацювала. Хоча пряма різниця між ціною, за яку посередник купив товар, і його продажем комунальникам становить 66,2 млн грн, у матеріалах справи зафіксовані збитки в розмірі 69,7 млн грн. Перевищення у більш ніж три мільйони гривень зумовлено тим, що судово-економічна експертиза врахувала додаткове штучне підвищення цін не лише на саму арматуру, а й на її дорогі компоненти, такі як електроприводи Auma та редуктори.

Хто у грі: розподіл ролей та статті

Розслідування у цій справі чітко виокремило учасників: одні стали організаторами схеми, а інші, чия бездіяльність сприяла її втіленню.

На думку слідства, ключовою фігурою та організатором схеми привласнення бюджетних коштів вважається Олег Бєлєнков, який є власником компанії "Старт Лінкор".

* Правою рукою бізнесмена виступала директорка фірми Наталія Степова, яка підписувала договори та фінансові документи.

Василь Скопенко, генеральний директор КП "Харківські теплові мережі", на думку правоохоронців, не помітив, що його підлеглі спеціально підготували закупівлю на потреби певної компанії. Однак у ухвалах не вказано, хто конкретно з посадовців несе за це відповідальність. Наприклад, фінансовий директор КП Ігор Горішний є підписантом основного контракту, а Анна Пивоварова відповідала за тендер, але їхні імена чомусь не включені до списку фігурантів справи.

Таке розподілення ролей вплинуло на кваліфікацію дій "героїв". Василя Скопенка підозрюють лише у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 КК України), і йому світить максимум 5 років за ґратами. Натомість Олега Бєлєнькова та Наталію Степову слідство вважає причетними до привласнення та розтрати майна в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану (ч. 5 ст. 191 КК України). Це найважча стаття у "корупційному блоці", що передбачає від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

До речі, Бєлєнькову Печерський районний суд призначив спочатку рекордну заставу майже у розмірі завданих збитків - 69,6 млн грн, проте згодом Київський апеляційний суд проявив "гуманність" і зменшив її до 3 млн грн.

Замість цього, Скопенко пройшов шлях від цілодобового домашнього затримання до внесення застави в розмірі 832 тисячі гривень, а наразі знаходиться під особистим зобов'язанням. Більшість важливих рішень щодо генерального директора комунального підприємства ухвалював суддя Олег Білоцерківець, відомий суддя Печерського районного суду. Він, зокрема, закривав справу проти елітного ресторану "Велюр" за порушення ковідних обмежень під час пандемії, а також знімав арешт з активів підприємств, пов'язаних із "гаманцем Януковича", олігархом Сергієм Курченком.

Водночас Скопенко веде боротьбу за можливість відновити своє керівництво в КП. Юридичні доводи, представлені його адвокатами, ґрунтуються на трьох основних принципах:

* незамінність - адвокати стверджують, відсторонення директора стратегічного підприємства в прифронтовому місті блокує підготовку до зими та реорганізацію підприємства;

Війна експертиз — захист представив висновки Інституту імені Бокаріуса та КНДІСЕ, згідно з якими ціни на постачання "Старт Лінкора" є ринковими, а заявлені збитки вважаються не реальними.

* сімейний статус - без роботи Скопенко як батько шести дітей (з них п'ятеро - неповнолітні) не має засобів для існування.

Суд, однак, парирував: відсторонення не є звільненням, і підозрюваний може реалізувати своє право на працю в інших сферах, не пов'язаних з керівництвом КП "Харківські теплові мережі".

Тінь Олега Бєлєнкова: від реєстратора до "короля тендерів"

Версія слідства щодо "простого недбальства" комунальника Василя Скопенка викликає значні сумніви, якщо врахувати його тривалі стосунки з Олегом Бєлєньковим. Їх спільна історія розпочалася ще у 2018 році, коли Бєлєньков заснував компанію "Монтаженерго-2018", співвласником якої згодом став сам Скопенко разом зі своїм бізнес-партнером Михайлом Мажником. Ця угода, очевидно, свідчить про наявність тісного зв’язку між ними, який, можливо, став основою для вражаючих успіхів компаній Бєлєнькова у сфері комунальних закупівель.

