"Кожної ночі мені снилися ті хлопці, я прагнув бути поруч із ними": 47 років тому над Україною трагічно загинула команда Пахтакору.
11 серпня, роковини однієї з найбільших трагедій в історії спорту і навіть авіації загалом.
Цього дня у 1979 році в небі над Курилівкою, що поблизу Кам'янського, зіткнулися два лайнери ТУ-134.
178 жертв, жодна людина не врятувалася - ви можете це собі уявити?
На борту одного з літаків перебувала, безумовно, найвище оцінена футбольна команда в історії Узбекистану - Пахтакор, під керівництвом українського тренера Олега Базилевича.
Of course! Please provide the text you would like me to make unique, and I'll be happy to help.
Мене звуть Туляган, і це ім'я в узбецькій мові перекладається як "той, хто отримав оплату".
"Мене отримали таку назву, адже до мого приходу в світ дев'ятеро братів і сестер не пережили. Це були важкі 1930-ті роки - час голоду, бідності та хвороб. Коли я побачив світ, мої батьки вирішили, що вже віддали Богу все, що мали", - ділиться спогадами Туляган Ісаков, один із лідерів Пахтакору-1979.
Рідко знайдеться хтось, кому це ім'я підходило б так, як йому.
11 серпня 1979-го Туляган би обов'язково сів на фатальний рейс, якби не важка травма:
В травні в Москві, під час матчу з Динамо, захисник Алєксандр Новіков завдав мені серйозної травми. Це був ігровий момент, але я не міг стримати свого обурення.
Ну ще б пак.
Під керівництвом колишнього партнера Валерія Лобановського, Олега Базилевича, Пахтакор демонстрував вражаючі результати, здобувши три перемоги поспіль у чемпіонаті та утвердившись на 8-й позиції.
За всю історію Узбекистану не було сильнішої команди. Її лідери Міхаїл Ан та Владімір Федоров виграли молодіжне Євро у 1976-му, викликалися до національної збірної СРСР.
Ан був чудовим молодим чоловіком, який по-особливому сприймав світ навколо. Федоров також перебував у гарному настрої. Київ неодноразово запрошував його, але він залишався вірним своїм принципам. Його намагалися привабити пропозиціями з Європи та єврокубками, але він відповідав: "Поки Пахтакор не стане чемпіоном, я нікуди не рушу".
Не дивно, що Ісаков хотів повернутися якомога швидше.
Це вже потім, після всього, його батько запросив Новікова в гості...
Він накинув йому на плечі верхній одяг. Віддячив за порятунок мого життя.
Of course! Please provide the text you would like me to make unique, and I'll be happy to help.
Це доля.
Упродовж цілого дня 11 серпня Ісаков знаходився в Москві, де проходив медичне обстеження у відомого фахівця з реабілітації.
Тим часом у Харківському центрі управління польотами заступила на чергування нова зміна. Очолював її Сергій Сергеєв, якому допомагали Володимир Сумський та Микола Жуковський.
Досвід роботи Жуковського складає всього 2,5 місяця.
Власне, він був лише стажером, і Сергеєв повинен був над ним особисто наглядати, але вирішив покласти цю відповідальність на Сумського. Це стало першою помилкою в небезпечній грі.
Загалом-то район Харкова ще з початку 1970-х називали одним з найскладніших для авіуруху. Інтенсивність була така, що диспетчерам доводилося вести по 10 літаків одночасно. "Зверху" знали, що проблема існує, але вирішувати? Ну ні, якось пізніше.
Ну, а в Ташкенті 14 футболістів, другий тренер, адміністратор та лікар вже сіли у літак...
Окрім них мали ще бути масажист Анатолій Дворніков та журналіст Олег Якубов, проте перед вильотом напилися в дрова - і обох вигнали з клубу.
Також не було й Базилевича:
Моя сім'я вирушила на відпочинок до Сочі, і оскільки ми давно не зустрічалися, я вирішив навідатися до них, а потім уже прямувати на гру. Спочатку я завітав до начальника спортивного комітету Ібрагімова в Ташкенті. Якби він не дав мені дозвіл, я б уже летів на літаку. Але він сказав: "Олеже, 40 днів без родини... вирушай до Сочі".
Українець не затримався в Узбекистані надовго, але лишив добру пам'ять, навчив місцевих дисципліні.
"Передсезонна підготовка виявилася для нього справжнім випробуванням, адже тренування проходили тричі на день. Інтенсивність була шаленою, пульс сягав 180 ударів за хвилину. Ми бігали з різними темпами, і все це обліковувалося науково. Практично не було пауз між вправами. Але вже влітку всі хлопці зрозуміли - ми здатні перемагати кого завгодно", - згадував Ісаков.
А паралельно Челябінська на Кишинів вилетів інший Ту-134...
Of course! Please provide the text you would like me to make unique, and I'll be happy to help.
З самого ранку 11 серпня небесна блакить над центральною Україною змінилася: її закрили хмари, які сягали висоти до 9000 метрів.
Пілоти не мали жодної видимості і покладалися виключно на вказівки диспетчера.
Отже, мова йде про 20-річного Жуковського, який, до всього іншого, ще й впав у паніку через раптовий стрес.
"Коли ми заступили, нас повідомили, що йтиме літерний літак. Літерний рейс "А" - це той, на якому завжди літали найвищі керівники. Наприклад, Брежнєв і ще пара людей. Уся зона була перекрита, закриті певні ешелони і за висотою, і за радіусом", - пояснював потім Сумський.
Тобто, раз кругом перекрито, треба було імпровізувати.
