Путін ставить Україні певні вимоги: що ховається за словами Кремля?
Путін оголосив про свою "готовність до миру", але при цьому висунув умови, які ускладнюють будь-які переговори — це виведення Збройних Сил України з Донеччини, визнання російських "досягнень" та непевні гарантії для Європи. Фокус проаналізував, чому лідер Кремля ставить ультиматуми, які явно не можуть бути прийнятими Україною.
Президент Росії Володимир Путін висловив готовність зупинити військові дії, якщо Збройні сили України виведуться з неокупованих районів Донецької області. У разі, якщо ця умова не буде виконана, він має намір продовжувати конфлікт до тих пір, поки не буде встановлено повний контроль над цією територією.
Коментуючи "мирний план США", Путін назвав його не фінальним документом, а переліком тем для обговорення, але визнав, що він може стати основою для переговорів. Москва чекає на приїзд американської делегації, а вести діалог від РФ мають Мединський, МЗС та Ушаков.
Путін також заявив про "готовність" надати Європі гарантії ненападу та оголосив про нібито успіхи російських військ -- "оточення" Покровська та Мирнограда, окупацію Вовчанська й "згортання" фронту біля Куп'янська.
У контексті скандалу навколо "плівок Віткоффа" Путін спочатку висловлював сумніви щодо можливого підроблення матеріалів, проте згодом відзначив американського дипломата за його "ввічливий стиль" у спілкуванні.
Путін без поступок: чому Росія не має наміру укладати "мирні договори"
Політолог Олег Постернак підкреслює, що відсутність готовності президента Росії Володимира Путіна до будь-яких компромісів у рамках переговорів не є лише тактичним ходом, а відображає його глибоке світосприйняття, яке категорично не допускає можливості йти на поступки.
На думку фахівця, для Путіна будь-яка угода з Україною означає визнання поразки у війні, яку він трактує як боротьбу за виживання.
Російський керівник регулярно використовує терміни на зразок "київський неонацистський режим", що робить неможливим досягнення будь-якої мирної угоди з теперішньою українською владою. Підписання будь-якого документа, навіть у рамках компромісу, вважається репутаційною поразкою, оскільки суперечить проголошеним цілям повного знищення так званого "нацистського" режиму та відновлення історичної справедливості, -- зазначає Фокусу Постернак.
На думку експерта з політичних питань, така позиція викликана шовіністичним та імперським світоглядом, який грунтується на переконанні, що значна частина території України — зокрема Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Дніпропетровська, Харківська, Донецька, Луганська області та Крим — є невід’ємною частиною історичної Росії. Путін визначає ці регіони як "Новоросію" та вважає їх частиною природної сфери російського впливу. Таким чином, його висловлювання не є просто тактикою ведення переговорів з метою отримання вигідніших умов у разі компромісу, а відображають його намір реалізувати ці світоглядні принципи повністю.
Постернак акцентує увагу на тому, що Путін має намір продовжувати військові дії протягом наступного року, що надасть можливість досягти істотних територіальних здобутків без потреби йти на компроміси. Зокрема, російське військове командування сподівається на повний контроль над Донецькою та Луганською областями, а також на розширення впливу в Запорізькій, Херсонській та Харківській областях. Ці очікування підкріплюються наявними ресурсами: значними запасами ракет і безпілотників, а також стабільною ситуацією з поповненням особового складу Збройних сил Росії.
Наявність цих ресурсів визначає максималістський підхід Путіна, який чітко прослідковується в його публічних виступах. Російське керівництво впевнене, що затяжна війна може завершитися реалізацією стратегічних цілей виключно шляхом військових дій, без потреби в компромісних рішеннях. Таким чином, відмова від переговорів розглядається не як тимчасовий засіб тиску, а як стратегічна позиція, що базується на вірі у можливість досягнення абсолютної перемоги на полі бою.
Путін проти ЗСУ: інформаційна стратегія, яка не спрацювала
Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко стверджує, що заяви президента Росії про необхідність відведення українських військ від певних регіонів є виключно пропагандистським інструментом, який не відображає реальних намірів Кремля.
Експерт вважає, що риторика Путіна, яка зосереджується на так званій обмеженій меті — повному контролі над Донецькою, Запорізькою та Херсонською областями, зафіксованими в російській конституції, -- є лише способом відвернення уваги.
Навіть якщо українські війська вирішать відійти від своїх позицій на Донеччині, російські сили навряд чи зупиняться на досягнутому. Окупанти продовжать свої наступальні дії в інших регіонах, зокрема в Запорізькій, Херсонській, Харківській, Сумській та Дніпропетровській областях. Дії російських військ на Харківщині, де вони намагаються просунутися до лівого берега річки Оскіл, не відповідають концепції обмеженої "буферної зони", оскільки цей район не включено в російську Конституцію, -- зазначає експерт.
Коваленко акцентує увагу на тому, що справжня мета Росії полягає не лише в контролі над окремими регіонами, а в повному захопленні України. Будь-які спроби знайти компроміс через поступки, такі як відмова від частини територій, не зупинять агресію. Навіть короткочасне перемир'я дозволить Росії зібрати необхідні ресурси для відновлення наступу. Яскравим прикладом цього є Покровськ: ще рік тому там квітли троянди, а зараз у центральних районах йдуть бої, що наочно демонструє неминучість руйнувань, якщо російський наступ триватиме.
Експерт підкреслює, що повне захоплення Донецької, Запорізької та Херсонської областей є вкрай складним завданням, яке Росія не зможе реалізувати до кінця 2025 або навіть до 2026 року. Особливі труднощі для окупантів викликає перетин Дніпра на Херсонщині, що робить цей напрямок найважчим для російських військових.
"У Донецькій та Запорізькій областях, попри значну втрату контрольованої території, українські сили утримують розвинену мережу фортифікацій, що унеможливлює швидке просування противника", -- підкреслює Коваленко.
Експерт підкреслює важливість термінового укріплення оборонних позицій, зокрема вздовж річки Гайчул та її правого берега, щоб запобігти подальшому просуванню ворога в Запорізькій області. У разі відсутності таких ліній оборони, бойові дії в цих районах можуть тривати щонайменше до 2027 року, змушуючи Росію витрачати значні ресурси без досягнення своїх стратегічних цілей.
Зрештою, за словами оглядача, будь-які заяви Путіна про обмежені територіальні вимоги є елементом інформаційної стратегії, спрямованої на маскування справжніх намірів. Єдиною метою Росії залишається повне підкорення України. Наслідки окупації для українського населення будуть катастрофічними: систематичний геноцид, подібний до подій Голодомору, з цілеспрямованим знищенням патріотично налаштованих громадян. Тому будь-які ілюзії щодо можливості "зупинки" Росії шляхом територіальних поступок є стратегічно хибними. Кожен українець має усвідомити, що альтернативою ефективному опору є повне підкорення та знищення національної ідентичності на всіх окупованих територіях.
Нагадуємо, 28 листопада аналітик Sky News пояснив, які приводи озвучила РФ, щоб не погоджуватись на мирний план США.