Ось як виглядає його бізнес-імперія у контексті співпраці з комунальним підприємством "Харківські теплові мережі":

ТОВ "Старт Лінкор" є ключовим учасником справи, пов’язаної із "золотими засувками", отримавши від підприємства 308 мільйонів гривень. Ця компанія діяла як багатофункціональний постачальник, забезпечуючи тепломережі різноманітними товарами, такими як силові кабелі різних типів, металопрокат, засоби для пломбування та контролю, а також електротехнічне обладнання. Варто зазначити, що значна частина цих контрактів була укладена без конкуренції на відкритих торгах або через прямі угоди, причому ціни на деякі постачання перевищували ринкові на 25%.

ТОВ "Інтех СК", в якому Бєлєньков і Андрій Криштофоров, колишній малий підприємець, мають паритетну частку 50 на 50, стало беззаперечним лідером у сфері тендерів. Компанія фактично узурпувала підряди на модернізацію теплових мереж та зведення когенераційних установок у Харкові, отримавши понад 1 мільярд гривень у вигляді тендерних контрактів.

"Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство в Харкові", яке повністю належить Бєлєнькову, є типовим прикладом компанії-супутника. Під час керівництва Скопенка "Харківобленерго" фірма отримала контракти на суму понад 100 млн грн. Як тільки Скопенко перейшов до "Харківських теплових мереж", Бєлєнков швидко адаптував свою діяльність, орієнтуючись на закупівлі цього нового підприємства.

Белєньков отримував дохід через свою діяльність як фізична особа-підприємець, працюючи на КП. Протягом останніх кількох років його підприємництво регулярно отримувало кошти за оренду підйомника для автомобілів, який використовувався у "підготовці до опалювального сезону". Загалом, в період 2025-2026 років було зафіксовано 59 таких фінансових операцій на загальну суму приблизно 1,5 мільйона гривень.

Ще одна гучна справа: когенераційна "матрьошка"

Поряд із вражаючою тендерною "вдачею" оточення генерального директора КП "Харківські теплові мережі" виявилися й системні порушення. Як стало відомо "Телеграфу", учасники справи про "золоті засувки" створили ще одну схему, пов'язану зі зведенням модульної газової когенераційної установки за адресою вул. Артема Веделя, 4. Це підтверджує одна з судових ухвал у рамках розслідування.

З документа випливає, що виділені на цей об'єкт бюджетні кошти прокрутили через кілька фірм:

На початковому етапі компанія ТОВ "Старт Лінкор" здійснила придбання необхідного обладнання у виробника ТОВ "Енерджигруп" на суму 6,8 мільйона гривень.

У той же день документи на обладнання "перекупили" іншій компанії Бєлєнькова - ТОВ "Інтех СК", проте вже за 8,9 мільйона гривень.

* і саме за такою ціною - на 2,12 млн грн вищою за реальну ціну установки - ТОВ "Інтех СК" отримав контракт з КП "Харківські теплові мережі".

Найбільш шокуючий аспект цієї ситуації полягає в тому, що справжній виробник безпосередньо доставив продукцію на місце встановлення обладнання, тоді як величезна сума залишилася на рахунках компаній Бєлєнькова.

На відміну від ситуації, пов’язаної із запірною арматурою, де керівника комунального підприємства звинувачують у "недбалості", у справі щодо когенераційної "матрьошки" фігурують лише підлеглі Скопенка. Зокрема, перший заступник генерального директора "Харківські теплові мережі" Максим Ленчик, який знав реальну вартість обладнання, але все ж підписав контракт з компанією "Інтех СК" і затвердив обґрунтування для неконкурентної закупівлі без використання системи Prozorro. Також у цій справі згадується Анна Головченко, начальниця служби капітального будівництва КП, яка підготувала службову записку про необхідність укладення угоди саме з фірмою Бєлєнькова, незважаючи на те, що була обізнана про прямі зв’язки "Харківських теплових мереж" з виробником та реальну ціну обладнання.

