"Володів багатьма вміннями та прагнув жити повноцінно": на Чернігівщині віддали останню шану 22-річному герою, що загинув на Дніпропетровщині. Фото.
На Чернігівщині провели в останню путь 22-річного захисника Олександра Козлова. З березня 2022 року він долучився до територіальної оборони, брав участь у звільненні Харківщини, боях за Бахмут, Часів Яр та Серебрянський ліс, а також у Курській операції.
Життя молодого воїна обірвалося на Дніпропетровщині, де він виконував своє останнє бойове завдання. Про Героя розповіло "Суспільне Чернігів".
Олександр Козлов з'явився на світ у селі Голубівка, розташованому на Чернігівщині. Він завершив навчання в школі у 2018 році, після чого вирішив продовжити освіту в Сокиринському професійному ліцеї.
Олександр прагнув захищати Україну з перших днів повномасштабного вторгнення Росії. У березні 2022 року, коли йому було всього 18 років, він став частиною територіальної оборони в Борисполі. Саме в той момент, коли він приїхав відвідати сестру, розпочалася велика війна, і юнак не зміг залишитися осторонь.
"У березні 2022 року до нас приєднався молодий хлопець, який ще був у складі ДФТГ. Він був дуже енергійним і не бажав залишати нас. Його прагнення було завжди йти на фронт. У нього була неймовірна жага до розвитку, особливо в сфері озброєння. Він був справжнім фанатом: читав літературу, переглядав відео в інтернеті та слідкував за новинами у фейсбуці. Навіть навчав старших чоловіків, як правильно користуватися зброєю", - згадує товариш Олександра з позивним "Ред".
Невдовзі молодий боєць продовжив свою службу в Україні, приєднавшись до другого механізованого батальйону "Росомахи" 67-ї окремої механізованої бригади. Він взяв участь у Харківському контрнаступі, а також у запеклих боях під Бахмутом, у Часовому Ярі, Серебрянському лісі та в Курській операції.
"Він на Курщині теж врятував хлопців. Там був такий бій страшний. Він витягував поранених, надавав допомогу. І після Курська і Сумщини, можна так сказати, ми переїхали на Дніпропетровщину", - каже "Ред".
Ще один побратим загиблого воїна, старший сержант з позивним "Лірик", служив разом з Олександром у другому механізованому батальйоні "Росомахи". Він розповів, що в останній день свого життя, 26 жовтня, Олександр був штурманом у машині - забирав побратимів з позицій на Дніпропетровщині. Тоді по екіпажу влучив російський безпілотник.
"Він саме допомагав хлопцям, які займали свої позиції, сісти в машину, а сам перебував у кузові. Його товариші стверджують, що він почув безпілотник. Не побачив, а почув. Відразу почав стріляти у відповідь. Він швидко зреагував, але, очевидно, що там був не один дрон, і майже весь екіпаж зазнав поранень. На жаль, Сашко загинув," - поділився "Лірик".
Ред зізнався, що, хоча він і Олександр перебували в різних підрозділах, їм вдалося зберегти зв'язок.
"Десь тиждень тому його бачив, забігав він до нас, сказав: "Сьогодні йду на бойові, вернуся і зустрінемося". Він пішов. І там залишився. Навіки", - каже військовий.
На рідній землі Олександра пам'ятають як "надзвичайно добру, чутливу, привітну людину та відважного солдата".
28 жовтня в рідному селі Голубівка відбулося прощання з Героєм. Саме там відбувся його похорон. Окрім сестри, серед близьких залишилися його мати та брат.
"Він був надзвичайно автентичним, щирим і чесним. Володів багатьма вміннями. Прагнув жити на повну. Для нас це не просто втрата, а частина наших сердець. Дуже боляче, що ми продовжуємо жити, в той час як такі люди йдуть. Саме вони творять перемогу. І він щиро вірив у неї," – ділиться спогадами про Олександра "Лірика".
Раніше OBOZ.UA інформував про загибель поліцейського з Хмельницької області на Покровському напрямку. Дмитро Ткачук, якому було 40 років, трагічно загинув.
Також було підтверджено, що сапер Петро Свистяк з Івано-Франківської області загинув. Він зник безвісти на Курщині в січні 2025 року. Нещодавно з'ясувалося, що його життя обірвалося 21 січня.
