"Головними пріоритетами стали енергетичний сектор та транспортна інфраструктура," - повідомив прем'єр, коментуючи наслідки нічного удару з боку РФ.

У восьми областях зафіксовані руйнування внаслідок російської нічної атаки, основними цілями були енергетика і транспортна інфраструктура, повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький.

За його інформацією, у Запоріжжі російські війська завдали удару по території електрогенеруючого об'єкта, тоді як в Одеській та Рівненській областях були атаковані високовольтні електричні підстанції.

Корецький повідомляє, що в Києві внаслідок атаки балістичними ракетами було знищено будівельне виробництво, а на Київщині ракетний удар вразив цивільну компанію.

Унаслідок російської атаки, за даними прем'єра, пошкоджені житлові будинки в Рівному, на Запоріжжі, Харківщині. Щонайменше шестеро людей постраждали, серед них - дитина. Також вранці дрон влучив в девʼятиповерхівку в одному з районів Києва - загинула людина, є поранені.

За даними Повітряних сил ЗСУ, російські військові вночі проти 12 листопада атакували Україну балістичними ракетами "Іскандер-М"/KN-23/С-400, протикорабельними ракетами "Циркон", 123 ударними БпЛА типу Shahed (73 із них - реактивні), "Гербера", S8000 "Бандероль"/"Дань-Т", дронами-імітаторами типу "Пародія". ЗСУ зафіксували влучання на 17 локаціях, а також падіння уламків на 18 локаціях.

Російські збройні сили постійно здійснюють напади на українські міста та цивільні об'єкти, використовуючи різноманітні види озброєнь, такі як ударні безпілотники, ракети, керовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню, на всій території України.

Влада Росії категорично відкидає звинувачення у тому, що її збройні сили під час активних бойових дій цілеспрямовано атакують цивільну інфраструктуру українських міст та сіл, внаслідок чого гинуть мирні жителі, а також страждають лікарні, школи, дитячі заклади, об'єкти енергетичної та водопостачальної систем.

Український уряд та міжнародні організації трактують ці напади як військові злочини, скоєні Російською Федерацією, підкреслюючи, що вони мають навмисний характер.

Атаки на системи життєзабезпечення населення та медичні установи, спрямовані на позбавлення людей електрики, тепла, води, зв'язку, медичної допомоги та інших необхідних для існування умов, свідчать про серйозні злочини, що вчиняються під час широкомасштабної війни. Експерти у сфері права, дослідники геноцидів і правозахисники вважають, що дії Росії щодо українських громадян включають всі можливі злочини, які можуть бути класифіковані як геноцид. Зокрема:

Оголошення про наміри знищення українського народу: президент Росії та інші представники російської влади неодноразово висловлювали думку, що українці як етнічна група "не існують", що їхня нація є "штучним утворенням", і тих, хто має іншу точку зору, "потрібно ліквідувати". Вони також стверджують, що в майбутньому не повинно бути ані України, ані українців.

публічні заклики до ліквідації українського народу;

цілеспрямовані атаки на інфраструктуру, що забезпечує життєдіяльність населення, а також медичні установи, з наміром позбавити людей електрики, тепла, води, зв'язку, медичного обслуговування та інших життєво важливих умов.

переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;

Знищення інтелектуального класу: педагогів, художників, осіб, які є хранителями української культурної спадщини та передають її наступним поколінням.

впровадження в освітніх установах на анексованих територіях системи навчання та виховання, спрямованої на трансформацію ідентичності дітей;

Вивезення дітей без супроводу батьків до Росії з метою зміни їхньої самосвідомості.

вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.

Конвенція, що стосується боротьби зі злочином геноциду та відповідальністю за нього, була прийнята Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.

Держави, що підписали Конвенцію, а їх наразі 149, зобов'язані протидіяти актам геноциду та притягувати винних до відповідальності як під час збройних конфліктів, так і в умовах миру.

Конвенція описує геноцид як дії, які виконуються з метою повного або часткового знищення певної національної, етнічної, расової чи релігійної групи.

Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій..