Новий генеральний прокурор, справа колишнього президента Порошенка та комфортна обстановка від "байдужих" депутатів.

В Україні більше шести місяців не було генерального прокурора. Андрій Костін, який був безумовним фаворитом Андрія Єрмака, залишив свою посаду в листопаді 2024 року через скандал, пов'язаний із прокурорськими пенсіями та підробленою інвалідністю. Відтоді ходили різноманітні чутки про можливих кандидатів, але призначення генпрокурора так і не відбулося. Це стало вигідним для депутатів, адже без цієї посади на них не могли бути висунуті нові підозри. Та все ж одна з підозр стала надто актуальною.

Таким чином, 16 червня з'явилася інформація про те, що на посаду генерального прокурора планується призначення Руслана Кравченка, 34-річного керівника Державної податкової служби.

Руслан Кравченко з'явився на світ у Северодонецьку, що на Луганщині. Він здобув освіту в університеті Ярослава Мудрого.

У 2012 році він почав свою кар'єру слідчого в прокуратурі Севастополя, де займався збором матеріалів з Криму і проходив службу в Дебальцевому. У 2014 році він перевівся до прокуратури Рівного, а згодом – до Львова. У вересні того ж року вже працював у Генеральній прокуратурі під керівництвом Анатолія Матіоса.

Першою значущою справою Кравченка стало розслідування стосовно російських шпигунів Олександра Александрова та Євгенія Єрофеєва, які згодом були обміняні на Надію Савченко. Наступною важливою справою стала справа "Торнадо", в рамках якої військових звинуватили у незаконному позбавленні волі, викраденні людей, катуванні, доведенні до самогубства та зґвалтуваннях.

А потім - прокурору справі продержзраду Віктора Януковича. За останню Кравченка навіть заочно арештував Басманний суд Москви.

У 2019 році він був призначений на посаду заступника військового прокурора Центрального регіону. У березні 2021 року очолив прокуратуру Бучанського району. Саме йому в наступному році довелося займатися розслідуванням злочинів, вчинених російськими військовими в Бучі, що привернуло увагу з боку Банкової.

У 2023 році він став керівником Київської обласної адміністрації, після переведення Олексія Кулеби до Офісу Президента. Кравченко в цілому зарекомендував себе як ефективний голова обласної державної адміністрації.

Однак перед настанням 2025 року його перевели до податкового відомства, і саме там він, без сумніву, відчув себе "не в своїй стихії".

Хоча на той час вже існувала вакантна посада генерального прокурора, Кравченко вважався одним з основних претендентів.

"Генпрокурором він мріяв стати давно. В принципі, я не можу сказати про Кравченка нічого поганого, і він, напевно, краще, що трапилось з прокуратурою за останні роки", - зазначив співрозмовник Цензор.НЕТ.

Проте в житті Кравченка відбувся конкурс, в якому він також мав статус одного з головних претендентів, поки не настала мить обговорення доброчесності. Це був конкурс на посаду керівника НАБУ.

Одне з перших запитань, яке було адресоване Кравченку під час співбесіди, стосувалося його здатності заощадити 162 тисячі гривень при доході у 231 тисячу гривень у 2016 році. Кравченко роз’яснив, що насправді за цей рік він зумів заощадити лише 102 тисячі, а ще 60 тисяч були відкладені з попереднього року і не перевищували межу декларування.

Також конкурсну комісію цікавило, як лідер конкурсу на директора НАБУ у 2018 отримав службову квартиру площею 42 кв.м. Адже по суті його родині було де жити. Кравченко визнав наявність іншого житла, але сказав, що не порушив в цьому питанні закон, більше того, послався на те, що кілька років пропускав свою чергу, коли 70 квартир отримали інші прокурори, яким це житло було потрібніше.

Джерела на Різницькій кажуть, що так і було, і за квартирою він прийшов, лише коли одружився.

Але на співбесіді Кравченко не зміг надати відповідь на питання, хто в 2014 подарував квартиру його дружині у центральній частині Києва площею 89,9 кв.м. Кравченко послався на те, що одружились вони лише у 2019 році, мовляв, він ніколи на ту квартиру не претендував, а дружина дарувальника назвати не захотіла.

