Російські війська вперше атакували паливну станцію на заході України, а також обстріляли АЗС у Києві.

У фокусі уваги — найбільша мережа автозаправних станцій.

Росія розпочала нову хвилю ударів по АЗС України. Окупанти намагаються нищити заправки дедалі більше вглиб українського тилу. Вперше атака сталася на заході країни -- у Рівненській області. Удари також зафіксували на Житомирщині та в Києві. Від четверга загалом йдеться про майже десяток заправок.

Найбільше постраждалих автозаправних станцій зафіксовано у державній мережі "Укрнафта". Влада компанії повідомила, що стартувало будівництво габіонних конструкцій на територіях заправок. Ці захисні споруди будуть розміщені по обидва боки пішохідних переходів і доріг, щоб забезпечити безпеку пішоходів від можливих осколків і уламків.

Фото: Укрнафта

Габіон на автозаправній станції "Укрнафта".

Рекламное сообщение

Варто відзначити, що всі ці автозаправні станції колись належали Glusco, а реальним власником був Нісан Мойсеєв — товариш Віктора Медведчука. Раніше ці станції входили до мережі АЗС "ТНК в Україні", яка була під контролем "Роснафті". Держава зазнає ударів по АЗС, які колись були російськими. "Так не дістанься ж ти нікому?", — зазначає голова Ліги енергетичного розвитку України Олександр Голіздра.

Об'єкти для заправки опинилися під загрозою через активність ворога, особливо в районах навколо доріг та жвавих перехресть. Ситуація викликає серйозне занепокоєння, тому уряд вирішив провести термінову нараду з представниками різних галузей та місцевої влади. У Кабінеті Міністрів наголошують на необхідності захистити населення та забезпечити безперебійне постачання пального.

В уряді знову заговорили про спеціальну систему оповіщення працівників АЗС про дронову небезпеку. Подібну новацію ще минулого місяця мали протестувати на Харківщині, однак що з того вийшло -- наразі невідомо.

"Правила безпеки в умовах війни писані кров'ю. АЗС -- це точки роздрібної торгівлі. Противник б'є по них, бо у нього є загальна стратегія геноциду українського населення. Військові мають максимально захищати. Але ми розуміємо, що і цивільні у таких умовах повинні дбати про безпеку і не ігнорувати ризики", -- каже військовий експерт Іван Тимочко.

Зображення: Telegram-канал Рівне

Вплив атаки російського дрону на автозаправну станцію 'БРСМ' у Рівненській області.

Інтернетом гуляє перелік заправок, які вороги нібито планують знищити у Києві. Всі ці комплекси загалом вписуються у логіку дій росіян -- вони розташовані біля великих транспортних вузлів і обслуговують значну кількість авто. До речі, раніше пошкоджені у Києві АЗС також входять до цього переліку.

Джерела LB.ua у Генеральному штабі кажуть: ворог справді міг вести розвідку саме цих об'єктів. Однак говорити про достовірність списку наразі все ж неможливо.

"Зверніть увагу: коли рятувальники прибувають на АЗС, пожежі немає. Це через те, що резервуари з пальним під землею. А тепер уявіть, що б було, якби це була так звана пересувна АЗС, яка фактично є бензовозом з паливнороздавальним пістолетом. І саме тому 80% АЗС відновлюються", -- пояснює директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.

Рекламное сообщение

По українських заправках росіяни здебільшого б'ють дронами "Герань 4 Сікер", пояснює військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко. Вперше такий тип безпілотника росіяни почали застосовувати про України ще з 2024 року.

"Наша проблема у тому, що ми все ще погано плануємо загрози від ворога. Те, що росіяни роблять з Києвом -- це не експеримент, це вже підхід", -- вважає експерт.

Чи може в Києві виникнути нестача пального?

У Києві російські війська вразили приблизно 1% від усіх автозаправних станцій, повідомляє аналітик консалтингової фірми "НафтоРинок" Олександр Сіренко. Він зазначає, що наразі це не має суттєвого впливу на постачання пального в місто. Сіренко вважає, що ці дії росіян є ще однією серйозною стратегічною помилкою.

"Вибивання заправок не викликає суттєвих наслідків, хоча й створює певні незручності. По-перше, у разі атаки з повітря вся необхідна інфраструктура та паливо залишаються під землею. По-друге, навіть якщо росіяни знищили три заправки, у місті їх насправді налічується до трьохсот," – зазначає аналітик.

Изображение: ukrnafta.com

АЗС Укрнафта может быть переформулировано как "Заправочная станция Укрнафта".

Олександр Сіренко називає дві ймовірних причини, чому в Києві під ударами опинилися АЗС "Укрнафти". По-перше, значна частина цих комплексів до 2022 року належала компаніям, що мали зв'язок з Росією. Тобто окупанти добре знають їхні координати та інші технічні особливості. По-друге, "Укрнафта" -- це державна компанія та водночас найбільший гравець галузі. Загалом йдеться про 662 АЗК майже в усіх регіонах України.

Відновлення функціонування більшості пошкоджених автозаправок у Києві — це не питання тижнів: процес, хоч і витратний, проте проходить відносно швидко. Учасники ринку наразі не виявляють серйозних труднощів із постачанням пального до столиці.

"Найважливіше – підтримувати спокій та залишатися раціональним. Ударів по АЗС не варто перебільшувати, адже не станеться нічого катастрофічного. Головне – зберегти життя і уникнути жертв; решта питань можна вирішити," – зазначив Дмитро Льоушкін, засновник групи компаній "Прайм".

