Зимові виклики: відключення електроенергії. Яка ціна автономності для підприємств на початку сезону?

Заяви уряду про найважчу зиму в історії змушують українських підприємців кардинально переглядати свої операційні моделі. Робота на дизелі вимагає мільйонних інвестицій та суттєво знижує маржинальність.

РБК-Україна дослідило, як заклади громадського харчування, торговельні мережі, салони краси та стоматології готуються до найгірших енергетичних сценаріїв і чи чекає на споживачів стрімке зростання цін на послуги.

У попередні воєнні зими бізнесу сфери послуг довелося навчитися працювати без світла. Напередодні нового сезону питання постають трохи інакше: скільки годин на тиждень це вміння себе окупає? Хто зрештою оплатить рахунок: клієнт через вищий чек, власник через нижчу маржу, чи ринок - через вихід слабших гравців? Адже діагноз ринку однаковий у всіх сегментах: працювати на дизелі довго - невигідно.

У бесідах з РБК-Україна фахівці та бізнесмени зазначають різні ціни на генераторний струм. Це не є суперечливим.

"Ціна кіловата електрики, що виробляється генератором, вдвічі перевищує вже підвищену вартість комунальної електроенергії," - зазначила Ольга Насонова, експертка в сфері ресторанного бізнесу, в коментарі для РБК-Україна.

Директор східної філії мережі VARUS Артем Бурик називає іншу цифру - але й рахує інше:

"Витрати на кіловат-годину електрики, отриманої від генератора, з урахуванням його експлуатаційних витрат, в 3-4 рази перевищують вартість електроенергії від постачальника", - зазначив він у розмові з кореспондентом нашого видання.

Основна відмінність полягає у підходах до аналізу. Насонова оцінює вартість пального в контексті тарифів, тоді як Бурик також враховує амортизаційні витрати на обладнання та обслуговування. Обидва підрахунки є коректними, проте вони відображають різні аспекти однієї й тієї ж проблеми.

Роздрібна торгівля: ціна на холод вища, ніж на світло.

Для продуктового ритейлу генератор - це передусім питання не комфорту, а збереження товару. Зупинка холодильників означає списання на мільйони гривень, тому логіка тут проста:

Генератори, холодильники, холодообладнання, обмежений вибір, функціонування магазину.

У мережі VARUS стверджують, що практично всі їхні магазини оснащені генераторами. Більшість з цих генераторів обладнані системами автоматичного введення резерву (АВР).

"Завжди в центрі уваги є холодильне обладнання, адже воно гарантує підтримання потрібної температури та зберігає високу якість товарів", - зазначає Артем Бурик.

Під час відключень мережа розподіляє потужність залежно від зовнішньої температури, часу доби й навантаження на обладнання, коригує обсяги замовлень і графіки постачань. А за потреби - переглядає режим роботи окремих магазинів, зокрема вечірні та нічні зміни.

Одночасно VARUS оновлює холодильні системи та встановлює сонячні панелі в тих місцях, де це можливо згідно з технічними вимогами будівель.

Схожу, але більш системну модель показує METRO Україна. Начальник операційного управління мережі Валерій Карпенко підкреслює: для компанії підготовка до відключень - не сезонний захід, а постійна частина операційного планування:

"Останні роки показали, що ритейл повинен бути здатним адаптуватися до тривалих викликів, які виникають для критичної інфраструктури," - зазначив він у коментарі для РБК-Україна.

Кожен торговельний центр METRO ще до відкриття отримує потужні генератори. Вони насамперед живлять холодильне обладнання. Це один із принципів системи харчової безпечності HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Point - міжнародна система управління безпечністю харчових продуктів). Саме ця інфраструктура, за словами Карпенка, з 2022 року дозволила мережі зберегти продукцію та забезпечити безперебійну роботу торговельних центрів під час планових і аварійних відключень.

Проте METRO одночасно зменшує й саму споживану кількість електроенергії. Впровадження LED-освітлення замість люмінесцентних ламп у всіх торгових центрах мережі дозволило зекономити близько 18% електроенергії в кожному з них.

З 2023 року в торгових точках почали використовувати холодильні установки, що працюють на природному холодоагенті CO₂ (R744). Ці системи споживають менше електроенергії та мають вбудовану систему рекуперації тепла, яка частково забезпечує потреби у гарячій воді та знижує витрати на газ для опалення.