Ситуація тут викликає певну плутанину, оскільки дружина офіційно працювала помічницею депутатів від "Батьківщини" та Партії регіонів, а її батька підозрювали у близьких стосунках з Михайлом Папієвим. У відповідь на ці звинувачення Кравченко заперечив свою причетність до будь-яких політичних сил. Він також нагадав, що саме він виступав прокурором, який довів провину Віктора Януковича у справі про державну зраду.

Не менш цікавою виглядала розповідь про те, що тесть Кравченка надав йому довіреність на автомобіль Lexus до 2028 року, але сам кандидат навіть не здогадувався про це. І звідки ж узялися ваші паспортні дані? А виявляється, вони були...

Як і для багатьох інших кандидатів, питання отримання адвокатського свідоцтва стало "проблемним" моментом для Кравченка, зокрема через те, чому він обрав Полтаву для цього процесу. Кравченко зазначив, що в Києві існували великі черги, а також подавав документи до філій у Житомирі, Київській області та Полтаві. Врешті-решт, він вирішив отримати свідоцтво в регіоні, де черги були менш завантаженими.

У членів комісії виникли цілком обґрунтовані сумніви щодо того, як кандидат зміг накопичити 550 годин практики за півроку, враховуючи, що сам Кравченко зазначив, що це були години, проведені у вихідні та вечірні часи. Єдине, що не дало можливості комісії повністю дослідити це питання, — це відмова Кравченка від адвокатської ліцензії та його заява про припинення адвокатської діяльності, подана 30 січня 2023 року.

Іноземних членів комісії більше цікавив зв'язок Кравченка з колишнім керівником військової прокуратури Анатолієм Матіосом, зокрема і те, чи мав останній вплив на отримання ним службової квартири. Кандидат відповів, що між ним і Матіосом були і інші начальники, яким він звітував, а з колишнім керівником ВП у нього були лише робочі стосунки і вони не бачилися вже кілька років.

Хоча варто зазначити, що Матіос справді виявляє до Кравченка значну прихильність.

Проте найбільш вражаючим було те, що стало причиною втрати Кравченком можливості очолити НАБУ. І справа тут полягала не в квартирі. Адже його суперники пояснювали свої фінансові статки навіть більш суперечливо.

Це відбулося через електронну адресу.

Наприкінці співбесіди у 2021 році один з членів комісії, зокрема Драго Коса, звернув увагу на електронну адресу Кравченка, яку він вказав при отриманні адвокатського свідоцтва — [email protected]. Коса кілька разів запитував Кравченка, хто ж ця особа. Кравченко відповів, що це вигадане ім'я, що походить від німецького терміна, що означає "нова людина". У відповідь члени комісії неодноразово перепитували, чи дійсно кандидат не знає, хто вже носив таке ім'я. Виявилося, що це ім'я належало засновнику Ліги національних німецьких євреїв, який виступав за асиміляцію єврейського народу. Тоді члени комісії настійно порадили Кравченку скористатися пошуковою системою Google та змінити свою електронну адресу.

Саме на цьому етапі завершився його конкурс на позицію директора НАБУ. Тим не менш, Кравченко намагався оскаржити підсумки цього конкурсу.

І ось тепер у нього в руках виявився - найжаданий ключ для НАБУ та САП. Це право підписувати підозри для народних депутатів. І саме 17 червня цей ключ отримав Кравченко.

Тут слід звернути увагу на один важливий аспект. Можливо, Україна могла б продовжувати існування без генпрокурора ще півроку, але виникла потреба в підписанні нової підозри щодо лідера "Європейської солідарності" Петра Порошенка.

Відомо, що з 2019 року було відкрито понад десять кримінальних справ стосовно Порошенка. Всі ці справи розглядалися досить повільно, і на сьогоднішній день жодна з них не завершилася.

12 лютого 2025 року президент Зеленський ухвалив рішення про внесення Порошенка до списку санкцій. Як повідомляють ЗМІ, у документі, що пояснює причини застосування санкцій, йдеться про "участь Порошенка" у підготовці так званих "Харківських угод", а також про його співпрацю з Віктором Медведчуком у реалізації "вугільної схеми".

