Зліва від Зе. Чи дійсно Гетманцев планує створити власну політичну силу, і яким чином вона може виглядати?

На початку липня 2025 року в Києві відбулася невелика, проте значуща для політичної ситуації зустріч.

Відсторонені від уваги громадськості та камер, зібралися троє осіб: Давид Арахамія, лідер президентської фракції "Слуга народу", голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев і на той момент перша віцепрем'єрка Юлія Свириденко.

Липень став періодом, коли політична еліта країни зосередилася на єдиній темі – оновленні уряду. Президент Володимир Зеленський ухвалив остаточне рішення про заміну рекордсмена за тривалістю перебування на посту прем'єра Дениса Шмигаля на Свириденко.

Тож тема "зустрічі на трьох" була і очевидна, і несподівана одночасно.

"Коли Юлю почали просувати на прем'єра, то Гетманцев всіх попередив, що буде цьому протидіяти. І Давид організував їм зустріч, щоб вони порозумілись", - пригадує в розмові з УП один із впливових депутатів-"слуг".

Як можна помітити, зрештою Арахамія та Гетманцев підтримали призначення Свириденко і її команди, отже, їм вдалося досягти порозуміння.

Однак у цій історії цікавий навіть не так результат зустрічі. Сам факт її проведення засвідчив, що всередині "єдиної партії влади" починаються цікаві рухи.

"Знаєте, у фракції вже тривалий час точаться розмови про те, що у президента є якась неймовірна ідея для виборів, яка вразить усіх. На даний момент ніхто не знає, про що йдеться. Однак більшість нинішніх керівників "Слуги" відчувають, що у наступному складі партії Зеленського для них не знайдеться місця. Тому деякі з них починають шукати альтернативні варіанти", - з спокійною усмішкою коментує ситуацію у фракції "Слуги народу" один з її представників.

Як розповідають інші "слуги", хтось із депутатів намагається показати свою користь через максимальну лояльність до президента. Хтось не пропускає жодного засідання в надії, що його прізвище помітять у графіку відвідуваності. Хтось намагається створити певні "попутні" політичні проєкти, щоб у потрібний момент покласти їх на вівтар президентської слави.

Уже кілька місяців у контексті створення можливого партійного сателіта для президентської політсили найчастіше звучить прізвище згаданого вище Данила Гетманцева.

Отже, "Українська правда" вирішила дослідити, чи може існувати окремий проект від голови фінансового комітету, хто міг би його підтримати у цій ініціативі, а також чи не призведе це до суперечностей з Офісом президента.

Фігура Данила Гетманцева відноситься до тих політиків, яких надзвичайно просто або обожнювати, або відчувати неприязнь. Найскладніше - залишитися байдужим до його особистості.

Ще під час президентських виборів Гетманцев поставав як неоднозначна постать, але безсумнівно вирізнявся своїм масштабом серед інших економічних фахівців у "Слузі".

За роки роботи Ради цього скликання глава фінкомітету зумів сформувати тісні стосунки і з керівництвом владної фракції в особі Арахамії, і з експрем'єром Шмигалем. І навіть - що взагалі рідкість - належить до того досить вузького кола людей, які досі можуть не погоджуватись із черговим економічним просяянням президента Зеленського.

Інколи Офіс вирішує відключити Гетманцева від ручного "телемарафону", проте суттєвих конфліктів поки що вдається уникати.

Як стверджують знайомі Гетманцева, його наполеглива вимога до Свириденко підходити критично до ідей, що надходять "зверху", стала однією з причин, чому Арахамія мав організувати для них зустріч із майбутньою прем'єркою.

Данило стикається з проблемою, оскільки його асоціюють з фінансово-економічною політикою уряду, і вся відповідальність падає на його плечі. Якщо протягом трьох років у нас немає програми страхування військово-політичних ризиків, а Міністерство економіки демонструє яскраві презентації про те, що вже є, це свідчить про те, що Гетманцев не міг залишитися осторонь. Також під час зустрічі зі Свириденко виникло питання про те, що незважаючи на всі ініціативи нашого керівництва, іноді необхідно просто сказати "ні", - підсумовує один із впливових представників "слуг" теми обговорення.

Ви, напевно, пам'ятаєте про ініціативу "10-10-10". Цю ідею пропонували Гетманцеву ще до того, як Ростислава Шурми не було в Офісі Президента. Він довго намагався пояснити, чому ця концепція не буде успішною. Президент зараз повністю занурений у війну. Він може мати багато добрих ідей, але завдання його оточення полягає не лише в тому, щоб кивати, а й враховувати реальні обставини. Як, наприклад, у випадку з "кешбеком". Свириденко не висловлювалася категорично проти, - зазначає співрозмовник.

