У яких громадах зросли фінансові ресурси порівняно з періодом до початку великої війни?

Аналіз ЕП доходів громад України показує, як війна змінила фінансову карту країни.

Податки, що збираються в українських громадах, яких налічується приблизно півтори тисячі, слугують важливим показником прогресу та благополуччя їхніх жителів.

Головним джерелом фінансування місцевих бюджетів є податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) зі ставкою 18%. Понад 60% від зібраних коштів, отриманих від адміністрування цього податку, спрямовується до бюджету відповідної території, а решта — на обласний та державний рівні.

Проте, місцеві бюджети формуються не лише за рахунок податку на доходи фізичних осіб. Акцизні збори та безліч інших фіскальних платежів також відіграють важливу роль у поповненні фінансових ресурсів українських міст і селищ різного рівня.

Аналіз рівня розвитку та добробуту, порівняно з довоєнним 2021 роком, виявляє ряд труднощів. По-перше, у 2022-2023 роках спостерігалося суттєве спотворення в податкових надходженнях. Значне зростання доходів від податку на доходи фізичних осіб було викликане збільшенням числа військовослужбовців та поліпшенням їх матеріального забезпечення.

Однак це зростання було нерівномірним: лише окремі громади, де розташовані військові частини, відчули збільшення бюджетних доходів, оскільки ПДФО сплачується за місцем реєстрації роботодавця, а не працівника. Це призвело до того, що кошториси деяких громад зросли у два-п'ять разів, і вони не завжди знали, як ефективно використати ці надлишкові кошти.

У четвертому кварталі 2023 року Верховна Рада вирішила вилучити надлишковий "військовий" податок на доходи фізичних осіб у місцевих громадах, перенаправляючи ці фінанси безпосередньо до державного бюджету.

Другою проблемою для порівняння є інфляція та детінізація зарплат. Роботодавці збільшують зарплати вслід за зростанням цін, яке за цей час сягнуло 50%, а також, ймовірно, частково детінізують зарплати через вимоги до бронювання працівників. Як відомо, умовами для цього є офіційне працевлаштування і мінімальна місячна зарплата від 20 тис грн.

Однак навіть порівняльна динаміка має свою цінність. Лідерами за темпами зростання доходів стали територіальні громади Львівської області. Протягом трьох кварталів 2024 року сукупні доходи 70 громад у цьому регіоні зросли на 64% у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року, досягнувши 20 мільярдів гривень.

Громади Закарпаття, яке в медіа часто представляють як головного бенефіціара релокації бізнесу (регіон прийняв до 40% всіх релокованих підприємств країни), займає п'яту сходинку - доходи тамтешніх місцевих громад за три роки зросли на 56%.

Кінець рейтингу також не викликає великих несподіванок. Якщо не враховувати повністю окуповану Луганщину, чий бюджет впав на 89%, то на другому місці з кінця знаходиться Херсонська область, де загальний бюджет громад скоротився на 65%, що близько до показника Донецької області (падіння на 59%).

Дослідження на рівні півтори тисячі громад вказує на те, що фінансові надходження більшості з них, що знаходяться поблизу лінії фронту, не суттєво варіюються в порівнянні з іншими регіонами країни. Наприклад, доходи Новопавлівської та Новомихайлівської громад, що межують із Донецькою областю, зросли більш ніж на 100% у кожній з них.

Загальний обсяг податкових надходжень до місцевих бюджетів Дніпропетровської області зріс на 47% у порівнянні з 2021 роком, що майже на 1% менше, ніж показники Рівненської області.

Основною причиною цього є внутрішньо переміщені особи (ВПО). ПДФО, а також акцизи з пального та алкоголю, є хорошим індикатором чисельності населення.

Згідно з оцінками ЕП, до початку війни існувала 94% кореляція між цим показником і чисельністю населення в громадах. Це означає, що зростання податкових надходжень зазвичай супроводжувалося збільшенням кількості жителів, а також, навпаки, більше населення призводило до вищих податкових надходжень.

Таким чином, значне зростання податків, найімовірніше, свідчить про збільшення (або принаймні не зменшення) населення цих конкретних громад.

Частково це підтверджують і в Міжнародній організації з міграції (МОМ). За їх даними, з початку великої війни і до серпня 2024 року Дніпропетровська область втратила 144 тисяч осіб, проте прийняла 455 тисяч ВПО. Цей регіон приймає найбільшу кількість переселенців з Донеччини.

Окрім того, у регіонах, таких як Дніпропетровщина, Харківщина та Запоріжжя, спостерігається значна внутрішня міграція: до 80-90% переселенців залишаються в межах своїх областей, змінюючи лише громади на більш безпечні сусідні. Це сприяє економічній активності інших громад і областей.

У підсумку, протягом 2024 року в Дніпропетровській області було відкрито найбільше нових робочих місць, поступаючись лише Київській агломерації.

Незважаючи на те, що зміни в обсягах власних податкових надходжень можуть слугувати показником економічної активності та чисельності населення в громадах, це не завжди відображає їхні реальні фінансові можливості.

Наприклад, у Закарпатській області у 2021 році державні дотації становили 60% бюджету, а у 2024 році - лише 25%. "Релокація принесла мільярди, яких ми ніколи не збирали раніше", - зазначає голова Закарпатської обласної ради Роман Сарай.

Відповідно за останній рік у відносному вираженні найбільше зросли дотації Світлодарській чи Гpoдівській громадам на Донеччині (центри відповідно Краматорськ і Покровськ). Вони частково замістили собою екстремально велике минулорічне зростання надходжень від "військового" ПДФО і знищену війною економіку.