В минулу зимову пору у торгових центрах METRO під час перебоїв з електропостачанням була можливість зарядити мобільний телефон, отримати доступ до інтернету, зігрітися та насолодитися безкоштовним гарячим напоєм. Мережа має намір продовжити цю ініціативу і в цьому сезоні.

HoReCa: від "трьох годин" до "двох діб"

У ритейлі ключовим є запобігання псуванню товарів, тоді як у ресторанах важливо максимально ефективно використовувати кожну годину роботи залу. У цьому контексті цифри вражають своєю величиною.

За даними директорки зі стратегічного розвитку мережі ресторанів La Famiglia Оксани Волочаєвої, розрахункова потужність для невеликого закладу - 150-200 кВт. Для великого потрібен генератор на 150-275 кВт.

Фото: Бізнес платить двічі: за дизель і за право не вмикати його вночі (Інфографіка РБК-Україна)

У комплект постачання входять генератор, автоматизовані системи, підключення, монтажні роботи та система резервного водопостачання. Протягом років війни компанія La Famiglia вклала приблизно $2 млн у забезпечення енергетичної незалежності. Ця сума охоплює лише капітальні витрати на генератори, акумулятори, інвертори, системи охолодження та резервуари для води, без урахування витрат на виконання робіт і оплату праці персоналу.

"Все змінилося в підході мережі до енергонезалежності за останні два роки, - каже Волочаєва. - Від формування самої системи забезпечення й купівлі активів до пошуку та навчання команди обслуговування, систем обліку й автоматизації".

Раніше метою було забезпечити автономну роботу на 3-4 години. Тепер система має витримувати 1-2 доби безперервної роботи.

Напередодні сезону 2026-2027 мережа інвестує в додаткові системи накопичення холоду, які можуть утримувати необхідну температуру в холодильних та морозильних установках вночі без використання електрики. Це викликано забороною на експлуатацію шумних генераторів у нічний час на деяких локаціях. Таким чином, компанія не лише витрачає кошти на дизель, але й платить за можливість не використовувати його вночі.

Зображення: Експерти впевнені, що в новому сезоні не слід очікувати масового закриття ресторанів (Getty Images)

За даними моніторингу "Консалтингової групи А-95", які наводить РБК-Україна, середня ціна дизельного пального зросла з 55,86 грн/л у вересні 2025 року до близько 98,5 грн/л станом на 23 вересня 2026 року, тобто приблизно на 76%, або 42,64 грн.

Ольга Насонова підтверджує: літо не здешевило ринок автономності. Навпаки - генератори масово докуповували:

"Чимало людей придбали собі вже другий чи навіть третій генератор," - зазначає вона.

Причина очевидна: минулої зими генератори часто виходили з ладу в моменти найбільшого навантаження на заклад, а швидко замінити чи відремонтувати їх не було можливості. Тому бізнес почав створювати "додатковий резерв". Деякі ресторанні компанії навіть придбали генератори про запас, щоб потім здавати їх в оренду.

Водночас навчальні заклади організували запаси води, враховуючи, що взимку вона частково замерзає. У тих місцях, де це дозволяє законодавство, були встановлені газові балони. Декілька з них навіть приступили до розробки нових кухонних приміщень, оснащених як газовими, так і електричними плитами.

Щодо економіки роботи на генераторі, Насонова називає чіткий поріг: "Після 5-6, максимум 7 годин роботи на генераторі подальша робота просто не має сенсу, тому що це просто не окупається", - пояснює вона.

Ключове зауваження стосується формування росту чека. Насонова заперечує просте твердження "генератор підвищив ціни на 17%".

"Головне, через що зараз зростає середній чек, - це продукти ... і зарплати персоналу... Не генератор", - наголошує вона. Утім, експертка визнає, що комунальні витрати й вартість пального зросли і також мають вплив.

Згідно з Насоновою, оренда виявилася єдиною статтею, яка не зазнала підвищення цін. Раніше, до пандемії, її частка в товарообігу могла доходити до 15-20%, а тепер складає в середньому близько 10%. Орендодавці, в свою чергу, частіше пропонують знижки та канікули. У найближчі місяці, починаючи з осені, заклади планують підвищити середній чек на кілька відсотків – приблизно на 5%, але не більше 10%.