"Вугільна справа" розпочалася ще за президентства Порошенка. Тоді обговорювалося питання про закупівлю вугілля з Південної Африки, однак уряд вирішив придбати його з шахт, які знаходилися на окупованих територіях, але були зареєстровані в Києві. Ця ситуація стала складовою частиною конфлікту між тодішнім міністром енергетики Юрієм Проданом, який представляв Тимошенко, та командою Ігоря Кононенка.

Зараз ця справа, розгляд якої активізувався у вересні 2022, вже має бути передана до суду. Щоправда, в ній був один нюанс. Більшість досудових дій, включаючи обшуки, йшли через Печерський суд. І в квітні голова суду Козлов повідомив, що в нього закінчились судді. І тоді Апеляційний суд вирішив передати справу у Шевченківський. Там, у вівторок, за іронією долі було перше засідання по цій справі.

Ситуація з "Харківськими угодами" є дещо іншою. Варто зазначити, що на момент їх затвердження у Верховній Раді Петро Порошенко вже кілька місяців не обіймав посаду в уряді. Неможливо притягнути до відповідальності безпосередніх винуватців "харківських угод", адже відповідно до рішення Конституційного Суду щодо законів, прийнятих 16 січня, депутати не можуть бути піддані кримінальному переслідуванню за свої голосування. Також Янукович та його міністри, а також працівники адміністрації залишилися без покарання.

В блозі на Цензор.НЕТ адвокат Порошенка Ілля Новіков згадував, що з січня 2025 справу по Харківських угодах веде ДБР.

"У березні в медіа з'явилася інформація про витік листа Державного бюро розслідувань до секретаріату парламенту, в якому вимагали надати 'завірені копії українських законів'. Це дало нам зрозуміти, що ДБР займається справою з номером 62023000000000007, пов'язаною з цими угодами, а розслідуванням керує Артем Яблонський," - підкреслив Новіков.

Це не той випадок, який обговорювали на РНБО. Він датується 2019 роком. Можливо, в майбутньому ці справи зіллються в одну. Але насправді, це не головне.

На даний момент Порошенко не має підозри за жодним із епізодів. Це означає, що хоча підстави для санкцій існують, кримінальні звинувачення відсутні. Це виглядає досить дивно, чи не так? Згідно з новими поправками до закону "про зняття недоторканності", підозру щодо депутата може підписати лише генеральний прокурор або його в.о. Можливо, в оточенні Порошенка справді вважають, що генпрокурора для розслідування цієї справи не шукали?

Окрім вищезгаданого закону, існує також регламент, який передбачає, що у ситуації, коли Генеральний прокурор звільняється або йде у відставку, його функції виконує перший заступник. Якщо ж він також відсутній, то цю роль бере на себе заступник. Цей процес регулюється Законом України "Про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб". Згідно з цим законодавством, тимчасові повноваження надаються лише на один місяць, а відсутність Генерального прокурора в Україні триває вже понад пів року.

Таким чином, видання нових підозр перетворилося на завдання, яке практично неможливо виконати.

Мабуть, не важко здогадатися, що поряд із темою призначення генерального прокурора виникало питання про можливу підозру Порошенку. Це питання часто обговорювалося в контексті: хто дасть згоду, того й призначать.

"З того, що я зрозумів про Кравченка - він мені виглядає, як резистентний до таких історій. І що встоїть навіть, коли команда буде", - сказав один з депутатів "слуг".

Прямо у вівторок жодне питання до Порошенка в залі не було задано Кравченком.

"Петра Олексійовича в залі не було, він був майже до голосування в суді. Ми про нього самого не питали, запитували більш загальні речі - як захист прав опозиції та журналістів. Крім того, мої колеги зауважили, що представлення відбувається без президента і просили перенести це питання", - пояснила Цензор.НЕТ депутатка "ЄС" Ірина Геращенко.

У залі відсутні були не тільки президент Володимир Зеленський, а й спікер. Депутати зібралися на засідання лише після жахливої ночі в Києві, прийшовши до роботи лише близько полудня.