Зрозуміло, що "зустріч на трьох" не могла призвести до якихось практичних результатів, окрім кількох голосів на підтримку нового уряду. Проте після її проведення реалізувалася концепція Ради коаліції. УП досить ретельно висвітлювала цей форум, який слугує платформою для співпраці між парламентом та урядом.

Не можна стверджувати, що він став основним осередком ухвалення рішень. Статус Коаліційної Ради яскраво ілюструє ситуацію, коли 6 жовтня її засідання було скасовано через проведення "вищого рівня" - короткої наради у президента Зеленського, що тривала приблизно 10 хвилин.

Але поява цього майданчика принесла певні цілком практичні наслідки. Наприклад, рішення Ради коаліції оформлюються дорученнями прем'єра для профільних міністрів і структур. Тож їх не можна просто проігнорувати.

Проте найяскравішим результатом діяльності цієї Ради стало те, що її керівники стали більш суб'єктивними. Формальними співголовами є Давид Арахамія та Юлія Свириденко.

Ті, хто ознайомлений із стилем управління лідера фракції "Слуга народу", розуміють, що його підхід полягає в повному делегуванні всіх завдань, за винятком формування дружньої атмосфери та додавання до засідань легкого гумору.

Тож очевидно, що вся організаційна робота новоствореного органу лежить на його секретарі Гетманцеві: від формування порядку денного з прем'єром до модерації виступів депутатів і оформлення результатів.

Для депутатів та представників уряду результати роботи РК виглядають досить скромно. Проте для самого Гетманцева ці підсумки мають значно більшу вагу. Він фактично інтегрувався в механізм ухвалення рішень на найвищому рівні або, принаймні, здобув необхідні інструменти, щоб створювати таке враження.

Для людей поза Верховною Радою сам факт того, що до когось на зустрічі ходить прем'єр, профільні міністри, керівництво парламенту і фракції СН - це однозначний показник статусності.

Принаймні, зараз чимало представників бізнесу та політики вважають Гетманцева особистістю, здатною висунути певні питання на порядок денний для обговорення на всіх рівнях влади. І це стосується не лише оподаткування чи конфліктів із фізичними особами-підприємцями. На початкових засіданнях Регіональної комісії обговорювалися теми, пов'язані з прифронтовими зонами та внутрішньо переміщеними особами.

Навіть якщо потім уряд чи парламент нічого не реалізують, то це не завадить секретареві Ради коаліції записати десяток Тік-Токів чи зібрати черговий круглий стіл у регіонах.

Якщо б виникла необхідність створити стартову платформу для тихого запуску політичної ініціативи, навряд чи можна було б знайти щось більш підходяще.

Ознайомтесь також: ПреЗе!дентська група. Як виникла і чому переживає спад перша в історії монобільшість у парламенті.

"Данило Гетманцев - спеціаліст в галузі економіки, фінансів та податкової політики", - такими словами 18 квітня 2019 року Володимир Зеленський, який на той момент ще тільки балотувався на пост президента, представив одного з учасників своєї команди.

За шість років на посаді голови комітету Ради Гетманцев займався переважно профільними питаннями: фінансами, податками, митницею. Тому й прославився як податковий диктатор, експерт із "общіпування гусаків" і персона нон ґрата в середовищі ФОПів, яких постійно прагне "детінізувати".

Несподівано для багатьох у цьому році напрямок роботи Гетманцева зазнав змін: він раптом почав активно займатися соціальними питаннями.

У сфері соціальних виплат депутат виступає в ролі свого роду Робіна Гуда, борючись за права громадян: "скасувати спеціальні пенсії", "припинити бідність серед пенсіонерів", "забезпечити гідну оплату праці для всіх кваліфікованих спеціалістів".

Поміж роздумів про соціальну справедливість він намагається створити в соцмережах образ простого чоловіка з народу. Ділиться рецептами страв, позує в тельняшці на фоні виноградного врожаю, хизується поповненням у курнику - маленькими пітятками.

Ознайомтесь також: Завтра – вибори, але ніколи. Як політичні інтереси переважають над війною у світі еліт.

Ще одна область, де нещодавно активно діє голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, полягає в підтримці регіонів, що розташовані поблизу фронту. У цій сфері він має тісні зв'язки з місцевими елітами, зокрема з мером Харкова Ігорем Тереховим та головою Миколаївської обласної державної адміністрації Віталієм Кімом.

