Українці в Німеччині здійснюють шпигунську діяльність на користь Москви, а безпілотники продовжують завдавати ударів по Усть-Лузі.

У фокусі міжнародних видань другий за тиждень арешт російського шпигуна у Німеччині, а українські дрони атакують російський порт на Балтійському морі попри застереження союзників

Цю тему та інші обговорювали міжнародні ЗМІ 31 березня.

У Німеччині вирують шпигунські пристрасті. Вдруге за тиждень тут арештовують підозрюваних у шпигунстві на користь Росії. Минулого тижня Федеральна прокуратура Німеччини заарештувала двох осіб, які шпигували від імені Росії за німецьким бізнесменом, який постачає Україні військові дрони та комплектуючі до них. Підозрюваними є 45-річна румунка та 43-річний чоловік з Харківської області.

У Гегені затримали українця, якого, за інформацією німецьких слідчих, підозрюють у зборі даних для російської розвідки з листопада 2025 року. Ці дані стосуються чоловіка, що живе в Німеччині і брав участь у бойових діях українських збройних сил у відповідь на російську агресію. Як повідомляє Spiegel, йдеться про колишнього співробітника української військової розвідки ГУР, який з 2023 року перебуває в Німеччині як біженець.

"Журналісти висловлюють припущення, що шпигунська операція могла бути націлена на напад на жертву. Вони згадують про схожий інцидент, що стався минулого року в Гессені, де трьох чоловіків підозрювали у шпигунстві на користь Кремля, пов'язаному з колишнім українським бійцем, ймовірно, з наміром його вбити."

Українські дрони знову завдали удару по російському порту Усть-Луга, розташованому на берегах Балтійського моря. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на слова губернатора Ленінградської області Олександра Дрозденка. Він зазначив, що троє осіб, серед яких двоє дітей, отримали медичну допомогу через травми, а також кілька будівель у регіоні зазнали пошкоджень внаслідок продовження атак безпілотників.

Уражений завод "Новатек" у порту Усть-Луга.

За тиждень це уже четверта атака на цей порт. До цього безпілотники били ним 25, 27 і 29 березня. Внаслідок ударів порт призупиняв роботу.

Порт Усть-Луга займає друге місце за розмірами на Балтійському морі, поступаючись лише Приморську. У його паливних терміналах відбувається експорт нафти, мазуту, авіаційного пального та газойлю. Щоденно через ці термінали проходить приблизно 700 тисяч барелів.

Усть-Луга та Приморськ разом забезпечують загалом 40% російського експорту нафти. Саме тому ЗСУ сконцентрувала свої атаки на ці об'єкти. При цьому президент України Володимир Зеленський напередодні повідомив, що отримав "сигнал" від союзників щодо скорочення ударів по нафтовому сектору Росії через зростання світових цін на енергоносії.

"Нещодавно, в умовах серйозної глобальної енергетичної кризи, ми отримали від деяких наших партнерів пропозиції щодо можливого зменшення наших дій у нафтовій та енергетичній сферах Росії", - зазначив Зеленський під час брифінгу для журналістів у WhatsApp.

"Відоме джерело, ознайомлене зі справою, розповіло, що американські官ники передали цю інформацію своїм українським партнерам під час звичних переговорів, зазначивши, що перші 'сигнали', ймовірно, надійшли з Москви", - повідомляє Reuters.