"Несмотря на преследования, он излучал свет доброты". Сегодня исполняется 100 лет со дня рождения Опанаса Заливахи.
У цей день, 26 листопада, Україна відзначає 100 річницю з дня народження відомого художника та шістдесятника Опанаса Заливахи. Він народився на Харківщині, навчався в росії, але саме на Прикарпатті, у Косові відчув свою українську сутність і любов до національної культури. Після політичного ув'язнення й до кінця життя мешкав в Івано-Франківську, тут створив сім'ю, намалював сотні робіт. А пересічні франківці були добре знайомі з творчістю Заливахи через інтер'єри улюблених кафе "Медівня" і "Білий камінь".
До століття з дня народження художника в Івано-Франківську організують різноманітні заходи, повідомляє Репортер.
"Ваша вікна більше не ламаються?"
Опанас Заливаха народився у селі Гусинка Куп'янського району. Від Голодомору сім'я втекла на Далекий схід, мешкали в Уссурійському краї. У 1947 році вступив до Інституту живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна в Ленінграді, але на другому курсі його вигнали за "поведінку, недостойну радянського студента". Завершити навчання зумів тільки в 1960 році. Поміж тим, у 1957 році, він приїхав на практику до Косова, а після завершення навчання оселився в Івано-Франківську.
Читайте: Привиди колишнього Франківська. Що сталося з легендарними кафе
У період з 1965 по 1970 рік Опанас Заливаха відбував покарання в Сибіру за "антирадянську агітацію та пропаганду". Незважаючи на те, що він перебував у в'язниці, він активно протестував проти репресій, які здійснювалися щодо українських правозахисників, співпрацюючи з такими постатями, як В'ячеслав Чорновіл, Алла Горська та Святослав Караванський.
Після свого повернення з таборів Опанас Заливаха взяв шлюб з Дарією Возняк, яка була племінницею Степана Бандери. У їхній родині з'явилися син Ярослав та донька Ярина.
"Ми були в курсі, що наш батько зазнав репресій і відбував покарання в Мордовії," - ділиться Ярина Заливаха. - "Він залишив по собі чимало творів, у яких порушував питання українських політв'язнів. Наприклад, одна з його найцікавіших робіт - 'Чай', де в'язні ввечері збиралися, готували міцний чай і передавали його один одному. Щоб зрозуміти, як йому було після, варто згадати про події 1984 року, коли вночі нам били вікна цеглою. Найгірше було в ніч на Страсну п'ятницю, коли постраждало багато вікон. Після цього батька викликали до КДБ і іронічно запитали: 'А вам вікна більше не б'ють?'"
Опанас Заливаха неодноразово потрапляв під увагу КДБ, де його змушували підписувати документ про те, що він не планує займатися "антирадянською діяльністю". Щовечора з 20:00 до 08:00 він був зобов'язаний залишатися вдома, оскільки за ним велося спостереження. Його телефон прослуховували, а за будинком пильно стежили.
Він усвідомлював, що його чекає щось велике, і його нащадки отримають виховання. Позаду нього стояли сильні жінки, які витримали жахливі випробування репресій. А мій дід, Василь Бандера, та його брат Олекса загинули в "Освенцимі", віддавши життя в жорстокій боротьбі, - ділиться Ярина Заливаха.
Інтер'єри знищили у двотисячних
У 1989 році, коли у Заливахи проходила виставка у Франківську, зал був переповнений. Це місце було добре знайоме, - згадує франківський художник і друг Опанаса Заливахи, Богдан Бринський. - Тоді ще багато жінок, чиї чоловіки загинули в Сибіру, поширювали цю інформацію через "сарафанне радіо". Тоді вже активно діяла "Рух", проходили мітинги, і я ходив у одязі з синьо-жовтим прапором. Саме там ми ближче познайомились із Заливахою - він помітив, що молодий чоловік не боїться демонструвати прапор.
Після здобуття незалежності України Опанас Заливаха отримав визнання, його виставки відбувалися як в Україні, так і за межами країни.
Читайте: "Музей закрито на ремонт". Як активісти рятують мистецькі твори з прифронтових територій.
Він створював живописні твори, використовуючи картон замість традиційного полотна, - ділиться Ярина Заливаха. - Коли ж не було і картону, один із його приятелів привіз йому шматки липи, і за літо він вирізав кілька надзвичайно цікавих робіт. Окрім цього, він займався керамікою та графікою. Для друзів робив вітальні листівки на Великдень і Різдво.