Б'юті-сектор: час крісла дорожчий за дизель

Для салонів краси та косметологічних клінік автономність означає не лише економію енергії, а й ефективне використання часу, зазначає Наталія Гончаренко, засновниця The Concepts.

Відповідно до її інформації, зростання вартості основних послуг у період з 2024 по 2026 роки оцінюється в межах 15-35%. У деяких випадках підвищення може бути ще більшим, але такі ситуації є швидше винятком, а не загальною тенденцією.

Обмеження в постачанні енергії — це не єдиний фактор, що впливає на ціни. Зросли витрати на косметику, комунальні послуги та ремонти, а також підвищилася конкуренція за кваліфікованих спеціалістів. Водночас ініціативи деяких салонів щодо введення окремого "збору за генератори" не виправдали себе.

"Ідея не знайшла підтримки на ринку, тому салони вирішили включити витрати в загальну ціну," - поділилася Наталія Гончаренко в інтерв'ю РБК-Україна.

Операційні складнощі виходять далеко за межі живлення фенів і сушуарів. Стерилізація інструментів - критичний процес. Цикл автоклава не можна перервати посередині. При відключенні партія йде на повторну обробку, а це втрата часу й зрив розкладу. Бойлер - один із найпотужніших споживачів, і при нестабільній напрузі просто не встигає нагрівати воду.

Фото: Власники салонів краси вважають, що інвестиції у генератори окупилися з першого дня (Getty Images)

Апаратна косметологія має свою унікальну вразливість. Чутливі пристрої вимагають "чистої синусоїди", яку не можуть забезпечити дешеві генератори. Крім того, для ефективної роботи необхідний доступ до інтернету для систем управління (CRM), онлайн-запису та еквайрингу. Відсутність цих можливостей призводить до затримок у обслуговуванні клієнтів і збільшує ймовірність помилок.

"Час є єдиним невідновлюваним ресурсом у сфері краси, що робить його найціннішим, - зазначає Гончаренко. Якщо салон змушений подовжувати час обслуговування одного клієнта, це негайно впливає на зниження операційного прибутку."

Капітальні витрати за різними сегментами (ціни в Києві взимку 2026 року):

* компактний офіс - 30 000-70 000 грн;

Середня вартість салону становить від 70 000 до 250 000 грн, включаючи генератор потужністю 7-10 кВт, автоматичну систему резервування (АВР) та стабілізатори.

* Велика клініка чи елітний салон - від 400 000 гривень.

Взимку 2027 року, за оцінкою Гончаренко, вартість цієї інфраструктури зросте ще щонайменше на 10-15%. Головна зміна, наголошує вона, не в сумі, а в тому, що ці витрати перестали бути разовими. Обладнання зношується по кілька разів за сезон, додаються пальне й обслуговування навіть у міжсезоння.

Про окупність один із опитаних власників салонів сказав Гончаренко прямо: "Окупилося з першого дня роботи". Проте за оцінкою самої Гончаренко, це радше "страхувальний трос", ніж звичайна інвестиція.

Що стосується вибору між генератором і акумулятором, тут є чіткий компроміс. Батареї виграють у зручності - вбудовуються в лічильник, перемикаються самі, не шумлять і не створюють конфліктів із сусідами в житлових будинках. А саме шум генератора, за словами Гончаренко, - головна причина таких конфліктів.

Проте, акумулятора вистачає лише на один-два дні використання, тоді як процес його зарядки займає 5-6 годин. Тому під час тривалих перебоїв з електропостачанням, коли світло подають на 2-4 години, батареї не встигають відновити заряд, і значну частину зими салон все ще функціонує на генераторі.

Приклад з практики: набір "акумулятор та інвертор" вартістю приблизно $1 500 надавав косметологічній клініці площею 150 квадратних метрів 6-8 годин освітлення та функціонування лазерних пристроїв і обладнання, проте без можливості живлення кондиціонерів і обігрівачів.

Це й є межа такого бюджету. Він закриває світло, апаратуру, роутер і термінал, але не тепло. Тепло - це вже генератор, вартістю від 70 000 гривень.

Стоматологія: від обслуговування до ліцензійних вимог

У медицині автономність перестала бути питанням комфорту й перетворилася на регуляторну вимогу. Член Координаційної ради ГО "Асоціація стоматологів України" Світлана Хлєбас пояснила РБК-Україна, чому для медичного обладнання звичайного генератора недостатньо.