У червні 2025 року Гетманцев відвідав форум у Харкові, на якому присутніми були представники місцевої влади та бізнесу. В рамках цього заходу він, як у кращих традиціях передвиборчих кампаній, ознайомив присутніх зі своєю програмою підтримки регіонів, що знаходяться поблизу фронту. Ця програма включає в себе ініціативу щодо створення державного фонду, метою якого є "стимулювання економічної активності, залучення інвестицій та відкриття нових робочих місць".

За дивним збігом обставин за кілька місяців Кабмін потужно почав реалізовувати свою програму допомоги прифронтовим регіонам. Співрозмовники УП у Раді припускають, що урядовці спохопились не в останню чергу через надмірну активність команди Гетманцева на їхній території.

Свириденко та Гетманцев змагаються за політичні симпатії в ще одній важливій сфері — взаємодії з внутрішньо переміщеними особами. Тим часом, поки прем'єрка здійснює серію поїздок по Україні, відвідуючи транзитні центри для евакуйованих і "зміцнюючи підтримку ВПО" на виїзних засіданнях уряду, голова фінансового комітету займається стратегічною роботою на майбутнє.

Гетманцев виступає за підвищення фінансування програм підтримки переселенців у бюджеті на 2026 рік, а також активно просуває ініціативи, що стосуються пільгового кредитування та житлових проектів для внутрішньо переміщених осіб. Крім того, він отримує підтримку від депутатів, які на початку великої війни заснували громадську організацію "ВПО України".

Ключових гравців там троє. Перший - Максим Ткаченко. Це експродюсер компанії "Квартал-концерт" і заступник Арахамії. Ткаченко керує невеликою групою депутатів у "Слузі народу". Він очолював команду Зеленського в Луганській області на президентських виборах у 2019-му.

Окрім нього, за справи "ВПО України" відповідають депутати Руслан Горбенко, який є великим підприємцем у шинній галузі, та Сергій Козир, що раніше очолював Херсонську обласну державну адміністрацію.

Ми поговорили з одним із членів ГО "ВПО України". Він усіляко вихваляв Гетманцева: "завжди на зв'язку", "охоче підтримує фінансування програм підтримки внутрішньо-переміщених осіб".

Після запитання про можливий політичний проєкт голови фінансового комітету Ради завжди самовпевнений депутат затнувся і збився на потік плутаних пояснень:

Цей парламент, як і вся країна, має свої плани на майбутнє. Якщо Гетманцев став більш активним у медіапросторі, то, можливо, це так. Але зі мною він не обговорював жодних пропозицій. Не запрошував приєднатися до його команди. І чому б це робити? У нас різні цілі. Данило Олександрович займається реформуванням країни в умовах післявоєнного часу. Дійсно, для реалізації цих реформ необхідно сформувати команду.

Нещодавно активізувалася співпраця великих бізнес-асоціацій, включаючи міжнародні, з Гетманцевим. Лише Спілка українських підприємців, що є символом лібералізму і підприємницької свободи, досі відчуває занепокоєння через надмірну ліву політичну спрямованість голови фінансового комітету. Проте у "Клубі білого бізнесу", створеному Гетманцевим, вакансій не залишилося.

"Мене підтримує весь "білий" бізнес. "Біла" частина є у будь-якій галузі. Нафтотрейдинг, рітейл, сільськогосподарська переробка тощо. Вони вимагають від держави детінізації. А я свідомо займаюся нею з 2019 року", - переконує в коментарі УП сам Гетманцев.

Данила отримує підтримку від великих торгових мереж та значних автозаправних станцій. Сегмент тютюнової продукції поділяється на дві основні категорії: "велика четвірка" (міжнародні тютюнові компанії) та вітчизняні виробники. Наша співпраця з "четвіркою" є досить глибокою. Вони активно підтримують нас у медіа та організовують різноманітні заходи, - зазначив анонімно співрозмовник УП з комітету Гетманцева.

Сам Гетманцев запевняє УП, що вся його команда - це нібито кілька помічників. Однак, як відомо "Українській правді" від співрозмовників у владі та бізнесі, для розробки більшості з описаних вище тем команда Гетманцева - Арахамії зібрала принаймні невеликі експертні групи.

Однією з ключових умов для реалізації будь-якого політичного проекту є ясне визначення позицій та націленість на конкретну виборчу аудиторію.

Якщо розглядати цю потенційну політичну силу з такого ракурсу, її можна охарактеризувати як радикальне "ліве" крило колишньої єдиної президентської партії.