Але не можна сказати, що франківці безумовно цінували відому постать. Більшість інтер'єрів, виконаних Заливахою, були знищені вже за незалежної України. З найвідоміших - квітковий магазин "Едельвейс" навпроти франківського драмтеатру, кафе "Медівня" на вулиці Франка, ресторан "Скала" з кафе "Білий камінь" на початку Стометрівки.
За словами Ярини Заливахи, робота в колишньому "Едельвейсі" ще є, але вона закрита картоном. Мозаїку на стіні з кафе "Білий камінь" зараз можна побачити - там розташовується магазин "Київстар". Інтер'єр "Медівні" був частково втрачений, але деякі елементи вдалося зберегти, зараз вони у Музеї мистецтв Прикарпаття.
Ознайомтеся з новими гранями міста: Де в Івано-Франківську можна знайти мистецькі роботи Опанаса Заливахи.
Ще був заклад "Пивний бар" і кафе "Картопляники" та "Десертний бар", але ці інтер'єри теж знищені.
Ще одна відома робота - панно у санаторії "Ясень" на Рожнятівщині, 30-метрову стіну він зробив за три тижні. Її відновив Богдан Бринський з учнями.
Опанас Заливаха помер в Івано-Франківську 24 квітня 2007, у віці 81 року. У 2017 на Стометрівці поставили пам'ятник митцю авторства Ігоря Семака.
Тато завжди був добрим, натхненним і щирим. Він випромінював тепло і доброту, - згадує донька художника. - Читання було його пристрастю. Його дивувало, чому сусіди вважають за краще грати в карти та доміно, замість занурюватися в книги. Він ніколи не залишався без справи і жив у досить скромних умовах. Повернувшись із Сибіру до Франківська, він не мав власного житла, тож облаштував кімнату в келії Вірменського собору. Ліжком для нього слугувала скриня, яку він виготовив ще в Тюмені. Пізніше він обладнав кімнату поруч зі своєю майстернею, але все ще спав на твердому ящику.
Музей на даний момент відсутній.
Ярина Заливаха розповідає: планує провести дослідження і вивчити точну кількість робіт батька - зараз вона невідома. І популяризувати творчість Опанаса Заливахи у світі.
В даний час більшість його творчих робіт зберігається в Музеї мистецтв Прикарпаття, де їх поступово реставрують. З 26 листопада відвідувачі зможуть ознайомитися з приблизно 200 картинами на виставці в музеї. Крім того, там будуть представлені елементи інтер'єру "Медівні".
Для святкування ювілею Опанаса Заливахи з обласного бюджету було виділено більше 2 мільйонів гривень. Окрім виставки та освітніх заходів у бібліотеках, заплановано проведення наукової конференції в Карпатському університеті. Ця конференція буде присвячена українським дисидентам в цілому.
Досліджуйте: Для реставраторів та інших зацікавлених. У Франківську проходить оцифрування найстарішої збереженої сакральної пам'ятки (ВІДЕО)
Нещодавно у видавництві "Лілея-НВ" в Івано-Франківську вийшов новий альбом, що містить творчість художника. У цій книзі зібрано 259 творів, серед яких живопис, графічні роботи та ескізи.
Щодо музею Опанаса Заливахи, його реалізація все ще залишається в планах. Як зазначає Богдан Бринський, наразі від обласної ради та місцевої творчої спільноти немає жодних конкретних ініціатив у цьому напрямку.
Є будинок на розі Шевченка-Гординського, його раніше пропонували. Його треба було викупити. Там гарні широкі сходи - він би підійшов, - говорить Богдан Бринський. -Там би постійно були виставки, де б постійно ходили люди. Інший варіант, який пропонували - на Заливахи, 10 - це трохи далеко від центру, туди люди не доходитимуть.
Також, за словами художника Михайла Мурафи, який теж був другом Заливахи, поки немає політичної волі поставити меморіальну дошку на будинку, де він жив. Але не звичайну, а з граніту чи каменю, щоб вшанувати особливий внесок у культурне життя міста.
Не йдеться й про те, щоб повернути мозаїку в колишньому "Едельвейсі" або відкрити вхід до ресторану "Скала", який зараз замурований і невідомо, чи хоч якісь елементи інтер'єру ще збережені.