Чому ж вони вирішили призначити стажера?
Жуковський тричі неправильно відмовив молдовському рейсу у наборі висоти, залишивши його на тому ж рівні 8400, що й "ташкентський".
Ба більше, він неправильно розрахував, що літаки розминуться в часі у точці перетину приблизно на 3 хвилини, тоді як насправді навіть у найкращому разі йшлося про 10-20 секунд.
Сумський повинен був здійснювати контроль, проте 14 маршрутів, 15 перехрестів і більше 700 авіарейсів щодня ускладнюють цю задачу...
Коли він побачив, що відбувається, до зіткнення лишалося трохи більше хвилини.
І як назло, саме у цей момент в коридор, але помітно вище, залетів випадковий ІЛ-62. Чорні скриньки записали цю останню спробу запобігти лиху.
- 676, Харків, забронюйте 9600
Повторюю, 676-й, Харків, займете позицію на 9600. 735-й, ви займіть 9. Над Дніпродзержинськом 8400, що перетинається з вами.
- Зрозумів 9600, 676-й
На цьому місці Сумський відчитав стажера і повернувся на своє місце. Він і гадки не мав, що говорив не з "ташкентським" рейсом, а з ІЛ-62, який нікому не заважав.
Of course! Please provide the text you would like me to make unique, and I'll be happy to help.
"Базаров, юний вісімнадцятирічний підліток, взагалі не планував брати участь у цьому рейсі, адже мав виступати в дублюючій ролі. Проте, оскільки до нього завітав батько на свято народження, він вирішив взяти вихідний на один день..." - зітхав Ісаков.
На Курилівці 11 серпня відзначали весільне свято. Чорні уламки літака, залишки взуття; частини людських тіл - все це впало прямо на столи. Червона доріжка одного з лайнерів звисала з проводів. Жахи на екрані виглядають безпорадно у порівнянні з цим.
Пілот Ан-2, який летів над полями, першим повідомив диспетчерів про трагічний інцидент.
Далі на місце приїхала міліція. Побували й мародери...
"12 серпня до нас до пансіонату несподівано приїхав працівник Держкомспорту Узбекистану. Він повідомив, що трапилася неприємність: під час обіду вся команда нібито чимось отруїлася та потрапила до лікарні. Правду ми дізналися лише наступного дня від знайомих у Мінську", - розповідала вдова одного із загиблих.
Нещасна жінка плакала — розповідала, що її чоловік не міг заснути перед вильотом, і всю ніч ділився з нею історіями зі свого життя.
Звісно, їй не дозволили висловитися. Родичам та близьким жертв трагедії КДБ нав'язало сувору заборону на обговорення інциденту. У Радянському Союзі відсутні були не лише інтимні стосунки, а й будь-які негативні новини.
У наступному випуску газети матч між Динамо Мінськ та Пахтакор навіть не згадувався.
Лише за тиждень в пресі вийшов куценький некролог - і на тому все.
Тим часом Сумський і Жуковський, чомусь без участі Сергеєва, були заарештовані та постали перед судом. Процес виявився надзвичайно складним. Кажуть, одна з матерів прийшла на засідання з сокирою. І які ж різні характери! Протягом усього судового розгляду Жуковський намагався перекласти провину на свого колегу, тоді як той лише мовчки вибачався і нічого не заперечував.
В підсумку обом дали по 15 років колонії.
"Я добре пам'ятаю, як у ті дні на екрани вийшла стрічка, в якій "Конкорд" потрапив в аварію над Атлантикою. Коли я спостерігав за молодими, веселими хлопцями, які сідали в літак, фліртували зі стюардесами і навіть не підозрювали про можливість катастрофи через кілька годин, мені стало важко стримати емоції", - зізнавався Базилевич, згадуючи це навіть через три десятиліття.
Ісаков, навпаки, не міг знайти в собі сил пробачити те, що залишився живим.
Яке там поле? Який футбол? Ветеран Пахтакору двічі намагався накласти на себе руки:
"Щодня мені снилися хлопці, я хотів бути з ними. Коли я вдруге мало не повісився, батько зрозумів, що я зовсім поганий. Він вигнав мене з дому, щоб не сидів у чотирьох стінах. Я виїхав в інше місце, де люди зі мною постійно розмовляли".
Of course! Please provide the text you would like me to make unique, and I'll be happy to help.
Краплина людяності у безмежному морі страждань - це коли інші клуби передають своїх футболістів Пахтакору для формування нової команди.
Серед українців тоді поїхали Володимир Нечаєв із Чорноморця та Сергій Страшненко з Карпат.
Завдяки їхнім зусиллям узбеки залишилися в елітному дивізіоні та завершили сезон у середині турнірної таблиці.
У них зниження розпочалося пізніше - вже після відходу Базилевича.
Ну, а ще далі розвалився Союз - і ми навіть не знаємо достеменно, що сталося із засудженими диспетчерами. Відомо, що Сумський ще жив у Харкові на початку 2000-х. Про Жуковського ж одні казали, що помер на зоні, інші - що вижив. Хтозна.
Лише у 2009-му вдови футболістів за підтримки клубів зібрали гроші на повноцінний меморіал в Курилівці - журавель, що рветься в небо на тлі розколотої плити.
Чудова метафора для тих, хто розуміє, але навряд чи це стосується малечі, яка мчить повз граніт на скейтерах і самокатах.
Час не лікує рани, а лише забирає тих, хто їх пережив.
Тулягана Ісакова не стало у листопаді 2025-го. Тепер найсильніший Пахтакор знову у повному складі.
