У сірій зоні. Які фактори перешкоджають ефективному функціонуванню приватної системи протиповітряної оборони?
Тема відповідальності та різні правові аспекти.
Сергій, керівник однієї з українських компаній (назва не зазначається з міркувань безпеки, згідно з проханням спікера), підкреслює свою готовність створити комплексну систему захисту для своїх активів. Однак, його найбільше турбує питання юридичної відповідальності за можливі наслідки діяльності приватної протиповітряної оборони. Це стосується як ситуацій, коли він буде звертатися до зовнішніх послуг, так і в разі, якщо він вирішить створити власний підрозділ на підприємстві. У цьому контексті йдеться про можливі травми людей або пошкодження матеріальних цінностей внаслідок влучання збитих об'єктів або їх уламків.
Изображение: EPA/UPG
Мобільна вогнева команда обстрілює російський безпілотник, що наближається до Харкова, за допомогою зенітної гармати ЗУ-23, 2 липня 2025 року.
"Якщо цей об'єкт внаслідок дій протиповітряної оборони буде знищений і виникнуть поранені, то поки що я не отримав чіткої інформації від юристів стосовно подальших кроків," -- зазначає він.
Рекламное продвижение
Крім того, зазначають, що існують особливості при використанні крупнокаліберних кулеметів: "Маємо вже кілька випадків у Києві, коли ці кулі потрапляли у вікна, і були зафіксовані поранення. Інформації про це небагато, але я знаю людей, які стали жертвами таких випадків. Якщо б куля влучила, в найкращому разі це призвело б до травм, з огляду на калібр".
Олександр, відомий під позивним "Менеджер", який керує проєктом "Антишахедний рубіж" у фонді Dignitas, зазначає, що наразі в цій сфері існують певні "дитячі проблеми та хвороби", пов'язані з неготовністю деяких зон відповідальності. У рамках цього проєкту готують фахівців та активно сприяють розвитку напрямку в цілому.
Наприклад, для спорядження бойової частини перехоплювачів потрібен доступ до вибухівки. Отже, або цивільний має його отримати, або спорядженням дронів мають займатись окремі люди, які ці дозволи мають -- наприклад, сапери, виділені військовою частиною.
"Однією з найскладніших проблем є процес передачі бойових частин та діяльність саперів у приватному секторі ППО. Ми активно працюємо над тим, щоб ветерани або особи, які мали досвід роботи з вибуховими речовинами, мали можливість отримати сертифікати через Міністерство внутрішніх справ та центр розмінування. Проте питання видачі вибухівки та відповідальності за її використання залишається відкритим", — підкреслює "Менеджер".
Ще одна причина, що уповільнює розвиток цього напрямку, полягає в питаннях відповідальності за травми та ушкодження, які можуть виникнути під час роботи протиповітряної оборони. Олександр зазначає: "Це все ж таки цивільний сектор, і ці підрозділи не мають захисту, як, наприклад, ДФТГ, яке прирівнюється до Сил оборони. Якщо майно буде пошкоджене, або, не дай Боже, постраждають люди, з юридичної точки зору це може призвести до серйозних покарань. На жаль, ця проблема залишається недостатньо врегульованою".
Зображення: Корпус ветеранів
Дмитро Зубець можна перефразувати як "Дмитро Зубець". Якщо ви маєте на увазі, щоб створити нове ім'я або варіацію, це може бути, наприклад, "Дмитро Зубцов". Якщо ви хочете щось інше, будь ласка, уточніть!
Як розповів у коментарі для LB.ua Дмитро Зубець можна перефразувати як "Дмитро Зубець". Якщо ви маєте на увазі, щоб створити нове ім'я або варіацію, це може бути, наприклад, "Дмитро Зубцов". Якщо ви хочете щось інше, будь ласка, уточніть!, начальник штабу Ветеранського корпусу (ініціативи Третього армійського корпусу), для комунальних підприємств, що є об'єктами критичної інфраструктури, теж поки що не прописаний механізм використання приватної ППО: "В них такого немає у статуті, в бюджетних статтях витрат, вони не можуть і бояться це підписувати. Це всім зрозуміло і всім потрібно, але вони не можуть витрачати ці кошти на ППО".
