До 1 мільйона гривень за смерть на робочому місці: чому українці вже кілька років не можуть отримати компенсацію

Українське законодавство передбачає солідні компенсації для працівників критичної інфраструктури, які постраждали або загинули під час виконання обов'язків. Проте на практиці отримати ці гроші виявляється майже неможливо -- люди роками ходять по колу між держустановами, збирають довідки й отримують відмови.

У розслідуванні "Новин Донбасу" висвітлюється цей аспект, де журналісти зібрали свідчення працівників "Укрзалізниці", водоканалів та інших важливих підприємств.

Які суми гарантує закон

Згідно з Законом 2980-IX, прийнятим у березні 2023 року, працівники критично важливих інфраструктур, державні службовці та місцеві чиновники можуть отримати одноразову фінансову допомогу. Розмір виплат варіюється в залежності від серйозності наслідків:

* 200 000 грн -- у разі отримання III групи інвалідності;

* 400 000 гривень — для осіб з II групою інвалідності.

* 800 000 грн -- для I групи інвалідності;

* 1 000 000 грн -- у разі загибелі працівника (виплачується родині).

Цифри вражаючі, проте існує суттєва прірва між законодавчими нормами та фактичними виплатами, заповнена бюрократичними бар'єрами, про які більшість постраждалих навіть не підозрюють.

"Я навіть не уявляв, що мені надається це право."

Житель Красногорівки Анатолій Бабічев разом із дружиною Наталією працювали провідниками в "Укрзалізниці". У березні 2022 року їхній потяг зазнав авіаудару -- Наталія загинула на місці. Попри втрату, Анатолій продовжив евакуювати людей і згодом отримав від президента нагороду "Національна легенда України".

Чоловік випадково дізнався, що його родина має право на отримання виплати в розмірі 1 мільйон гривень, лише через три роки після трагічних подій — під час заходу однієї з громадських організацій. На жаль, про це йому не повідомили ані роботодавець, ані соціальні служби. Коли Анатолій намагався подати необхідні документи, виявилося, що термін для звернення вже минув.

"Два місяці тому я повторно подав свої документи. Якщо, звісно, це питання матиме позитивне вирішення," — зазначає Бабічев. Можливість виникла завдяки змінам у законодавстві, які були впроваджені в березні 2026 року і продовжили терміни для подачі заяв.

Судові суперечки на заміну фінансовим компенсаціям.

Валентина Попадич, мешканка Тернопільщини, також працювала провідницею. 24 серпня 2022 року, під час проходження потяга через станцію Чаплине, сталася трагічна подія – потяг було обстріляно, в результаті чого її чоловік загинув, а сама Валентина отримала III групу інвалідності. Однак Пенсійний фонд Тернопільської області відмовив їй у виплаті, посилаючись на те, що об'єкт "Укрзалізниці", де вона трудилася, не включено до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури (ОКІ).

Три роки судів -- і лише в січні 2026-го Тернопільський окружний адмінсуд повністю задовольнив позов, а у квітні рішення підтвердила апеляція.

"Ви всіх втомили!" — як державні установи відповідають на потреби постраждалих.

Касирка моторвагонного депо з Сумщини, Ольга Золотова, отримала третю групу інвалідності після того, як у жовтні 2025 року безпілотник вдарив по вагону приміського потяга. Тепер жінка замість лікування витрачає всі свої сили на дзвінки чиновникам у пошуках необхідних документів.

"Коли настає ранок, я вже з телефоном у руках. Це постійна боротьба та пошук. Одного разу одна з державних службовців зауважила мені: 'Ніхто з вами не бажає спілкуватися, адже ви всіх дістали!'" -- ділиться Ольга.

Ключовим документом для оформлення статусу особи з інвалідністю внаслідок військових дій є акт судово-медичної експертизи. Але жоден чиновник не пояснив, як його отримати -- подружжю довелося розсилати листи до Києва, Харкова та Сум.

Реєстраційний список, що відсутній.

Основною причиною масових відмов є відсутність компаній у Реєстрі ОКІ. На цю ситуацію звернув увагу голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. "Деякі підприємства не були включені до Реєстру через неповні або недостовірні дані, надані державними органами. Інші ж роками очікують на внесення або корекцію інформації", -- зазначив депутат.

Це стало причиною того, що вдова співробітника Ізюмського водоканалу, Наталія Шевченко, не змогла отримати компенсацію після загибелі чоловіка в березні 2022 року. Розслідування трагічного інциденту тривало півтора року, а в Пенсійному фонді України повідомили, що підприємство не внесене до Реєстру ОКІ, і вже пройшов три роки, що ускладнює ситуацію.

Що змінилося у 2026 році

У березні 2026 року до Закону 2980-IX внесли зміни, які продовжили строки подання документів для постраждалих. Це дає шанс тим, хто пропустив попередній дедлайн. Водночас проблема з Реєстром ОКІ залишається невирішеною -- люди й надалі отримують відмови через бюрократичну неузгодженість між відомствами.

Що робити, якщо вам відмовили у отриманні виплат?

Якщо ви або ваші близькі працювали на об'єкті критичної інфраструктури та постраждали внаслідок воєнних дій, фахівці радять:

* необхідно перевірити, чи підприємство зареєстроване в ОКІ — заявку можна подати через Держспецзв'язок;

* подати заяву до Пенсійного фонду разом із усіма необхідними документами (акт про нещасний випадок, довідка МСЕК, свідоцтво про смерть — у випадку загибелі);

* у разі відмови -- оскаржити рішення в суді, як це зробила Валентина Попадич;

* звернутися по безоплатну правову допомогу до громадських організацій, зокрема "Соціального руху", який уже допоміг кільком постраждалим виграти суди.

Раніше портал Знай інформував, що планується збільшення виплат при народженні дитини. Чи стануть ці суми вищими?

Наш портал також повідомляв, що субсидія на дрова може досягати 9205 грн: Пенсійний фонд України розкрив умови для отримання цієї допомоги.

Додаткову інформацію можна знайти в статті: ООН покриває витрати на оренду житла на півроку: розпочато процес реєстрації для отримання виплат у шести областях.