Перед голосуванням Кравченко провів зустріч з фракцією "Слуг". "Нічого особливого не сталося, якщо не враховувати, що на зустрічі було лише 35 депутатів," - поділився думкою один із членів більшості. Хоча призначення генерального прокурора, безумовно, є прерогативою президента, активність його фракції в цих процесах вкотре вражає. Хоча, можливо, ситуація не така критична, як обговорення законопроєктів перед голосуванням.

"Я не планую висловлюватися загальними фразами, моя місія як Генерального прокурора буде зрозумілою та конкретною: забезпечити дотримання законності для всіх. Основною метою моєї роботи на цій посаді я вважаю відновлення прокуратури як ключового координатора діяльності всіх правоохоронних органів. У воєнний час жодної конкуренції між силовими структурами бути не повинно, адже ми всі маємо діяти задля спільної мети — захисту держави та забезпечення справедливості," - підкреслив Кравченко під час свого виступу.

"Неприпустимо, щоб особа ставала мішенню кримінального переслідування лише для того, аби хтось реалізував свої плани, виправдав своє перебування на посаді чи привернув увагу медіа до гучної справи. Посадові повноваження та статус не можуть слугувати виправданням для демонстративного правосуддя, адже за кожною такою ситуацією стоять зламані долі, знищені кар'єри та розбиті мрії. За кожним формальним звинуваченням, яке часто закінчується виправдувальним вироком або шантажем щодо угоди зі слідством, приховані роки життя, втрачені державні ресурси та підрив репутації самих правоохоронних органів", - зазначив майбутній генеральний прокурор.

Депутати зазначають, що Кравченко в парламенті отримав настільки дружню атмосферу, що в окремих моментах навіть стало незручно. Це враження висловлюється представниками різних фракцій.

"Уявіть собі, як Кравченко займає місце в урядовій ложі, а до нього спішать Тищенко та Клочко, намагаючись помінятися телефонами. А ззаду лунає голос Гончаренка: 'Пане Кравченко, негайно позбудьтеся цих телефонів - це злочинці!'" - ділиться своїми враженнями один з депутатів.

"Я усвідомлюю, що кожен восьмий має свої підозри, але такого виявлення симпатій я ще не спостерігав. Руслан - непогана людина, але це було вже занадто", - поділився його товариш з "слуг". Він також порадив ознайомитися зі стенограмою.

Ось наприклад, як виглядало питання представника ексОПЗЖ Німченка: "Пане Руслане, приємно чути тут на кафедрі виступ практика, приємно чути, що ви пройшли жорнова бойових дій, учасник АТО. Я хочу вас запитати одне, пане кандидуючий, звичайно, ми, наша група, вас буде підтримувати, і ваша молодість - це як орієнтир тому, як повинні формуватись. Я хочу запитати, як ви відноситесь до звільнених прокурорів часів Рябошапки, незаконно звільнених під псевдоатестацію? Їх біля 600 осіб".

Або Тараса Батенка з "Майбаха" (За Майбутнє): "Руслан Андрійович, нам імпонує ваш принциповий характер, який ми побачили, почули з вашого виступу. Ми знаємо вашу біографію. Я вважаю, що це дуже достойна біографія для кандидата на Генерального прокурора, який відчув порох війни. Зокрема, я говорю про ваше перебування на посаді прокурора в Бучі".

Запитання від Олега Устенка, представника "Слуги народу". "Шановний Руслане, я знайомий з вами ще з тих часів, коли ви обіймали посаду начальника Київської обласної військової адміністрації, працювали прокурором, а згодом очолювали Державну податкову службу. Ваша діяльність дійсно заслуговує на високу оцінку, і це безперечний факт. Ми усвідомлюємо, що перед вами стоять значні виклики, і сподіваємося, що ви зможете їх подолати з гідністю".

За призначення Кравченка проголосувало 273 депутати, з них 190 "слуг", 17 - "Батьківщини", 14- "платформи за життя", 18 - "Довіри", 12 - "За майбутнє", 12 - "Відновлення".

"Європейська Солідарність" і "Голос" утрималися від голосування.