Питання отримання ліцензії
Як зазначає керівник проєкту "Антидроновий рубіж", ринок приватних засобів протиповітряної оборони активно розвивається, що є позитивним знаком. Однак через певні законодавчі обмеження, на цей ринок спочатку вийшли "компанії з сектора охорони, які не зовсім усвідомлюють специфіку роботи приватної ППО, а просто прагнули швидкого прибутку".
Рекламное продвижение
Охоронним фірмам значно легше пройти процес оформлення, оскільки вони вже володіють необхідними ліцензіями та дозволами. Вони можуть просто створити новий підрозділ, назвавши його підрозділом ППО, організувати окремий склад для зберігання майна — і на цьому все, уточнює Олександр.
"Проте це погано позначається на прогресі у цій сфері. У той же час, компаніям, які мають глибокі знання про ППО, необхідно отримати охоронну ліцензію для надання цієї послуги," – підкреслює він.
З точки зору розвитку та наповнення ринку, для фонду є доцільним навчати всіх учасників, зазначає Олександр: "Ми надаємо модель роботи в умовах роботи під радарами, з тактичними групами, військовими та цивільними підрозділами, а також програмне забезпечення для взаємодії. Це навчання стосується як військових, так і цивільних осіб. Крім того, ми безпосередньо супроводжуємо їх, знайомлячи на місці з конкретними бригадами, які будуть надавати цілевказання, щоб забезпечити комунікацію вже на цьому етапі".
Зображення: Генеральний штаб Збройних Сил України
Ідея приватної ППО активно просувалася колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим. Тому як відбуватиметься розвиток напрямку після зміни керівництва МОУ, поки питання, зазначає Олександр. Попри це, фонд продовжує консультації і навчання.
"Приватна протиповітряна оборона нині нагадує танцюриста, який притягує всіх до спільного танцю. Це необхідно для того, щоб подолати ці 'дитячі проблеми' та залучити нових учасників, які могли б звернутися до Кабміну чи міністерства: 'Давайте змінювати законодавство, оновлювати інші аспекти, щоб система реально функціонувала', -- коментує 'Менеджер'."
Тема підготовки спеціалістів
Як розповів Дмитро Зубець можна перефразувати як "Дмитро Зубець". Якщо ви маєте на увазі, щоб створити нове ім'я або варіацію, це може бути, наприклад, "Дмитро Зубцов". Якщо ви хочете щось інше, будь ласка, уточніть!, процес навчання у цивільних навчальних центрах наразі недостатньо організований -- неможливо відтворити на 100% практику, бо цивільних не можуть допускати до реальної бойової роботи по "шахедах", вони не мають допуску до систем ситуаційної обізнаності, якими користуються військові: "Незрозуміло, як людина, яка була не дотична до цього, або навіть дотична, має пройти підготовку для роботи".
На думку Сергія, який очолює компанію, важливу роль у розвитку цього напрямку відіграє загальне ставлення суспільства до приватних військових компаній (ПВК). Він зазначає: "Якщо розглядати приватну протиповітряну оборону, то в цілому думки позитивні. Проте, якщо запитати ширшу аудиторію, зокрема не лише військових, то близько 70% висловлять обережність і негативне ставлення до ПВК".
Він припускає, що причина може полягати у негативних асоціаціях, пов'язаних з російською приватною військовою компанією "Вагнер". Проте те, чим вони займалися, — це найманська діяльність та пряме втручання у військові конфлікти, а не гуманітарні місії, охоронні послуги чи консалтинг. У більшості країн такі дії є забороненими.
Рекламное продвижение
Image source: brewminate.com
Приватні військові підрозділи Blackwater
"Та сама Blackwater, одна з найбільших приватних військових компаній у США, заснована в 1997 році, виконувала переважно функцію непрямих військових дій. Згідно з міжнародними конвенціями, залучення цивільних осіб до бойових операцій заборонено. Основна частина їхньої діяльності, близько 80%, була зосереджена на військовому консалтингу та навчанні, а не на безпосередніх бойових діях," — зазначає Сергій.