З огляду на те, що президент Зеленський протягом років війни різко змінив свої позиції, перейшовши від фрази "какая разница" до закликів "геть від Москви", умовна партія Гетманцева має можливість залучити частину виборців Зеленського 2019 року. Ця частина електорату має певні патерналістські погляди та прорадянські симпатії.

Якщо цей проєкт реалізується, він миттєво перетвориться на конкурента для Юлії Тимошенко серед старшої аудиторії та зможе залучити значну частину виборців, які раніше підтримували медіахолдинги Медведчука та Мураєва.

У цьому контексті варто зазначити, що керівник фінансового комітету Ради висловлювався проти заборони "московських" церков в Україні та не виявляв особливої підтримки декомунізаційних процесів, адже, на його думку, "не Толстой з Булгаковим розбомблюють Київ". Також були традиційні публікації з певною "переможною" ноткою в День перемоги, хоча це сталося ще до початку широкомасштабного вторгнення.

Уявляючи ідеальний світ Гетманцева, можна сказати, що великий капітал перебуває під жорстким контролем податкової системи, а соціальні блага рівномірно розподілені серед усіх громадян.

Можливо, саме тому першим, хто став об'єктом його публічної критики, став віцепрем'єр та міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Він є яскравим противником, прихильником дерегуляції, вільної економіки та всебічної цифровізації.

Для людей із майндсетом Гетманцева Федоров - буквальне уособлення ліберального технологічного жахіття. Їхній конфлікт настільки ж природний, як і нерозв'язуваний.

Правда, як переконують УП співрозмовники в Раді, Гетманцев формально має дві конкретні претензії до Федорова: зрив строків для впровадження механізму еАкциз і державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ) у гральному бізнесі.

"Виходить, що відносини Данила з Мішею нагадують його ситуацію з Юлею, але в ще гіршому вигляді. Загальна економічна ситуація — це одна справа, але акциз та 'ігрові' питання безпосередньо пов'язані з фінансовим комітетом. Якщо Данило не говорить про це, це означає, що він в курсі справ і має свою частку відповідальності. Тож, насправді, він не зберігає мовчання", — міркує під час бесіди з УП один з високопосадовців "Слуги народу".

Дивно, що Гетманцев, який відповідає за "ігорку", сам є одним із засновників національної лотерейної компанії "М.С.Л.". У 2015 році ця структура потрапила під санкції РНБО, але згодом вони були скасовані, а повноваження Гетманцева збереглися. Тепер вже другий рік він стає джерелом постійних суперечок із командою Федорова.

Власне, десь у межах трикутника Федоров - Свириденко - Гетманцев і триватимуть пошуки позиціонування потенційної партії останнього.

На початковому етапі її діяльність, по-перше, природно зосередиться на боротьбі з неконтрольованими "сірими" капіталістами у сфері цифрових технологій для отримання фінансування на соціальні потреби. По-друге, вона спонукатиме уряд реагувати на ініціативи Гетманцева та його команди, які працюють з внутрішньо переміщеними особами, територіями, що постраждали від конфлікту, та іншими соціально вразливими групами.

Як дотепно зауважив один із впливових представників "слуг", якщо цей проєкт реалізується, це буде "Разумков, але в нашій інтерпретації".

Структура, на основі якої в перспективі можна було б заснувати політичну силу на ім'я Гетманцева, наразі знаходиться на початковій стадії розвитку. Важко спрогнозувати, хто буде її курувати та чи стане вона самостійною політичною силою.

Проте, одне можна стверджувати з упевненістю: цей проєкт не буде мати опозиційний характер щодо президента Зеленського.

Сам Гетманцев, відповідаючи на запитання УП щодо формування нової партії, підкреслює свою лояльність до Зеленського: "Я дотримуюсь програми "Слуги народу" і своїми реформами підтримую президента. Моя мета — діяти на благо країни та президента, оскільки у нас є спільні завдання".

За словами кількох співрозмовників УП в Зе!команді, на Банковій отримане високе благословення і там не бачать загрози від активностей Арахамії та Гетманцева. Адже це безпрограшний варіант.

Якщо в Гетманцева вийде створити окрему силу, вона буде сателітом влади, що може абсорбувати навіть частину колишнього електорату "регіоналів". Якщо не вдасться, цю команду можна буде інтегрувати у владну партію як суббренд.

Проте досвід попередників Зеленського чітко продемонстрував, що жодна партія, яка була сателітом влади, не здобула перемогу на виборах без масових фальсифікацій, підкупу виборців та таємних угод.