Татаров, Микита та Кулеба. Хто з них стане ключовою фігурою, що замінить Єрмака в регіонах?

Виявити величезні зміни одразу буває непросто. Однак існують незначні ознаки, які свідчать про те, що наближаються важливі події.

Основною внутрішньополітичною подією в Україні на рубежі 2025 і 2026 років стало звільнення з поста керівника Офісу президента, колись впливового Андрія Єрмака.

Навколо цієї події точилося безліч дискусій і припущень, проте оцінити її фактичні наслідки відразу ж після події було неможливо: зміни в політичній структурі обіцяли бути надто значними, немов тектонічні зрушення. Хоча їх можливо й не сталося.

Непублічно в команді президента говорили, що відставка Єрмака стала початком. Але справжній вплив вона матиме лише в тому разі, якщо вдасться швидко провести таку собі "деєрмакізацію". Йшлося про потребу очистити систему від людей, які були інтегровані в неї Єрмаком і забезпечували його вплив на неї.

Ця кадрова зміна має велике значення, оскільки тільки вона продемонструє, чи дійсно відсторонення колишнього голови ОП було щирим кроком, чи ж це всього лише піар-ход президента.

На початку січня вже відбулись перші призначення на ключові державні посади, і на цьому тижні цей процес продовжиться. Заповнення вакантних позицій в уряді слід розглядати, насамперед, як підтвердження наслідків протистояння проти Єрмака. Крім того, зміни в керівництві обласних військових адміністрацій вказують на нові тенденції в житті влади в умовах "постреволюційного" періоду.

Як відбуваються зміни у владі, в тому числі коли заступник голови Офісу президента Віктор Микита взяв на себе кадрові ініціативи, які раніше належали віцепрем'єру Олексію Кулебі. Яким чином Олег Татаров поступово посилює свій вплив, і чи є підстави очікувати на заміни осіб, найближчих до Єрмака, на ключових посадах у регіонах — ці питання розглядає "Українська правда".

Досліджуйте також: Зміни для всіх. Яка мета "перезавантаження" для Зеленського щодо Буданова, Федорова, Шмигаля, Малюка та інших?

У період, коли Єрмак обіймав свою посаду, саме він зазвичай рекомендував кандидатів на будь-які ключові державні чи регіональні посади президенту. Тому в той час мало хто звертав увагу на те, що в країні існувало фактичне дублювання функцій між Кабінетом Міністрів та відповідними заступниками голови Офісу Президента.

Коли Єрмак залишив свій офіс на Банковій, закладений конфлікт функцій неминуче дав про себе знати – це було лише питання часу.

Здобуття кандидатів на посади голів обласних військових адміністрацій стало першим етапом, у якому колишні представники "єдиної вертикалі" почали змагатися за можливість виконувати свої обов’язки.

Офіційно, як віцепрем'єр з питань відновлення, Олексій Кулеба, так і Віктор Микита, заступник керівника Офісу президента у сфері регіональної політики, були відповідальними за взаємодію з регіонами під керівництвом колишнього очільника ОП.

Раніше Єрмак призначив Микиту, співробітника СБУ, з метою створення противаги куратору силового блоку, "міліціонеру в ОП" Олегу Татарову, а також Кулебі, якого нещодавно відправили з Офісу на роботу в уряд. Проте обачний Микита не бажав вступати в конфлікти ні з Татаровим, ні з Кулебою, і тихо виконував свої обов'язки, фактично підпорядковуючись останньому, до моменту відставки Єрмака.

Невдовзі після звільнення керівника, Микита нарешті усвідомив, що здатен виконувати свої офіційні обов'язки. В очікуванні значних змін у регіонах, він вирішив активізуватися і розпочав пошуки кандидатів на посади голів обласних військових адміністрацій Вінницької, Дніпропетровської, Чернівецької, Полтавської та Тернопільської областей, які було визначено президентом Зеленським.

Імовірно, причиною для дії Микити стало погіршення ситуації у віцепрем'єра Кулеби. У рамках процесу "деєрмакізації" його ім'я фігурує серед найперших.

Після того, як Кулеба втратив свого покровителя, він опинився перед спільним фронтом опонентів: Микита бачить шанс для власного зміцнення, попередники з команди Кубракова-Шуляк прагнуть помсти, а ситуативний альянс Свириденко та Арахамії намагається усунути людей Єрмака.

Кулеба намагається якось втриматися на плаву, шукає розмов із медіа, до яких не зовсім готовий, і часом це лише шкодить його справі.

