Вшанування пам'яті актора-лялькаря Євгена Невинського, відомого під позивним "Карабас".
Ляльковий театр був сенсом його життя
Євген з'явився на світ 27 травня 1973 року в столиці України, Києві. Він виростав у спокійному районі Воскресенка. У другому класі його вчителька, помітивши його замкнутість, вирішила відправити хлопчика до театральної студії "Барвінок". Саме там Євген зміг розкрити свої таланти і знайшов своє покликання в ляльковому театрі. У віці восьми років він зшив свою першу театральну ляльку-маріонетку, яка була у вигляді гусені.
Батьки Євгена працювали інженерами на суднобудівному заводі "Ленінська кузня", тому їх вразила новина, коли син вирішив обрати кар'єру у театральному мистецтві. Оскільки Київський театральний інститут не пропонував спеціальності з лялькового театру, Євген вирушив до Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського. У 1990-х роках бажаючих вчитися на фахівців з лялькового театру було всього двоє, проте Євген віддавався цій справі з усією душею, проводячи весь вільний час у театральній майстерні.
У 1994 році Євген завершив свої студії в Харкові і розпочав свою кар'єру в Театрі ляльок на лівому березі Дніпра, де залишався протягом усього свого професійного життя. Його дебютною роботою стала п'єса "Маленький Мук", створена за мотивами казки Вільгельма Гауфа. З 2007 року він також паралельно працював у Київському академічному театрі ляльок.
Окрім своєї акторської діяльності, Євген також займався конструюванням театральних ляльок для Київського муніципального академічного театру та Київського академічного театру ляльок. Він також працював з навчальними театрами Київської муніципальної академії естрадно-циркових мистецтв і Київського національного університету театру, кіно та телебачення ім. Івана Карпенка-Карого. Протягом 12 років він викладав технології виготовлення ляльок у цьому університеті.
З моменту початку масштабної агресії Російської Федерації він приєднався до українських сил оборони. Обіймав посаду командира бойової машини у 118-й окремій механізованій бригаді, маючи звання молодшого сержанта.
27 липня 2023 року, під час бою поблизу села Роботине в Запорізькій області, загинув Євген. Він отримав фатальні травми через пряме попадання снаряда противника у свій бліндаж. Лише два місяці перед цим йому виповнилося 50 років.
"Неповторний майстер механізації ляльок, справжній людина-оркестр, володіє золотими руками, маг і чарівник для рідних, а також незамінний помічник для друзів... Студенти називали його "Генієм Антоновичем". Він був добрим, надійним і чуйним", - поділилася дружина Лариса.
Євген Невинський знайдений на Алеї Слави Лісового кладовища. Йому посмертно присвоєно орден "За мужність" III ступеня.
Вічна пам'ять та повага Герою!
Зображення: Данило Павлов, Київ Вечірній
На основі: Локальна хроніка, Пам'ятний портал Меморіал.
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
