Королі підробок: як реалізувати кросівки Nike за 380 гривень і отримати мільйонні прибутки – практичний семінар.

Довіртеся перевіреним джерелам — підписуйтеся на Telegraf у Google Новинах!

У Миколаєві було виявлено цех, де виготовляли підроблений одяг відомих брендів, таких як Nike, Gucci, Versace та ще кількох інших. Весь асортимент виявився контрафактним. Під час обшуку було вилучено товар і майно на суму 50 мільйонів гривень. За оцінками, це виробництво за весь час свого існування реалізувало "брендового одягу" на десятки мільйонів гривень.

І це лише один цех. В Україні існує потужний чорний ринок фальсифікату. Причому "брендовий одяг" продають не лише на ринках та в маленьких магазинах, а й у дорогих бутиках. Інколи підробку важко відрізнити від оригіналу. Цей ринок не лише завдає збитків власникам брендів і обманює клієнтів, а й часто уникає сплати податків.

Детальніше про осіб, які займаються підробкою одягу та взуття в Україні, а також про місця їх продажу, читайте в статті "Телеграфу".

Основное:

Відомі компанії, зокрема одеська Violeta Wonex на чолі з Іриною Павліченко, активно імпортують недорогі копії популярних брендів з Китаю. Вони відкрито ведуть свої сторінки в соціальних мережах і реалізують продукцію як оптом, так і в роздріб, незважаючи на кримінальні справи щодо підробок і численні вилучення товарів на мільйони.

Імпортери часто використовують хитрощі, щоб обійти закон: вони копіюють дизайн або назви брендів з незначними корективами (наприклад, змінюють літери в назві або не використовують логотип), щоб формально уникнути відповідальності за порушення прав на торгову марку.

Крім імпорту з Китаю, в Україні функціонують власні виробництва (у Львівській, Харківській, Миколаївській та Одеській областях), які створюють дорогі підробки "люксового класу". Зокрема, мережа магазинів Lakotiy та її засновник Олександр Лакотій опинилися в центрі розслідування БЕБ через нелегальний цех у Буську, що випускає продукцію на мільйони гривень.

Керівники обох великих мереж (Ірина Павліченко і Олександр Лакотій) зареєстровані як фізичні особи-підприємці на другій групі єдиного податку, сплачуючи лише невелику суму в кілька тисяч гривень щомісяця, незважаючи на мільйонні обсяги обороту та розслідування стосовно нелегального використання торгових марок.

Як фальсифікат потрапляє на полиці: оптові імпортери з Китаю

Українським виробникам фальсифікату важко конкурувати з китайцями, тож найбільші прибутки мають ті, хто налагодив масштабне ввезення товару в Україну з Китаю. Тут є свої нюанси: дешевий китайський товар часто помітно відрізняється від справжнього бренду - кольорами, якістю матеріалів, неакуратними швами тощо.

Одним з провідних оптових постачальників в Україні є одеська фірма Violeta Wonex. Вони фактично вирізняються серед конкурентів наявністю популярних соціальних мереж, фізичних магазинів та відкритої власниці. У TikTok компанія має приблизно 240 тисяч підписників, а в Instagram - близько 53 тисяч, що значно перевищує результати більшості українських виробників.

У своїх соцмережах Violeta Wonex рекламує взуття, яке нагадує моделі відомих брендів, проте не містить "чужих" логотипів. Тож поки дизайн повторює світові тренди, але обходиться без чужої торгової марки - формально це не фальсифікат.

Однак окрім роздробу, компанія займається оптовими продажами. На сайті violeta-wonex.com.ua "брендового" взуття більше, ніж у столичному ЦУМі, а ціни в деяких випадках нижчі у 8-9 разів. Наприклад, Violeta Wonex пропонує схожі на New Balance кросівки за 1,3 тис. грн (продаються ящиками по вісім пар), тоді як оригінальна пара на офіційному сайті NB коштує 10 тис. грн.

На цьому веб-ресурсі можна знайти взуття за ціною від 140 грн за пару, але тільки при покупці гуртом. Іноді це є явним підробленням, а іноді - копії з зміненими назвами. Наприклад, за 1430 грн можна придбати кросівки, які сильно нагадують Balenciaga, хоча на зображенні повна назва бренду не вказана.

На платформі "Епіцентр" можна знайти кросівки, які за дизайном дуже нагадують знамениті, але коштують всього 1040 грн. Замість бренду "Balenciaga" на язичку моделей вказано "Baleaicnga". Хоча юридично тут не порушено жодних торгових марок, фактично це є майже точною копією оригіналу. Аналогічні товари можна зустріти на багатьох великих маркетплейсах.

