Приховане розташування Розетки в Броварах як сигнал для київського керівництва.

Російські війська завдали удару по основному складу ROZETKA, розташованому в Броварах.

Вражаючу історію розказав нещодавно власник компанії Rozetka Владислав Чечоткін колегам із ТСН. 5 серпня найбільший розподільчий центр цієї компанії пережив удар трьома балістичними ракетами. Як ми тепер знаємо, це був початок російської кампанії зі знищення логістичних центрів українського бізнесу. В ту ніч укриття цього центру врятувало життя 92 працівників. Після удару на складах вирувала пожежа, яку гасили сім годин. Рятувальники не відразу змогли дістатися на місце; люди змогли піти з укриття, тільки коли вони прибули. Більше того, самі надзвичайники користувались цим укриттям, не покидаючи місця пригоди під час загрози повторних ударів, як це буває зазвичай.

Це вражаючий приклад успішно реалізованого алгоритму, що став можливим завдяки зусиллям приватного сектора. Але далі можуть виникнути деякі труднощі: бетонне підземне укриття, яке може вмістити 600 осіб, було зведено всього за п'ять місяців та 60 мільйонів гривень. Варто зазначити, що це був проект з нуля, а не ремонт чи адаптація вже існуючих приміщень. Це укриття відповідає всім вимогам справжнього бомбосховища, а не є тимчасовим захистом.

Реклама

Изображение: ТСН

Укриття в Броварах, яке витримало удар балістики та багатогодинну пожежу довкола

Читайте такожКуплю укриття, дорого. Хоч в когось

"Ми встановили систему вентиляції, яка стійка до вибухів, а також механічні приводи для її роботи, і додали систему видалення диму. Це забезпечить функціонування бомбосховища навіть у випадку відключення електроенергії — люди зможуть дихати та перебувати в безпеці протягом тривалого часу. У бомбосховищі є достатня кількість туалетів, а також запаси їжі та води. Передбачено резервне живлення — один генератор знаходиться на поверхні, а ще один розміщений всередині. Крім того, є спеціальна кімната для зберігання пального, яка ізольована від основного приміщення. Приміщення також має пандуси, що дозволяє маломобільним особам безперешкодно користуватися туалетами, облаштованими під землею. Система опалення гарантує комфортну температуру навіть у зимовий період, що дозволяє людям залишатися там на тривалий час," — поділився Владислав Чечоткін.

Чому від цієї позитивної історії вам може бути боляче? Тому що правда розширення мапи укриттів столиці (та й будь-якого регіону) така: місцева влада не будує бомбосховища, а лише ремонтує підвальні приміщення під найпростіші укриття. Підвали мають суттєве обмеження місткості, в них зазвичай немає примусової системи вентиляції з незалежним живленням, більшість не можна обладнати інклюзивним входом. І головне: всі вони мають труби води і опалення над головою, які становлять небезпеку для людей в укритті, якщо ворожий удар їх зруйнує.

Изображение: ТСН

Сховище в Броварах, яке пережило удар балістичних ракет і вогняну стихію навколо.

Изображение: ТСН

Сховище в Броварах, яке пережило удар балістичних ракет і вогняну стихію навколо.

Изображение: ТСН

Сховище в Броварах, яке пережило удар балістичних ракет і вогняну стихію навколо.

Изображение: ТСН

Сховище в Броварах, яке пережило удар балістичних ракет і вогняну стихію навколо.

Вартість ремонту кожного підвалу становить приблизно три мільйони гривень. З початку 2022 року столична влада витратила на ці тимчасові укриття понад 5,5 мільярда гривень. Як демонструє досвід минулого літа, ситуація залишається невирішеною: основними проблемами укриттів у житлових будинках залишаються брак місць та недостатня вентиляція. Якщо є така можливість, мешканці Києва надають перевагу доїзду до станцій метрополітену або ночівлі у своїх автомобілях в підземних паркінгах. Однак, така можливість є лише у небагатьох.

Ознайомтеся також із цією інформацією: Впали в укриття і втратили життя. Чи можливо уникнути помилкових рішень під час обстрілу та як навчитися контролювати свої емоції?

У 2022 році можливість облаштувати укриття в підвалі стала єдиним виходом у ситуації, коли ніхто не передбачав початку широкомасштабної війни. З початку 2023 року з'явилися всі підстави вважати, що конфлікт не завершиться найближчим часом. Протягом цього періоду стало очевидно, що Росія залишиться нашим сусідом і потенційним ворогом на довгі роки. Чому ж усвідомлення цих реалій не спонукало жодну з гілок української влади до активної розбудови підземних укриттів, які могли б захистити наше покоління і стати основою для майбутніх? Це питання залишається відкритим.

Реклама

Держава свідомо підійшла до створення навчальних умов у прифронтових зонах: у Харківській, Запорізькій та Сумській областях протягом трьох останніх років активно зводять підземні школи. Це фактично єдиний масштабний проєкт, який передбачає будівництво нових бомбосховищ з нуля на серійній основі.

Фото: kyivcity.gov.ua

Новозведене укриття для захисту від радіації в одному з ліцеїв Шевченківського району міста.

У Києві реалізувати цей проєкт виявилося складно: серед 44 запланованих підземних укриттів для шкіл і дитячих садків столиці завершено лише 9, а в експлуатації перебувають всього три з них. Ці конструкції за технічними характеристиками та місткістю подібні до бомбосховища "Розетки", про яке згадував Чечоткін. Проте їхня вартість коливається від двох до трьохсот мільйонів гривень, тоді як "Розетка" обійшлася в шістдесят мільйонів. Крім того, комунальний замовник зводить ці укриття протягом двох-трьох років, тоді як приватні підприємства реалізують свої проєкти за півроку.

Читайте такожПідземні школи по-київськи: Чому масштабне будівництво протирадіаційних укриттів не покращує ситуацію в столиці

Найважливіше. Питання створення укриттів з нуля та організації підземних просторів для забезпечення справжньої безпеки киян під час ворожих атак ніколи не піднімалося на засіданнях чиновників чи сесіях. Мислення київської еліти обмежується лише фарбуванням стін підвалів старих хрущовок та встановленням кількох лавок. А всі неформальні обговорення швидко закінчуються з легким зітханням: "Ну ви ж знаєте, що в Києві немає вільних ділянок..."

Так, ми добре знаємо, для кого в Києві "немає" вільної землі. І для кого вона завжди є.