Питання самих кадрів
За словами нашого співрозмовника з бізнес-середовища, компаніям легше звертатися до приватних охоронних підприємств, ніж створювати власні підрозділи. Однак, коли послуги забезпечує зовнішня організація, бізнесу не вдасться повністю контролювати якість та чисельність personnel. Він вважає, що для таких підрозділів краще залучати ветеранів з відповідних спільнот, адже рівень їхньої підготовки та психологічний стан після служби можуть суттєво різнитися.
Олександр з організації Dignitas підкреслює, що їхній досвід охоплює як ситуації, коли компанії повністю фокусувались на підтримці ветеранів, так і ті випадки, коли акцент робився на їхніх співробітниках. Він також зазначає, що важливо усвідомлювати, що це не армія, а саме колектив.
"Ми стикалися з ситуаціями, коли люди проходили навчання, а за тиждень залишали нас і йшли шукати нові можливості. Це зовсім не те, як у війську, де ти можеш залишатися на одній посаді півроку, адже інші варіанти відсутні. Бізнесу важливо чітко усвідомлювати, як правильно формувати команду на самому старті, адже вона буде постійно еволюціонувати," – підкреслює Олександр.
Изображение: telegraf.in.ua
Навчання військовослужбовців Кременчуцького ДФТГ №3 у сфері протиповітряної оборони.
Він також вважає, що бізнесу необхідно надихати своїх працівників, пояснюючи їм значення їхньої діяльності, навіть коли результати не є очевидними: "Існує різниця між тим, коли ти постійно відчуваєш свій внесок і ситуацією, коли ти можеш залишатися без дій протягом 2-3 місяців, а ворог змінює свою стратегію, і твоя позиція більше не приносить результату, при цьому ти не маєш можливості її змінити".
Іноді ветерани обирають роботу в приватних компаніях, сприймаючи це як спосіб адаптації та можливість зробити свій внесок у сферу оборони, підкреслює керівник проєкту "Антидроновий рубіж". Проте, бувають випадки, коли така діяльність їм не підходить. Колективи в цих структурах, як правило, змішані, і це залежить від особистісних якостей працівників та підходів самого роботодавця.
"В даний час ми отримуємо численні запити не тільки від ветеранів, а й від осіб, які мають обмеження у військовій службі. Вони активно шукають своє місце в житті. Ми надаємо їм можливості, спрямовуючи в підрозділи тероборони та приватні охоронні структури, коли є відкриті позиції. Маємо досвід роботи навіть зі студентами та молодими дівчатами віком від 18 до 20 років, які все ж більше обирають напрямок ДФТГ та ППО," – ділиться "Менеджер".
Як зазначав у інтерв'ю LB.ua Ярослав Лапєєв можно переформулировать как "Лапєєв Ярослав"., керівник відділу безпілотних систем приватної охоронної компанії "Тріаріус", вони залучають до роботи виключно ветеранів -- і через те, що прагнуть насамперед спілкуватись з однодумцями, і через рівень підготовки: "Для військових, з огляду на щоденні небезпеки, ті самі дрони -- так, небезпечні, але вони хоча б розуміють, як воно працює і як зменшити ризики для себе. Цивільний при ухваленні рішень буде вагатися, а це уповільнюватиме роботу".
Рекламное продвижение
Image source: 24tv.ua
Ярослав Лапєєв можно переформулировать как "Лапєєв Ярослав".
Дмитро Зубець можна перефразувати як "Дмитро Зубець". Якщо ви маєте на увазі, щоб створити нове ім'я або варіацію, це може бути, наприклад, "Дмитро Зубцов". Якщо ви хочете щось інше, будь ласка, уточніть! вважає, що до приватної ППО можна залучати максимально велику кількість ветеранів. Адже сьогодні ветеранів вже близько двох мільйонів і їхня кількість постійно збільшується: "Це найбільше джерело для приватної ППО, і взагалі цивільних спеціальностей в майбутньому, бо безпілотні системи будуть використовуватись для логістики, для аграрної промисловості".