Кабінет міністрів обіцяє сприяти наповненню ринку пальним. Прем'єр-міністр Сергій Корецький зазначив, що до процесу активніше залучатимуть залізницю. Крім того, уряд обіцяє спрощення митних процедур для бензовозів. Щось подібне вже робили навесні 2022 року. Зокрема, такі кроки допомогли подолати паливну кризу на початку повномасштабного вторгнення.

Рекламное сообщение

Зображення: Телеграм-канал Сергія Корецького

Прем'єр-міністр Сергій Корецький і Перший віцепремʼєр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль ( ліворуч)

Паралельно з російськими ударами по АЗС Україна відчуває нову хвилю хитавиці на світовому ринку. З п'ятниці ціни на українських заправках знову почали зростати. Бензин та солярка у середньому додали приблизно до гривні на літрі.

На вартість нафти впливають кілька суттєвих чинників. По-перше, ціна на еталонну нафту Brent перевищила 105 доларів за барель. По-друге, глобальний ринок знову відчуває побоювання щодо можливого дефіциту, який може виникнути внаслідок нових атак на танкери в регіоні Близького Сходу. Наприклад, експорт дизельного пального з арабських (перських) країн значно зменшується.

Нові правила перебування на заправках

З серпня росіяни змінили стратегію ударів по Києву та області. Тепер йдеться не лише про залякування цивільного населення та ураження військових цілей. Росія намагається паралізувати фінансовий центр України. Кремль прагне перевести Київ у режим цілодобових повітряних тривог, запускаючи реактивні дрони дозовано. Як наслідок -- економіка столиці завмирає. Паралельно росіяни намагаються знищити склади з товарами довкола столиці.

"Ні ТРЦ, ні банки, ні кафе та ресторани, ні мережи АЗС, ні промислові підприємства в принципі не можуть покривати свої витрати, коли вони вимушені бути зачиненими понад 80% робочого часу. Тому за такої ситуації невдовзі усі ці бізнеси можуть збанкрутіти, а бюджет вже не зможе фінансувати навіть першочергові соціальні виплати, якщо центральна та місцева влада не розроблять ефективний алгоритм дій у новій реальності", -- вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Фото: Cуспільне/Станіслав Свирид

Пошкоджена АЗС внаслідок влучання російського безпілотника в Києві, 11 вересня 2026 р.

Столичне та центральне керівництво, хоч і повільно, почали проявляти реакцію. Однак, знову ж таки, не обійшлося без суперечок про те, хто ж несе відповідальність за становище в місті. Проте, на радість киянам, мер Віталій Кличко і Офіс президента нарешті зменшили градус своїх взаємних звинувачень.

У Києві запровадили два рівні небезпеки: жовтий та червоний. Наразі оцінити доречність та ефективність такої новації дуже важко. А бізнес сам визначається, як діяти під час загрози від поодиноких дронів. Скажімо, банки таки призупиняють роботу, а от сфера торгівлі здебільшого працює.

Мережі заправок у Києві також взялися змінювати правила. Під час жовтого та червоного рівня небезпеки, скажімо, АЗС "Укрнафти" негайно зупинятимуться. Подібно діють більшість мереж.

"Будь ласка, слідкуйте за рекомендаціями співробітників і терміново покиньте територію комплексу," -- інформує пресслужба компанії.

Рекламное сообщение

Там рекомендують водіям уникати залишення автомобілів на автозаправках, не затримуватися на території після заправки або інших покупок. Крім того, якщо є така можливість, варто висаджувати пасажирів поза межами сервісних зон.

"Виконання цих простих рекомендацій сприяє зниженню ризиків та охороні життя і здоров'я", - зазначають в "Укрнафті".

Схожі норми вже функціонують у прикордонних і прифронтових зонах України. Першими їх впровадили в Дніпропетровській та Харківській областях.

Фото: Нацполіція

Вплив російського нападу на автозаправну станцію в Сумській області.

Росія почала кампанію атак на автозаправні станції України ще влітку. Існують різні оцінки, згідно з якими агресори змогли знищити близько пів тисячі АЗС, що складає приблизно 10% від загальної кількості. Найбільш критична ситуація спостерігається в Сумській та Чернігівській областях, де в деяких громадах не залишилося жодної функціонуючої заправки.

Незважаючи на значні ушкодження, є дві позитивні новини. По-перше, вдалося відновити частину автозаправних станцій: хоча це і вимагає чималих витрат, але це здійсненно. По-друге, план Росії не досяг мети, і дестабілізувати український ринок пального не вдалося.

"Необхідно припинити скупчення людей біля хот-догів у зонах ризику. Наразі автозаправні станції стали основною метою, особливо в прифронтових територіях. Хот-дог можна спожити в кафе неподалік. Висаджувати великий автобус з людьми, які хочуть їсти, наразі небезпечно. Якщо щось піде не так, ви просто не встигнете зібрати їх назад, якщо станеться щось критичне", — зауважує Дмитро Льоушкін.

Мережі автозаправних станцій швидко адаптуються до умов війни. Початок масштабного вторгнення став справжнім випробуванням для галузі. Дилери успішно переорієнтували свої постачальницькі ланцюги та перейшли на оперативну роботу без затримок.

Наразі тривають дискусії, чи варто в Україні запроваджувати пересувні заправні комплекси. З одного боку, вони мобільні і могли б вирішити проблеми з постачанням пальним у окремих регіонах. Але з другого боку, такі АЗС стануть новими цілями для росіян. Ба більше, вони потенційно можуть бути значно небезпечнішими через відкриті резервуари з пальним.