Рій безпілотників: наскільки реальна загроза війни, як у науковій фантастиці? - Завтра.UA
Уявіть, що десятки дронів здіймаються в повітря й починають діяти так, наче вони є частиною єдиного механізму. БпЛА уникають радіоелектронних перешкод, діляться інформацією та виконують завдання навіть без зв'язку з оператором. Як їм це вдається та якою буде війна майбутнього розбираємось далі.
Рій дронів — це не просто значна кількість безпілотників, що літають в небі. Основною характеристикою такого рою є децентралізована взаємодія між його учасниками. Кожен дрон у складі рою функціонує за спільним алгоритмом, що дозволяє йому орієнтуватися у просторі, обмінюватися інформацією з "сусідами" та приймати оперативні рішення. Ця система дає змогу рою працювати як єдине ціле, навіть у випадку, якщо деякі безпілотники будуть знищені або втратять зв'язок з іншими.
Принцип функціонування рою нагадує дії природних систем, таких як зграї птахів або рої бджіл, де координація досягається не через централізоване управління, а завдяки локальним правилам взаємодії між елементами.
У складі безпілотного підрозділу можуть бути дрони різних функцій, серед яких розвідувальні, ударні, ретранслятори та засоби радіоелектронної боротьби.
Алгоритми штучного інтелекту займають центральне місце в діяльності рою. Вони відповідають за розподіл завдань серед пристроїв, запобігання зіткненням, оптимізацію шляхів та адаптацію до змін у навколишньому середовищі.
Україна інтенсивно займається розробкою технологій ройового управління безпілотниками, вважаючи це одним із основних напрямків військового розвитку. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров озвучив цю ініціативу ще в лютому 2025 року, а також анонсував використання "роїв дронів".
Одним із яскравих прикладів у цій галузі є стартап Swarmer, який розробляє систему Styx. Ця технологія має можливість згрупувати десятки дронів, включаючи як літаючі, так і наземні. У майбутньому система зможе управляти одночасно сотнями апаратів. Представники компанії підкреслюють, що Styx призначена для виконання розвідувальних завдань, ударних місій та діяльності в умовах радіоелектронної боротьби.
У розробці ройових систем також активно задіяні інші українські компанії. Восени 2024 року кластер Brave1 спільно з Міністерством оборони, Міністерством цифрової трансформації, Генеральним штабом та Національною гвардією організував демонстраційні випробування нових українських інновацій — роїв безпілотників та керованих боєприпасів. У цих заходах взяли участь 17 команд виробників, серед яких 7 представили свої розробки в сфері технологій рою дронів.
Можна сказати, що елементи штучного інтелекту вже впроваджені у бойові БпЛА. Із весни 2024 року на фронт надходять FPV-дрони з системою машинного зору, що допомагає обходити російські системи РЕБ та збільшує точність ураження технчіки та живої сили супротивника.
Прикладом застосування технології комп'ютерного зору є система наведення дронів на ціль VGI-9. Після того, як оператор дрона візуально виявить ціль, він може зафіксувати її в прицілі системи наведення і віддати команду на ураження. Дрон продовжить свій рух до цілі автономно, без потреби в подальшому втручанні оператора, що робить системи радіоелектронної боротьби малоефективними.
Модуль донаведення VGI-9 надає можливість операторам безпілотників ефективно долати зони, де активно використовуються засоби радіоелектронної боротьби. Цей модуль переводить дрон у режим "круїз-контроль", що дозволяє пристрою продовжувати політ на заданій висоті, з визначеною швидкістю і в обраному напрямку після отримання відповідної команди від оператора.
Системи донаведення виступають як варіант оптоволоконних технологій, які використовувалися для контролю дронів, щоб уникнути впливу засобів електронної боротьби (РЕБ).
Досліджуйте, як функціонує система донаведення VGI-9, переглянувши відео, представлене виробником:
Сучасне поле бою супроводжується активним застосуванням засобів радіоелектронної боротьби. Канали зв'язку, супутникова навігація та інші елементи зовнішнього управління легко пригнічуються. Обстановка на полі бою змінюється стрімко й непередбачувано.
Серед основних викликів, пов'язаних із використанням роїв дронів, варто відзначити обмежені сценарії їх застосування. Поки що вони розглядаються переважно для масованих атак на розподілені цілі або прориву протиповітряної оборони, тоді як інші варіанти використання ще не мають достатньої розробки.
Ще однією складністю є нестабільність функціонування алгоритмів в умовах складного бойового середовища: хаотичні бойові ситуації або взаємодія з непередбачуваними елементами можуть викликати збої в роботі автономних систем.
У лютому 2025 року в околицях Сум вперше виявили нові безпілотні літальні апарати з елементами штучного інтелекту, які в травні вже спостерігалися в групах від двох до шести одиниць.
У травні в селі Великий Бурлук на Харківщині було зафіксовано атаку семи дронів, що стало одним із перших випадків використання ройового методу для досягнення реальних цілей.
Паралельно російська компанія Veter працює над створенням рою FPV-дронів, які контролюватимуться з однієї станції, але літатимуть автономно запрограмованими місіями.
Отже, Росія знаходиться на стадії тестування та обмеженого застосування ройових технологій. Хоча є деякі окремі досягнення, повноцінне впровадження цієї технології на фронті поки що не відбулося.
Рої безпілотників, які раніше вважалися лише вигадкою наукової фантастики, поступово стають важливим елементом сучасних бойових дій. Україна вже активно розвиває цей напрямок, впроваджуючи штучний інтелект у бойові дрони та проводячи масштабні операції, що ілюструють потенціал масового використання безпілотних технологій.
Чи можуть рої дронів стати звичайним явищем на полях битв у найближчому майбутньому? Це питання залежить від швидкості розвитку технологій, а також від вміння військових впроваджувати новітні тактики і успішно долати виклики, пов'язані з електронною боротьбою та логістичними аспектами. Проте вже сьогодні зрозуміло, що той, хто першим оволодіє мистецтвом ефективного управління роями, отримає суттєву перевагу у війні, що нас очікує.