Більше того, він вважає, що Україні слід активніше інтегрувати ветеранів у сферу приватної протиповітряної оборони. В іншому випадку, їх можуть запросити на подібні посади за межами країни, зокрема у держави Близького Сходу, і це вже має місце. Ветеранська спільнота також брала участь у розробці змін до відповідної урядової постанови.
Питання грошей і озброєння
Тема приватної протиповітряної оборони також тісно пов'язана з фінансами, підкреслює Сергій, бізнесмен.
Нереактивний "шахед" має ціну приблизно $50 000. Дрони, які використовуються у системах протиповітряної оборони, коштують до $3000 за одиницю. Якщо для знищення одного "шахеда" задіяти три дрони, то ефективність можна умовно оцінити в 10 до 50. Реактивні "шахеди" обійдуться приблизно в $100 000. Щодо безпілотників, здатних їх перехоплювати, точних розрахунків немає. Проте, вартість одного дрону складе близько $10 000, і для цього знадобиться від двох до трьох одиниць. Таким чином, витрати на захист істотно зростають, — підкреслює директор компанії.
За таких обставин підтримку екіпажів та їхнє оснащення зможуть собі дозволити лише середні та великі підприємства, малі -- ні. Найбільш ефективно цю функцію зможуть виконувати громада і військова адміністрація у рамках створення систем багатошарової протиповітряної оборони. Громади в цьому питанні недостатньо залучені і мають бути рушійною силою, вважає Сергій.
"Я б почувався набагато спокійніше, якби ми могли частково забезпечити фінансування цієї ініціативи, усвідомлюючи, що бюджет громади обмежений. Проте, відповідальність лежить на самій громаді, військовій адміністрації або на військовій структурі, яка спільно з місцевою владою виконує цю роль," -- підкреслює Сергій.
За словами Олександра, в порівнянні з минулим роком ситуація по перехоплювачах кардинально відрізняється у позитивному сенсі.
Изображение: EPA/UPG
Бійець 116-ї механізованої бригади налаштовує безпілотний літальний апарат українського виробництва P1-Sun для захоплення "Шахедів" та інших ударних чи розвідувальних дронів на півночі Харківщини, 20 травня 2026 року.
"Є виклик з реактивними "шахедами". Деякі системи вже здатні їх знищувати на високих швидкостях. Однак, це не гарантує успіху, як у випадку зі звичайними "шахедами". Тут, окрім професіоналізму та навичок, потрібна також доля удачі, оскільки час на ухвалення рішень значно обмежений у порівнянні з обробкою звичайних "шахедів", -- підкреслює "Менеджер".
На його думку, тут має працювати не людський фактор, а автоматика -- заміна автоматичним, швидким пошуком, донаведенням.
Рекламное продвижение
На даний момент не існує остаточного рішення як стосовно екіпажів, так і перехоплювачів, оскільки швидкість 400 км/год відноситься до однієї категорії, тоді як 500-600 км/год фактично відповідає характеристикам ракети, що вимагає зовсім інших методів перехоплення і нових стратегій.
"Повітряні сили і підрозділи, які за це відповідають, розуміють, як з цим працювати. Інше питання -- щоб на всіх зараз вистачило засобів. А, на жаль, такого немає", -- каже представник фонду Dignitas.
Щодо закупівлі озброєння будуть відмінності між приватними підрозділами і державними, вважає Олександр: "Приватники будуть швидше закуповувати, тому що вони швидше переб'ють живими грошима, ніж державні будуть контрактуватись".
Крім того, представники бізнесу вважають, що можуть отримати "індивідуальне рішення у формі певної пігулки" — встановивши приватну протиповітряну оборону, вони сподіваються на гарантію захисту своїх об'єктів, зазначає "Менеджер". Проте необхідно застосовувати комплексний підхід: "Ешелонована оборона повинна включати не лише екіпажі — сюди також мають входити турелі та переносні зенітно-ракетні комплекси. В умовах, коли ворог почав використовувати реактивні "шахеди" і "Бандеролі", ситуація кардинально змінилася в порівнянні з 2-3 місяцями тому".