Читайте також: Міністр розвитку громад Кулеба: Цвинтар - єдине, що зараз об'єднує нашу країну

Очевидно, віцепрем'єру не хочеться втрачати вплив на ухвалення рішень, тому він намагався вклинитися і в процес відбору кандидатів на посади голів ОВА.

"Все виглядало не лише кумедно, а й навіть абсурдно. Микита організував первинні співбесіди для кандидатів в Офісі Президента. Пізніше тим же людям телефонували з Мінрегіону та призначали зустрічі з Кулебою в уряді — на ті ж дні, а іноді й на той самий час. Кандидати були в шоці, оскільки не знали, що робити і куди йти," — поділився з УП один з провідних представників "слуг народу".

Врешті-решт, ситуацію вирішив заступник голови Офісу: саме Микита складав список кандидатів і організовував їхні зустрічі з президентом.

Однак жодного з чотирьох призначених в ОВА не можна назвати "людиною Микити".

Як відомо УП від співрозмовників у Раді, заступник керівника ОП лобіював лише одного кандидата, мера Чорткова Володимира Шматька, на посаду очільника Тернопільської ОВА. Однак не склалося.

Після співбесіди в президента Шматько отримав визначальне "так" від Зеленського. Проте дуже скоро все перегралося. Під час перевірки знайшлася кримінальна справа проти мера Чорткова через розподіл земельних ділянок у 2021-му.

"У 2021 році ми внесли зміни до законодавства щодо безкоштовної передачі земель з комунальної власності в приватну. Раніше для цих рішень достатньою була проста більшість голосів місцевих рад, але ми встановили вимогу у 2/3 голосів. Вже в перші дні після набуття чинності нового закону на сесії Чортківської міської ради ухвалили рішення про передачу землі звичайною більшістю. Секретар ради не звернув на це уваги, а Шматько підписав документ. Чи є це порушенням? Так. Чи можна це вважати схемою? Ні," - зазначив один з членів Зе!Команди в інтерв'ю УП.

"Шматька некрасиво збили, щоб підставити Микиту. Президента накрутили, що Вітя запропонував людину, яка має кримінальний шлейф, нібито щоб підставити самого Зеленського... Це був Литвин", - додає співрозмовник УП.

В кінці дня 12 січня президент Зеленський призначив новим керівником Тернопільської обласної військової адміністрації Тараса Пастуха, який раніше був народним депутатом від партії "Самопоміч", а також є ветераном війни і на даний момент обіймав посаду заступника голови ОВА.

Кандидат на посаду керівника Вінницької обласної військової адміністрації, 45-річна Наталія Заболотна, не є близькою особою Микити. Протягом півтора року вона виконувала функції тимчасової голови ОВА, працюючи в цій установі ще з часів попередньої адміністрації, і, зрештою, дійшла до офіційного призначення.

Переміщення 46-річного Віталія Дяківнича з посади голови Миргородської райдержадміністрації до Полтавської обласної військової адміністрації є, в першу чергу, свідченням довіри з боку партнерів до депутатської групи "Довіра" в парламенті, яка протягом багатьох років виступає підтримкою для "монобільшості" Зеленського.

Основний кістяк групи складають якраз вихідці з Полтавської області, які гуртуються навколо нардепа Олега Кулініча. Більшість співрозмовників УП у Раді та полтавській мерії переконують УП, що Дяківнич є креатурою Кулініча.

З іншого боку, призначення Дяківнича - це спроба "зачистити" залишки команди Єрмака-Кулеби, що залишалася в Полтавській ОВА після переходу Філіпа Проніна в лютому 2025-го у Держслужбу фінмоніторингу. Народний депутат Ярослав Железняк стверджує, що за каденції Проніна Полтавська обласна військова адміністрація розікрала щонайменше 200 мільйонів на будівництві фортифікацій на Донеччині.

Двоє нових голів обласних військових адміністрацій демонструють стурбуючу тенденцію, яка з'явилася після оновлення роботи Офісу президента.

Мабуть, найточніше її охарактеризував один із депутатів "Слуги народу", з яким спілкувались в УП: "Сьогодні на піку популярності — міленіали та силовики з кадрового резерву Олега Юрійовича Татарова".

Однією з загадок, пов'язаних із призначенням нового керівника Офісу Президента Зеленським, стало питання, чи залишиться на своїй посаді заступник Єрмака Олег Татаров.

Якщо б Михайло Федоров очолив Офіс, його репутація реформатора могла б суттєво постраждати через публічно негативний імідж "куратора" правоохоронного блоку. Згідно з інформацією від УП, у переліку термінових змін, які той час міністр цифрової трансформації планував впровадити, було й звільнення Татарова.