На лаві підсудних опиняться не лише менеджери комунального підприємства, а й бізнесмен Олег Бєлєньков, який є бенефіціаром ТОВ "Старт Лінкор" та "Інтех СК". Разом із ним будуть директори цих компаній - Наталія Степова та Андрій Криштофоров. Всім їм пред'явлено обвинувачення у розтраті майна відповідно до частини 5 статті 191 Кримінального кодексу України, а Бєлєнькову також звинувачують у відмиванні доходів за частиною 1 статті 209 цього ж кодексу.

На даний момент розслідування у цій справі завершено, і всі матеріали були направлені до Слобідського районного суду в Харкові. Підготовче засідання заплановане на 7 вересня.

"Біле пальто" директора, шлейф НАБУ та тиша в мерії

Обладнання з клапанами та когенераційними установками - це лише один з численних "гріхів" управлінської команди КП "Харківські теплові мережі". Поки тривають судові процеси, а правоохоронні органи повідомляють про свої знахідки, у комунальному підприємстві існує паралельна реальність, де корупційні скандали не впливають на діяльність "бізнесу".

Одним із найяскравіших свідчень є те, що особи, залучені до кримінальних справ, продовжують залишатися у фаворі у замовників. Навіть у червні 2026 року, коли розслідування стосовно "золотих засувок" та "когенераційної матрьошки" перебувало у активній фазі, компанії Олега Бєлєнькова не припиняли отримувати контракти на мільйони.

* 5 червня ТОВ "Інтех СК" виграло тендер на реконструкцію об'єкта, що передбачає встановлення когенераційних установок вартістю 48,3 млн грн;

9 червня компанія "Старт Лінкор" уклала новий контракт із тепломережами на постачання запірних кульових кранів вартістю 2,7 мільйона гривень.

Це свідчить про те, що на підприємстві -- дивним чином -- не бачать жодної проблеми у співпраці з особами, яких слідство прямо називає організаторами схем із вимивання бюджетних коштів. Не бачить тут проблем і міський голова Харкова Терехов.

Крім того, в цій ситуації можна помітити явну тактику "правового захисту" для керівника комунального підприємства. У той час як бізнес-партнери та підлеглі Василя Скопенка стикаються з обвиненнями у відкритій розтраті майна, він сам або підпадає під легші статті, або зовсім не згадується в списку підозрюваних.

Директор, беручи "дистанцію" від ситуації, створює враження своєї "незнання", хоча систематичні переплати говорять про протилежне. До цього варто додати розслідування НАБУ, в якому згадувався його перший заступник Сергій Волик. Справа стосувалася закупівлі труб, вікон та технічної солі у 2022 році на суму понад 160 млн грн за прямими договорами, які обходили Prozorro, при цьому ціни були суттєво завищені – вдвічі. Особливо цинічно виглядає те, що 22 млн грн з цієї суми були виділені Світовим банком для відновлення критично важливої інфраструктури. Наразі інформації про хід розслідування майже немає, і складається враження, що справа просто "застряла".

Найбільше питань у цій ситуації викликає бездіяльність керівництва Харкова. Василь Скопенко був призначений на свою посаду рішенням міського голови, і, відповідно, саме мерія через своїх заступників повинна контролювати діяльність комунального підприємства. Проте, незважаючи на численні гучні розслідування від різних органів, величезні збитки для громади та задокументовані порушення, міська влада залишається в мовчанні. Немає жодних звільнень, внутрішніх перевірок чи публічного осуду керівництва КП.

Видається, що "Харківські теплові мережі" вже давно потребують не косметичних ремонтів чи судових виправдань, а повного, радикального перезавантаження всієї системи управління. Адже поки рядові тепловики під обстрілами рятують місто від холодів, керівна вертикаль КП, схоже, остаточно заплуталася у власних корупційних схемах.

Чи вдасться топпосадовцям вийти сухими з води - покаже час. Далі буде.