"Форма вихідного сигналу має бути виключно чиста синусоїда. Cпотворення форми сигналу впливає на роботу діагностичного обладнання, викликаючи перегрів електродвигунів, збої в роботі процесорів та критичні помилки вимірювань", - каже Хлєбас.

Різкі коливання напруги здатні миттєво знищити рентгенівські апарати, радіовізіографічні системи, цифрові сканери та лазерні пристрої.

Додаткові пристрої впливають на витрати, пов'язані з прийомом пацієнтів. У клініках середнього цінового сегмента це може призводити до зростання собівартості приблизно на 20% через амортизацію безперебійних джерел живлення та витрати на паливо для генераторів.

За словами Хлєбаса, в Києві спостерігається спад кількості пацієнтів через війну. Деякі з них виїхали за межі країни, інші ж віддають перевагу лікуванню в більш безпечних населених пунктах. Таким чином, витрати зростають, незважаючи на те, що бази клієнтів зменшуються.

Зображення: Починаючи з вересня 2026 року, стоматологічні клініки зобов'язані мати резервні джерела енергії (Getty Images)

Однак для стоматологів важливою новиною цього сезону є регуляторні зміни. Як зазначив Хлєбас, з 1 вересня 2026 року набрали чинності нові Ліцензійні умови для медичної практики. Ці зміни остаточно закріпили вимогу для багатьох учасників ринку мати резервні джерела електропостачання, що стосується всіх медичних установ, у тому числі стоматологічних клінік і фізичних осіб-підприємців.

Якщо у 2022 році питання встановлення джерел безперервного живлення (ДБЖ) та генераторів було пов'язане з обслуговуванням та утриманням клієнтів, то в 2026 році це перетворилося на сувору ліцензійну вимогу. З новими Ліцензійними умовами для медичної практики, що вступили в силу 1 вересня 2026 року (Постанова №813), заклади охорони здоров'я (включаючи стоматологічні клініки та фізичних осіб-підприємців) отримали обов'язок мати резервні джерела електроживлення. Без підтвердження автономності такі заклади можуть опинитися під загрозою втрати або відмови в отриманні ліцензії.

Хто піде на карантин, а хто зупинить свою діяльність?

Найактуальнішим питанням зимового періоду є не лише енергоспоживання, а й збереження бізнесу. Ольга Насонова зазначає, що за попередніми даними, під час минулої зими та весни в Києві було закрито або тимчасово призупинено роботу близько 500 закладів харчування.

Однак безпосередньо асоціювати закриття з генераторами - це хибне уявлення. Приблизно 150 з цих локацій були демонтовані як МАФи в рамках масштабної кампанії, що розпочалася в лютому. Інші підприємства закрилися через тривалі перерви в електропостачанні та зниження активності людей на вулицях.

Основна відмінність між підприємствами полягає у фінансовій резерві: "Невеликі бізнеси, що не мають мережевої структури, можуть зазнавати збитків протягом трьох-чотирьох місяців... Натомість мережеві компанії здатні витримувати фінансові втрати навіть протягом року і більше", - зазначає Насонова.

Цього сезону виникла нова тенденція. Роздрібні мережі усвідомлено вирішили тимчасово "заморожувати" нерентабельні локації до весняного періоду, замість того, щоб дотримуватися принципу "ми непереможні".

"Раніше ми вважали, що працюємо незламно. Однак зима навчила нас багатьом речам," - зазначає Насонова. Вона підкреслює, що в умовах серйозних обстрілів і відключень половина всіх закладів може тимчасово призупинити свою діяльність. Проте навесні, коли обстановка покращиться, вони зможуть відновити роботу.

Експертка вважає, що масового закриття ресторанів не слід очікувати: "Всі, хто планував закриття, вже зробили це, тому нових хвиль закриттів не буде", - зазначає вона.

Ринок уже пройшов "самоочищення" за попередні дві зими. Ті, хто продовжує працювати, усвідомлюють ризики й готові з ними жити. Деякі навіть відкриваються, зокрема заклади з регіонів, якщо бачать можливість зайти в Київ чи Львів.

Насонова не прогнозує масштабної релокації, схожої на ту, що відбулася навесні 2025 року, у 2027 році. Тепер будь-яке місто, включаючи Дніпро, Одесу чи навіть Київ, може опинитися під загрозою фронтових дій.