Сайт Violeta Wonex пропонує й замшеві Nike всього за 380 грн, тоді як оригінальна модель (Nike Blazer Low Monarch Orange) коштує близько 7,6 тис. грн. Різницю помітно навіть на фото: у справжніх Nike - фактурна замша, чіткі пропорції "свуша" та надійна підтримка п'яти, тоді як китайська версія має штучний замінник із "пластиковою" текстурою, спрощену геометрію швів і недбалу посадку.

Бренд Violeta Wonex належить Ірині Павліченко, яка активно веде відео-контент для соціальних мереж свого роздрібного магазину. Ірина також управляє двома торговими точками в Одесі: одна розташована на вулиці Філатова, 33А, а інша – на вулиці Новощіпний Ряд, 2 ("Привоз").

Павліченко в кадрі взаємодіє з клієнтами та продавцями, ділиться інформацією про харчування, демонструє вражаючий будинок і букети від загадкового шанувальника. Ця щирість є однією з причин, чому бренд здобув популярність у соціальних мережах.

Проте перед податковою Ірина Михайлівна, імовірно, не настільки щира. Крім торгової марки, на неї впродовж 20 років оформлено ФОП другої групи з КВЕДом "оптова торгівля", який сплачує єдиний податок 1,7 тис. грн і за законом не може мати річний обіг понад 7,2 млн грн.

Компанія Павліченко була учасником кількох кримінальних справ за статтею 229 Кримінального кодексу України, що стосується незаконного використання товарних знаків і фірмових найменувань. У 2024 році у неї було арештовано 52 тисячі пар контрафактного взуття, з яких понад 37 тисяч пар належали бренду Nike, 11,1 тисячі пар — Adidas, 2,4 тисячі пар — New Balance, а також 208 пар — Armani. Однак жодна з цих справ не отримала завершення, і компанія продовжує успішно функціонувати.

Ціна не завжди є показником унікальності.

Поруч із китайським імпортом активно розвивається й "брендовий" одяг українського виробництва. Підпільні цехи за останні роки правоохоронці виявляли на Львівщині, у Харкові, Миколаєві та Одесі. Український фальсифікат коштує значно дорожче і часто має непогану якість.

Наприклад, Бюро економічної безпеки (БЕБ) у Львівській області проводить розслідування щодо мережі магазинів Lakotiy. Зазначимо, що на своєму веб-сайті вони відкрито визнають походження своїх товарів: "Ще зовсім нещодавно ми спеціалізувались на продажу виключно оригінальних виробів, але протягом останніх п'яти років пропонуємо лише продукцію люксової якості, яку важко відрізнити від оригіналу", - йдеться в їхньому повідомленні.

На сайті представлені одяг та взуття Moncler, Balenciaga, New Balance, Nike за доволі високими цінами: світшот "від Stone Island" пропонують за 7 тис. грн, кросівки відомих брендів - за 4-5 тис. грн (оригінали коштують у рази дорожче).

БЕБ розпочало розслідування проти компанії Lakotiy за скаргою представників бренду Moncler. У документах справи вказується, що контрафактні товари також реалізовувалися через магазин Amble Fashion Store у Львові (вулиця Куліша, 36), який активно просували на сторінках Lakotiy.

Правоохоронці виявили нелегальний швейний виробництво в місті Буськ, що на Львівщині, де було confiscовано 2570 одиниць фальшивого брендового одягу. Вартість збитків, завданих правовласникам, оцінюється в 64,2 мільйона гривень.

У Lakotiy навіть оголосили про старт курсу, на якому за 100 доларів обіцяють навчити нюансам продажу "товарки" (цікаво, чи включають вони в себе секрети реалізації підробок?). До речі, в рекламній кампанії цього курсу використали зображення співака Іллі Парфенюка.

Власник бізнесу - 23-річний Олександр Лакотій, зареєстрований у Буську, де якраз і працював нелегальний цех. Хлопець просуває свої магазини через соцмережі та розповідає про успіх у бізнесі. У матеріалах БЕБ фігурує вісім осіб, причетних до організації цього виробництва, серед яких і сам Олександр.

Незважаючи на проведене розслідування, магазини продовжують свою діяльність. Проблема полягає не лише у мільйонних збитках для світових брендів: така практика негативно впливає на державний бюджет та створює труднощі для добросовісних українських виробників, які інвестують у свої торгові марки, сплачують податки і змушені змагатися з "дешевим люксом". Цікаво, що Лакотій, як і Павліченко, зареєстрований як фізична особа-підприємець на другій групі і сплачує лише кілька тисяч гривень податків щомісяця.

"Телеграф" публічно звертається до правоохоронців із вимогою пояснити, чому, попри відкриті кримінальні провадження, королі контрафакту продовжують працювати, заробляють мільйони та залишаються в тіні української податкової системи.