"Менеджер" ділиться власним досвідом: одна з київських компаній, що працює у критичній сфері, вирішила організувати приватну протиповітряну оборону. Спочатку вони чергували в Київській області, але зрештою дійшли висновку, що це не виправдовує себе, і переорієнтувалися на роботу в ешелоні в Чернігівській області.
Изображение: facebook/Владислав Чечоткин
Нанесённый удар по складу Rozetka.
Владислав Чечоткін, співвласник мережі Rozetka, чиї склади вже постраждала від обстрілів Росії, вважає, що якщо приберуть зайву регуляцію, бізнес знайде відповідь на більшість загроз.
"Дрони-перехоплювачі, а також удосконалення для мобільних вогневих груп, в даний час розробляються айтішниками та інженерами, які не мають військового досвіду, але прагнуть заробити гроші та захистити свою країну і себе", — підкреслив він в інтерв'ю для "Еспресо".
Збитки для власників і наслідки для покупців
Росіяни більш інтенсивно намагаються вивести з ладу розподільчі центри та виробництва. Наш співрозмовник зі сфери бізнесу зазначає, що вони теж зазнавали збитків від російського ракетного удару по Києву.
"У Києві сталося влучання в склад дистриб'ютора, що призвело до прямих збитків приблизно у 3 мільйони гривень. Ця сума стосується товарів, які ми несемо відповідальність. Проте, у дистриб'ютора збитки виявилися значнішими, адже постраждали не лише товари, а й обладнання. Загальні втрати з їхнього боку перевищують 10 мільйонів", — коментує Сергій.
Изображение: Вооружённые силы Украины
Щодо впливу на споживачів, насамперед спостерігається підвищення цін на товари в магазинах. Крім того, через знищення розподільчих центрів Росією, деякі бренди можуть не потрапити на полиці магазинів. Як зазначає представник бізнесу: "Якщо немає розподільчих центрів, дистриб'ютор повинен доставити товар. Проте кількість дистриб'юторів високого класу, які мають кваліфікований персонал та сучасні транспортні засоби, є обмеженою. Також обмежена кількість автомобілів і складів. Тому, коли всі виробники звернуться до цих дистриб'юторів, деяким може не вистачити потужностей. І швидко знайти нові автомобілі, найняти додатковий персонал або організувати нові склади виробники не зможуть".
Рекламное продвижение
За словами експерта, повністю забезпечити захист ППО для таких складів неможливо, навіть якщо наявні екіпажі. Захист не може бути реалізований лише над самим об'єктом; необхідно охопити периметр міста та максимально знищувати російські цілі ще до їх наближення.
Чи є достатня кількість приватних підприємств?
З огляду на величезну протяжність фронту та вразливість тилових міст, наразі кількість приватних компаній є недостатньою, зазначає Олександр з фонду Dignitas: "54 компанії, які отримали ліцензію, насправді - це лише невелика частка від необхідного. Коли ми говоримо про комплексну оборону, що включає Повітряні сили та ППО Сухопутних військ, існує чимало можливостей для розвитку та вдосконалення".
Потрібно вибудовувати спільну систему з єдиними джерелом прийняття рішень, пояснювати, чому ППО має стояти в тих чи інших областях і які об'єкти прикривати. Як зазначає Олександр, можна закрити Чернігівську, Сумську області додатковими ешелонами, але ворог тоді поміняє тактику, і потрібно буде ще більше екіпажів. Росіяни користуються тим, що в нас велика територія, різна по висотах та лісистості. За його словами, зараз закрито менше 50% тих локацій, де летять російські цілі.
"Треба ще 100-150 приватних компаній, які би взяли на себе зобов'язання, виходили на ринок, комунікували з бізнесом, взаємодіяли і закривали такі речі", -- говорить керівник проєкту "Антидроновий рубіж".