Релокація є досить витратним процесом. Це не лише перевезення техніки, а й необхідність адаптувати бренд до нових умов та впізнаваності в іншому місті. Яскравим прикладом є мережа "Япошка" з Харкова, яка після перенесення до Києва змінила свою назву на "Япіко".

На думку Насонової, ринок харчової промисловості розпочинає зимовий період з трьома потенційними напрямками розвитку:

* Позитивний. Без значних системних відключень – подібно до літа 2026 року, коли перебоїв було майже не помітно. Більшість установ функціонують у звичному режимі, попит залишається стабільним.

* Основний. Атаки продовжуються, локальні відключення швидко усуваються. Генератори функціонують певний період, але замороження може торкнутися приблизно 25% ринку.

* Песимістичний. Тотальні відключення, важкі морози та тривалі тривоги - тоді працювати може залишитися лише половина закладів або менше, решта заморозить діяльність до весни.

Макрорівень: ринкова концентрація та обсяги державної підтримки

Керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій оцінює наслідки кризи енергоавтономності ширше - на рівні всього сектору послуг і ритейлу, в тому числі. Зокрема, він вказує на ризики більшої концентрації в секторі.

"Не йдеться про монополізацію, однак існує загроза підвищеної концентрації в роздрібній торгівлі внаслідок виходу на ринок великої кількості менш потужних учасників", - зазначив Паращій у коментарі для РБК-Україна.

Він не прогнозує, що легальні сервіси масово перейдуть у тінь. Часткові випадки можуть траплятися, але, на його думку, це навряд чи стане загальною тенденцією. Що стосується дефізикації (перехід від фізичних приміщень до онлайну, доставки та коворкінгів), то вона можливе лише в тих випадках, коли це технічно здійсненно.

Щодо впливу на валовий внутрішній продукт та податкові надходження, Паращій акцентує увагу на іншій загрозі: не стільки на зимовій "заморозці" послуг, скільки на можливій блокаді морських перевезень.

"Згідно з аналізом експерта, блокада морських перевезень матиме значний вплив на ВВП та ділову активність, оскільки вона може торкнутися численних експортних секторів, що в свою чергу призведе до зниження попиту на послуги малих підприємств."

За словами Паращія, потрібно залучати більше міжнародного фінансування для цільових проєктів підтримки малого бізнесу.

На думку експерта, необхідно ліквідувати всі обмеження, що не відповідають ринковим умовам. Зокрема, субсидовані кредити на установку сонячних панелей, як і сама сонячна енергія, навряд чи принесуть користь у зимовий період.

Питання - відповіді (FAQ):

Яка вартість для бізнесу в умовах відключення електропостачання?

Для ресторанів витрати на автономну роботу можуть коливатися від 200 до 400 тисяч гривень щомісяця. Ця сума варіюється в залежності від потужності та часу функціонування генераторів.

Яка різниця в ціні між генераторною електроенергією та мережею?

Згідно з оцінками різних представників ринку, це становить приблизно від 2 до 4 разів.

- Скільки коштує система автономного живлення?

- Для ресторанів - від 1,5 млн грн, для великих закладів - до 4 млн грн. У б'юті-сегменті витрати можуть починатися від 30-70 тис. грн.

Чи можуть генератори виконувати функцію акумуляторів?

Акумулятори є відмінним варіантом для короткочасних відключень електрики, проте їхня тривалість роботи залежить від споживаного навантаження. У випадку тривалих блекаутів генератори залишаються незамінними.

Чи підвищаться тарифи на послуги?

Витрати на енергію є одним із ключових факторів, що сприяють підвищенню цін. Згідно з прогнозами фахівців, середня вартість замовлень у ресторанах може збільшитися на 5-10%.

- Чи можуть відключення призвести до закриття бізнесу?

Зокрема, це стосується малих підприємств, які мають обмежені фінансові ресурси. Крупні мережі, навпаки, здатні легше покрити свої втрати.

Якісно новий бізнес, для якого відсутність електрики стає найбільшим викликом?

- Найбільше залежать від електроенергії магазини, ресторани, салони та медичні заклади з холодильним, стерилізаційним та іншим енергоємним обладнанням.

Які дії може вжити уряд?

Експерти радять активно залучати міжнародні інвестиції для спеціалізованих проєктів, які підтримують малий бізнес, а також скасувати всі обмеження, що не відповідають ринковим умовам.