Буданов у ГУР не надавав великого значення репутації своїх підлеглих і підтримував цілком нормальні робочі відносини з силовим заступником Єрмака. Це настільки зміцнило їхню співпрацю, що він вважав цілком прийнятним залишити Татарова в Офісі Президента.

Зеленський до останнього вагався із вибором нового глави ОП, і, як наслідок, кадрова доля Татарова висіла на волосинці буквально до самого призначення наступника Єрмака.

Проте після призначення Буданова стало зрозуміло, що Олег Юрійович не лише утримав свою позицію. Навпаки, він ще й отримав додаткові повноваження.

Отже, список кандидатів на посади нових голів обласних військових адміністрацій підготував Микита. Проте двоє з чотирьох нових керівників областей є близькими до Татарова.

"Призначення в Чернівцях та Дніпрі, безсумнівно, пов'язане з Олегом Юрійовичем. Він також пропонував свою кандидатуру для Тернопільської ОВА. Зокрема, є Віталій Ільчишин, перший заступник голови Івано-Франківської ОВА, який підпадає під люстрацію, адже служив у міліції за часів Януковича. Але щось не склалося," - ділиться інформацією з УП один із впливових членів "Слуги народу", що займається регіональними питаннями.

Президент Зеленський призначив новим керівником Чернівецької обласної військової адміністрації 47-річного генерала поліції Руслана Осипенка. Раніше він обіймав посаду начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області з кінця 2021 року. Осипенко має досвід роботи в правоохоронних структурах з 1996 року, за цей час він працював у Київській, Полтавській та Миколаївській областях, а також у Департаменті стратегічних розслідувань Національної поліції.

Керувати ОВА в Дніпрі буде 44-річний генерал поліції Олександр Ганжа, який був начальником Головного управління поліції в Дніпропетровській області.

Ганжа розпочав свою кар'єру ще будучи курсантом у серпні 1998 року, а в нульових роках пройшов шлях від дільничного в Харківській області до керівника обласної поліції в Дніпрі.

Цікаво відзначити, що після призначення Сергія Лисака, колишнього очільника ДніпроОВА, на посаду керівника Одеської міської військової адміністрації, двоє кандидатів, які мають підтримку Татарова, вийшли на передній план для зайняття вакантної посади в Дніпрі. За інформацією, отриманою від джерел в уряді та Верховній Раді, до цього списку потрапили Ганжа та Артем Кисько, який є начальником Національної поліції Запорізької області.

Якщо детальніше розглянути регіональні структури, можна помітити, що представників Татарова у різних областях чимало. Проте раніше Олег Юрійович мав під контролем або провідних силовиків, або ж переважно заступників у обласних адміністраціях. Це давало йому можливість залишатися в курсі подій у регіонах "в інтересах президента".

Тепер заступник глави Офісу Президента, який всього кілька тижнів тому готувався до звільнення, досяг того, що почав просувати своїх кандидатів на ключові посади в обласних адміністраціях.

Перші після відставки Єрмака призначення керівників регіонів наочно показують, що зміна центрів ваги у системі владного HR почалась.

Однак не менш важливим є той факт, кого не торкнулися зміни. Єрмак мав чимало прихильників у владі, і деякі обласні військові адміністрації були для нього особливо важливими. В найбільш привабливих регіонах, за дивним збігом обставин, ситуація залишилася незмінною.

З команди Єрмака залишилося лише двоє: Кіпер в Одесі та Козицький у Львові. Проте варто відзначити, що ефективність роботи та репутація, пов'язана з Єрмаком, — це різні речі. Щодо Козицького, наразі немає серйозних зауважень до його діяльності на посаді голови ОВА. Однак існують питання щодо двох його заступників, і немає сумнівів, що рано чи пізно цими справами займатимуться антикорупційні органи.

Кіпер зіткнувся з труднощами, пов'язаними з прізвищем Лисак, у межах своєї області. Він намагався протистояти Труханову, але тепер новий керівник МВА порушує його плани та створює йому перешкоди, - зазначає один з впливових представників "слуг", які беруть участь у роботі з регіонами.

"Чому Кіпера не включили до списку на звільнення, мені невідомо. Це, напевно, пов'язано з квотою Єрмака. Можливо, ситуація зміниться, але наразі я не маю інформації. Здається, що у нього набагато менше шансів залишитися на своїй посаді в порівнянні з Козицьким," - зазначає джерело.

"Дивно, що про Кіпера вже ніхто не згадує. У порту, на митниці та в інших місцях стільки схем і "чорних" грошей, що все місто в шоці. Можливо, саме тому його і не змінюють — щоб не зруйнувати вже існуючий баланс", - каже один із "слуг" в бесіді з УП, який брав участь у відставці Єрмака.