П'ять українських громад завершили курс, присвячений створенню спільної стратегії розвитку.

Цей інструмент сприяє підвищенню ефективності ухвалення рішень, вдосконаленню використання ресурсів та забезпеченню сталого розвитку місцевих спільнот.

П'ять громад з різних регіонів України - Перещепинська та Верхньодніпровська громади Дніпропетровської області, Чугуївська та Зміївська з Харківської області, а також Коростенська громада Житомирщини - взяли участь у проєкті "Спільне майбутнє". Проєкт створено офісом просторового розвитку Urban Reform.

Його завдання полягає в тому, щоб підтримати громади у визначенні ключових пріоритетів та створенні стратегій розвитку в умовах війни, коли їм потрібно оперативно реагувати на термінові виклики та приймати рішення, що вплинуть на їхнє майбутнє на багато років вперед.

У таких обставинах надзвичайно важливо створити спільне уявлення про розвиток. Це стане потужним інструментом для узгодження рішень, раціонального використання ресурсів та формування чіткої стратегії відновлення.

Представники Офісу разом із п'ятьма українськими громадами обговорювали, як реалізувати системні зміни, зменшити фрагментарність розвитку та знизити залежність від зовнішніх факторів.

У кожному з населених пунктів цей процес мав свої особливості та пріоритети, що відображали локальні умови. У Коростенській громаді, яка славиться своїм промисловим спадком та складною міською інфраструктурою, одним із важливих напрямків стало створення мережі субцентрів у різних частинах міста. Водночас громада досліджує можливості перетворення промислових зон на нові багатофункціональні простори, здатні забезпечити нові робочі місця та закласти основи для розвитку економіки.

Для Верхньодніпровської громади одним із пріоритетних напрямків стало створення освітньо-інноваційного кампусу. Цей простір має на меті інтегрувати освіту, перекваліфікацію та співпрацю з бізнесом. Ініціатива виникла у відповідь на потреби місцевих підприємців у кваліфікованих спеціалістах та молоді, яка прагне знайти шляхи для самовираження в рідному регіоні. Такий підхід дає змогу впливати не лише на наслідки міграції молоді, а й на її корінні причини.

У Чугуївській громаді, що славиться своєю багатою історією та культурними традиціями, важливим напрямком діяльності стала реалізація концепції мережі публічних просторів. Мова йде про створення інтегрованої системи взаємозалежних зон, до яких входять вулиці, парки, набережні та зелені коридори. Така система сприяє підвищенню якості міського середовища і забезпечує умови для соціальної взаємодії, культурного розвитку та підтримки місцевої економіки.

У Зміївській громаді природний потенціал території став ключовим чинником для розвитку. Підприємства, що займаються дослідженням природних ландшафтів, прокладка рекреаційних маршрутів та організація комфортних природних зон сприяють поліпшенню життєвих умов населення та відкривають нові можливості для економіки, зокрема в галузях туризму та місцевого бізнесу.

У Перещепинській громаді значна увага була приділена розвитку набережної річки Кільчень, створенню публічних просторів і покращенню доступу до природних ресурсів. Такі рішення формують нові точки тяжіння і створюють середовище, яке підвищує привабливість громади для життя і розвитку.

"Попри різні напрямки розвитку, досвід цих громад демонструє спільну закономірність: ефективні рішення виникають тоді, коли вони спираються на комплексне дослідження і формуються за участю мешканців. У процесі роботи було залучено понад дві тисячі мешканців, представників бізнесу і місцевої влади. Це дозволило не лише зібрати дані, а сформувати спільне розуміння пріоритетів і напрямів розвитку.

Участь мешканців є ключовою умовою формування довіри і спроможності громади реалізовувати зміни. Коли люди беруть участь у формуванні бачення майбутнього, вони стають учасниками змін, а не лише їхніми спостерігачами.

Основний висновок цього досвіду свідчить про те, що успішний розвиток громади можливий лише за умови наявності спільного бачення. Таке бачення створює умови для узгодження рішень, раціональнішого використання ресурсів та встановлення довгострокових пріоритетів, — зазначає Олександр Нарижин, голова офісу просторового розвитку Urban Reform, коментуючи результати ініціативи.