Їхні життя обірвалися внаслідок авіаудару: розповіді п'яти співробітниць центру профілактики захворювань в Ізюмі.

Зовсім нещодавно вони спільно трудилися, надаючи допомогу людям. Проте 29 жовтня російський авіаудар по Ізюму відібрав життя п'яти співробітниць медичної організації.

П'ять жінок, які працювали у філії Харківського обласного центру контролю та профілактики хвороб, загинули внаслідок російського авіаудару по Ізюму. Після звільнення міста вони одними з перших повернулися до обов'язків, самостійно прибираючи зруйновані приміщення та відновлюючи лабораторії. Тепер їхні колеги згадують про них як про відданих своєму фаху фахівчинь, а рідні переживають величезну втрату.

Міністерство охорони здоров'я України та журналісти "Суспільне Харків" повідомили про загиблих на своїх офіційних ресурсах у Facebook.

Валентина Прус: 55-річна фахівець лабораторії з значним досвідом у своїй професії.

Валентині Прус було 55 років. Від 2021 року вона працювала лаборанткою санітарно-гігієнічної лабораторії Ізюмської філії центру, а до цього -- у залізничній та міській лікарнях Ізюма. У жінки залишилися чоловік і донька.

Директорка Ізюмського центру первинної медико-санітарної допомоги Юлія Вродзинська знайома з Валентиною з 2004 року. Протягом цього часу їхні шляхи не раз перетиналися в професійній діяльності в галузі медицини. Вродзинська описує Валентину як дбайливого, відповідального та чуйного спеціаліста, яку цінували не лише колеги, але й пацієнти, що відвідували профілактичні огляди.

"Валентина користувалася повагою і серед колег, і серед людей, які приходили на профогляди. Вона була професіоналом у цій справі. Завжди ставилася до інших у колективі з розумінням, чуйністю, підтримкою", -- розповіла Юлія Вродзинська.

За роки роботи Валентина стала досвідченою фахівчинею, яка добре знала свою справу. Вона проводила медичні огляди працівників залізниці, а після деокупації Ізюма повернулася до роботи та долучилася до відновлення установи.

Анжела Прохорцева: бухгалтерка, мама трьох дітей, яка загинула під час телефонної розмови

Анжелі Прохорцевій було 54 роки. Вона працювала бухгалтеркою Ізюмської філії центру та виховувала трьох дітей -- старшого сина, 19-річну доньку та 11-річного молодшого сина.

Колеги описують Анжелу як працівницю, яка відзначається високою відповідальністю, уважністю до деталей і старанним підходом до виконання своїх завдань.

Обставини її загибелі вражають своєю трагічністю. У момент, коли Росія завдала удару, Анжела спілкувалася по телефону з колегами з обласного центру.

"У день катастрофи Анжела спілкувалася телефоном з колегами з обласного Центру. Під час розмови вони почули свист російської авіаційної бомби, а також чули, як жінка намагалася втекти, після чого зв'язок раптово перервався," - повідомили в Міністерстві охорони здоров'я.

Ще однією жахливою рисою цієї трагедії стали умови, в яких близькі дізнавалися про загибель жінок. Як зазначила Юлія Вродзинська, чоловіки Валентини та Анжели самостійно витягували своїх дружин із-під руїн.

"Чоловіки Валентини та Анжели власноруч витягували своїх дружин із-під руїн. Чоловік Анжели приходив і ділився враженнями про те, як йому вдалося їх врятувати," – поділилася Вродзинська.

Вікторія Прокопенко: 36 років роботи в санітарно-епідеміологічній службі

Вікторії Прокопенко виповнилося 58 років. Протягом 36 років вона працювала в санітарно-епідеміологічній службі, де займала посаду керівника санітарно-гігієнічної лабораторії Ізюмської філії центру. Ще в шкільні часи Вікторія мріяла про кар'єру лікаря.

Колеги описують її як висококваліфіковану професіоналку, добру та чуйною особистість. Завдяки багаторічному досвіду Вікторія прекрасно розуміла функціонування лабораторії та її важливість для здоров'я громади.

3 листопада жінці мало б виповнитися 59 років. У неї залишилися чоловік, донька та онук.

Юлія Довженко: близько 38 років досвіду роботи в бактеріологічній лабораторії.

Юлії Довженко було 56 років. Майже 38 років вона пропрацювала лаборанткою бактеріологічної лабораторії, присвятивши цій роботі більшу частину свого професійного життя.

Її робота вимагала уважності, точності та відповідальності. Юлія була частиною колективу, який забезпечував роботу лабораторії та допомагав контролювати поширення інфекційних захворювань.

Після визволення Ізюма співробітники центру поновили свою діяльність і почали ремонтувати зруйновані приміщення. Юлія також взяла участь у цьому відновлювальному процесі.

2 листопада їй повинно було виповнитися 57 років. У жінки залишилися чоловік, син, дві внучки та сестра.

Олена Грищенко: прибиральниця, що перетворилася на невід'ємну складову команди.

Олені Грищенко було 58 років. Вона працювала прибиральницею службових приміщень Ізюмської філії центру та дбала про чистоту й належні умови для роботи колег.

Хоча Олена приєдналася до колективу відносно недавно, вона швидко стала його невіддільною частиною. Її праця була важливою для щоденної роботи установи, а колеги сприймали її як свою.

Юлія Вродзинська, згадуючи загиблих працівниць, наголосила, що всі вони відповідально ставилися до своїх обов'язків і продовжували працювати навіть у складних умовах.

"Хотілося б, щоб пам'ять про них була. Люди були дуже відповідальні і фактично були на роботі, виконували свої обов'язки до останнього", -- сказала Вродзинська.

Удар по Ізюму 29 жовтня: російська авіабомба зруйнувала п'ятиповерхівку

Нагадаємо, вдень 29 жовтня російські війська завдали удару по Ізюму Харківської області. Окупанти атакували місто трьома керованими авіабомбами. Одна з них влучила у п'ятиповерховий житловий будинок, спричинивши значні руйнування: конструкції були пошкоджені з першого до п'ятого поверху.

Після вибуху було розпочато операцію з пошуку і порятунку. Рятувальники працювали над розчищенням завалів у пошуках людей, які могли залишитися під уламками будівлі. В результаті російської атаки постраждали 14 осіб. Всі вони були доставлені до медичного закладу для отримання необхідної допомоги. Про наслідки обстрілу поінформував начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

Саме внаслідок цього авіаудару загинули п'ять працівниць Ізюмської філії Харківського обласного центру контролю та профілактики хвороб. Жінки перебували на робочому місці, коли російська авіабомба влучила в будівлю.