(ВІДЕО) Від керівника ювелірного бутіка до санітарного спеціаліста на фронті

Володимир родом зі Львівщини. У 2010 році закінчив Українську академію друкарства. Після навчання працював та будував звичне цивільне життя. До повномасштабної війни Володимир працював у зовсім іншій сфері. Десять років був адміністратором ювелірного магазину, відповідав за порядок та організацію роботи.

У листопаді 2023 року він став частиною Державної прикордонної служби України.

У грудні 2023 року Володимир став частиною прикордонної комендатури швидкого реагування "Шквал", що належить до 7-го прикордонного Карпатського загону. Після проходження необхідної підготовки він розпочав виконання бойових завдань у ролі санітарного інструктора. Основною його функцією було надання першої допомоги пораненим, але разом із товаришами по службі він також активно виконував обов'язки на бойових позиціях.

З квітня по липень 2024 року прикордонник виконував свої обов'язки в зоні бойових дій на Харківщині, зокрема в околицях Вовчанська. Саме в цьому регіоні, у травні, він пережив один із найскладніших етапів своєї служби — старт активного наступу ворога.

"Все почалося на світанку. Події розвивалися стрімко, хоча в той момент здавалося, що час тягнеться безкінечно. Зав'язався перестрілка, артилерія греміла без упину, а мінометні обстріли не вщухали. Не було часу на роздуми чи паніку – потрібно було боротися," - пригадує Володимир.

На підмогу прийшло підкріплення. У процесі бою один з товаришів загинув. Володимир досі згадує той момент, коли вибухова хвиля скинуло їх на землю, а за мить перед його очима постала картина, де він не зміг врятувати свого друга.

У той час, як згадує прикордонник, його розум був зайнятий лише однією ідеєю - витримати.

"Коли позиція була під загрозою, я багато молився, як і всі інші. Просив Бога про збереження життя і щоб не потрапити в полон. Мріялося повернутися до рідних. І щиро прагнув, щоб усі хлопці також змогли повернутися додому," - ділиться він.

Після Харківщини Володимир виконував завдання на Чернігівщині. А з жовтня до грудня 2024 року разом із побратимами вирушив на Донеччину та Луганщину, зокрема в район Серебрянського лісництва.

На позиціях військові перебували в малих групах. Крім виконання бойових завдань, щоденно потрібно було піклуватися про зв'язок, заряджати акумулятори для радіостанцій та отримувати продукти харчування. Частина необхідних ресурсів на позиції надходила завдяки безпілотникам.

Найсерйознішою загрозою залишалися ворожі безпілотники. Під час одного з вилазок Володимир, разом із своїм товаришем, повертався на позицію через вигорілу внаслідок бойових дій територію. Саме там їх помітив ворожий дрон.

"Він почав за нами полювати. Після одного зі скидів нас обох поранило. Я отримав осколкове поранення ноги. Ми дісталися найближчої позиції та надали собі першу медичну допомогу. Потім знову були скиди. Чекали по кілька годин, поки не було чути дронів, і лише тоді рухалися далі", - згадує військовослужбовець.

Попри поранення, вони змогли доставити необхідне побратимам. Наступного дня Володимира евакуювали.

Особливо з вдячністю він згадує про підтримку товаришів, з якими разом утримував позиції. Після евакуації вони регулярно виходили на зв'язок, проявляючи щиру турботу про стан поранених.

"Мені казали: 'Не хвилюйся, все налагодиться'. Ці слова справді надихали, адже часи були важкими для всіх. На щастя, травма виявилася не такою серйозною, оскільки за тих умов навіть процес евакуації був справжнім випробуванням", - ділиться Володимир.

Після завершення лікування прикордонник повернувся до своєї бази, але згодом, у зв'язку з погіршенням здоров'я, вирушив на подальше лікування до госпіталю.

З квітня 2025 року Володимир виконує свої обов'язки на пропускному пункті "Рава-Руська", що належить до 7-го прикордонного Карпатського загону. Сьогодні він має такі мрії:

"Дай Боже, щоб закінчилася війна. Щоб хлопці повернулися живими, щоб повернулися ті, хто в полоні, щоб повернули тіла загиблих. А далі нам Україну відбудовувати..."

Від участі в цивільних справах до виконання бойових завдань, від Вовчанська до Серебрянського лісу – за короткий період служби Володимир пережив досвід, до якого неможливо підготуватися на всі сто. Наразі він продовжує свою службу на державному кордоні, а його найзаповітнішим бажанням залишається те, що об'єднує мільйони українців – завершення війни.

Хочеш служити пліч-о-пліч із такими як Володимир?

Приєднуйся до 7-го прикордонного загону в Карпатах!

📍 Місце знаходження: місто Львів, вулиця Личаківська, 74

🖋️ Онлайн-опрос: https://anketa-lviv.dpsu.gov.ua/ .

📞Контакти: +38 (067) 292 51 19, +38 (067) 181 60 31.