Як конфлікт змінив проект державного бюджету на 2026 рік

Проект державного бюджету України на 2026 рік передбачає, що війна триватиме протягом усього наступного року, а в бюджет на 2025 рік було внесено корективи на суму 40 мільярдів гривень.

Проєкт державного бюджету України на 2026 рік буде розроблено відповідно до альтернативного макросценарію, який передбачає тривалість війни протягом наступного року. У свою чергу, Верховна Рада затвердила законопроєкт, що вносить зміни в державний бюджет на суму 40 мільярдів гривень.

"Згідно з нашим основним макроекономічним прогнозом, ми очікуємо, що війна завершиться у 2025 році. Водночас, альтернативний сценарій передбачає можливість тривання конфлікту до 2026 року. У даний момент важливо залишатися реалістами, тому ми плануємо, що у 2026 році бойові дії продовжуватимуться", - зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко.

Відповідно, бюджет передбачає потребу у зовнішньому фінансуванні, яка становить 45 млрд дол., наголосив міністр. Ці кошти мають піти не лише на покриття дефіциту, а й на погашення боргів.

Він підкреслив, що на даний момент ця потреба залишилася незадоволеною, проте вже тривають переговори з основними союзниками - державами G7 та Європейським Союзом.

"Я думаю, що разом із нашими ключовими стейкхолдерами ми вийдемо на прийнятний варіант, яким чином ці потреби закривати", - запевнив міністр.

Щодо фіскальної політики, Марченко підкреслив, що головним завданням є підтримання стабільності частки бюджетних доходів у валовому внутрішньому продукті.

На його думку, основним завданням є підтримка частки доходів у валовому внутрішньому продукті. Ми сподіваємося досягти цього через ініціативи щодо детінізації економіки та реформування фіскальних структур. Саме на цьому ми зосереджуємо увагу під час переговорів з представниками Міжнародного валютного фонду, - зазначив міністр.

Відомо, що Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 13439-3 в другому читанні та в цілому, що передбачає внесення змін до державного бюджету на суму 40 млрд грн. За даний закон проголосували 229 народних депутатів.

"229 голосів "за" - це впевнена підтримка рішень, які одночасно зміцнюють безпеку країни та адресно допомагають громадянам", - вважає Роксолана Підласа, голова Комітету з питань бюджету.

За її словами, зміни в основному охоплюють витрати, які не пов'язані з військовими потребами.

Серед основних статей документа, які пропонується збільшити видатки: 25,5 млрд грн - поповнення резервного фонду держбюджету, з них 8 млрд грн можуть бути спрямувати "Укрзалізниці"; 4,3 млрд грн для Мінцифри (1,4 млрд грн підуть на закупівлю спеціальної техніки, дронів та обладнання, а ще 2,8 млрд - на гранти на розвиток виробництва у сфері defense tech); 4,6 млрд грн - харчування учнів початкових класів в усіх областях та 5-11 класів на прифронтових територіях; 3,2 млрд грн - закупівля лікарських засобів для лікування коштом держави пацієнтів з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією тощо; 1,5 млрд грн - субвенція місцевим бюджетам для розбудови мережі військових ліцеїв, які забезпечують патріотичне виховання дітей; 1,2 млрд грн - підтримка ветеранів війни і їхніх родин (виплата грошової допомоги та компенсації за страховими полісами.

Підласа підкреслила, що депутати окремо розробили заходи для підтримки внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, 1 мільярд гривень було перенаправлено на зведення нового житла або модернізацію приміщень, призначених для проживання цих людей.

Також Рада передбачила можливість використання органами місцевого самоврядування вільних залишків коштів на рахунках для купівлі житла або надання кредитів на житло для ВПО.

"Ці витрати були збалансовані за рахунок зменшення інших невійськових видатків на 36,7 млрд грн, а також перенаправлення частини податку на прибуток банків з бюджету Києва до загального фонду державного бюджету, зокрема 8 млрд грн", – зазначила Підласа.

До кінця липня 45% спеціального фонду йшло на спецтехніку для Держспецзв'язку, ще 45% - на розвиток оборонної промисловості через Мінстратегпром, а 10% - на потреби військових частин. З серпня пропорція змінилася - 15% отримує Міноборони на техніку, 45% залишилось Мінстратегпрому, 30% - Держспецзв'язку, 10% - військовим, причому всі витрати узгоджуються з комітетом ВР з нацбезпеки, а Мінфін може коригувати розподіл залежно від реальних надходжень.

Також відомо, що 2 млрд грн виділяється на розмінування земельсільгосппризначення. 706 млн грн залишків 2024 р. підуть на ремонт доріг у Харківській, Полтавській та Сумській областях (з акцентом на оборонні потреби). Відзначимо, що до воєнного стану спецфонд фінансував освіту, медицину, культуру. Тепер же таких витрат не передбачено.

Вже лунає критика щодо змін до Бюджету-2025.

У другій половині 2025 року бюджет Києва позбудеться своєї долі від податку на прибуток, яка оцінюється приблизно в 8 мільярдів гривень.

Всі ці кошти будуть централізовано спрямовані до державного бюджету, зокрема на фінансування оборонних програм та задоволення зростаючих потреб у сфері безпеки. Таким чином, уряд фактично здійснює перерозподіл ресурсів з Києва на користь центральних оборонних потреб, посилаючись на виклики, пов'язані з війною. Це рішення може негативно вплинути на столицю, оскільки обмежуються її можливості фінансувати інфраструктурні та соціальні проєкти.

На це вже відреагував мер Києва Віталій Кличко, він описав негативні наслідки для столиці та закликав президента не підписувати документ.

За його інформацією, ці необхідні кошти були внесені до бюджету столиці, зокрема, для виплат педагогам і медичним працівникам; для ремонтів шкіл, дитячих садків і медичних закладів; для забезпечення найнижчої в країні вартості проїзду в громадському транспорті, а також для підтримки Збройних Сил, реабілітації військових, а також виплат ветеранам і їхнім родинам.

У той же час уряд підкреслює, що в умовах війни основними пріоритетами є захист, військові сили та критично важлива інфраструктура.

Ярослав Железняк, депутат від фракції "Голос", висловив свою думку щодо законопроєкту №13439-3, зазначивши, що його зміст не відповідає заявленій меті.

"З метою кращого розуміння, законопроєкт під назвою 'щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань' трансформувався в ініціативу щодо підвищення зарплат, кешбеку та витрат, що не стосуються військової сфери. Як зазначив Железняк, у цьому документі є як раціональні пропозиції, так і абсолютно неприйнятні пункти."

За його словами, з анонсованого скорочення видатків через обʼєднання міністерств та аудит видатків - "нуль скорочень". Єдине, що вдалося, це збити велику частину правок про збільшення зарплат і непрофільних видатків, - додав Железняк.

З'являються зауваження щодо збільшення бюджетного дефіциту. Спочатку очікувалося, що доходи бюджету цього року становитимуть 2,327 трлн грн, але уряд вирішив підвищити цю цифру до 2,483 трлн грн. Витрати, у свою чергу, зростають ще значніше — з 3,929 трлн до 4,338 трлн грн. Це означає, що дефіцит бюджету буде продовжувати збільшуватись. Іншими словами, практично кожна друга гривня, яку держава планує витратити у 2025 році, буде запозичена.

Зростає і граничний рівень державного боргу - з 8,21 трлн до 8,40 трлн грн. Причому уряд перевищує цей ліміт, коли йдеться про міжнародні кредити від ЄС чи партнерів, сподіваючись, що в майбутньому вони можуть бути погашені не з кишені платників податків, а коштом заморожених російських активів.