Згідно з даними Інституту вивчення війни, з 2022 року Україна отримала найкращу можливість для того, щоб взяти стратегічну ініціативу у свої руки у конфлікті.
Україна наразі має найкращу з грудня 2022 року можливість перехопити стратегічну ініціативу у війні проти РФ, проте Сполучені Штати та Європа ризикують змарнувати цей шанс через спроби Кремля нав'язати Заходу реактивну позицію та зірвати темп українських операцій, йдеться у звіті Інституту вивчення війни (IВВ) у вівторок.
"Кремль, на відміну від США та інших партнерів України, усвідомлює, що Росія є критично вразливою до ініціативи, темпу та тривалого тиску. Кремль уважно стежить за утриманням ініціативи Україною та її партнерами і прагне стримати та зірвати її за будь-яку ціну", - наголошують аналітики у дослідженні.
Згідно з оцінками IBB, Збройні сили України відновили контроль над оперативною ініціативою на більшості ключових напрямків і почали оскаржувати стратегічну перевагу Росії ще з кінця 2025 року. У 2026 році українські війська значно сповільнили просування російських сил до темпу пішої ходи, що становило менше ніж 1 квадратний кілометр на добу. Завдяки українським контрнаступам, у ході яких було звільнено щонайменше 1,046 тисячі квадратних кілометрів території, чистий територіальний приріст армії Росії з початку 2026 року склав лише близько 100 квадратних кілометрів.
Експерти вказують на те, що літній наступ Росії зазнав невдачі, і осіння кампанія, ймовірно, повторить цей сценарій. Володимир Путін досі не досяг жодної з поставлених цілей у війні і залишається далеким від контролю над рештою Донецької області. Успіхи України на полі бою в 2026 році є наслідком реформування армії, збільшення обсягу виробництва оборонної продукції, вдосконалення далекобійних атак та активної роботи над власною балістичною програмою, що суттєво підриває російський оборонно-промисловий комплекс (ОПК).
Окремо в ІВВ вказують на ефективність ударів углиб території РФ та західних санкцій, які вивели з ладу щонайменше 30% російських нафтопереробних потужностей і спричинили дефіцит пального. Це змусило Москву закуповувати перероблене паливо в Індії, зазнаючи додаткових витрат, а на тлі падіння доходів від енергоекспорту Мінфін РФ оголосив про намір збільшити закупівлю іноземної валюти та золота з 7 жовтня до 6 листопада 2026 року. Саме для зриву цього тиску Кремль вдається до когнітивної війни, зокрема пропонуючи постачати незначні обсяги дизельного пального на світові ринки в обмін на послаблення санкцій.
Водночас, згідно з інформацією аналітиків, стратегічна кампанія бомбардувань України у 2026 році, що передбачає використання балістичних ракет і безпілотників, має на меті не тільки загальмувати українські досягнення, але й викликати максимальний терор серед цивільного населення. Кремль намагається перетворити великі українські міста на зони, непридатні для життя, завдаючи безперервні удари по важливих інфраструктурних об'єктах, таких як поштові хаби та мости. Це також покликане підривати довіру до влади, ізолювати Україну від європейських логістичних шляхів і змусити Збройні сили України вибирати між захистом тилу та підтримкою фронтових позицій. Водночас Росія активізує гібридні атаки на країни НАТО, включаючи вторгнення дронів і ракет, диверсії, підпали та вбивства, з метою ослабити Альянс і створити у європейського військово-промислового комплексу хибну дилему між підтримкою Києва та власною безпекою.
Для уникнення затяжної та масштабнішої війни в Інституті закликають партнерів України засвоїти уроки осені 2022 року, коли ядерний шантаж Кремля під час контрнаступів у Харківській та Херсонській областях загальмував постачання західної зброї.
Експерти вважають, що союзники повинні проактивно реагувати за чотирма основними напрямками: терміново нарощувати ресурси для боротьби з російськими дронами, посилити санкційний тиск на енергетичний сектор РФ, одночасно підтримуючи українські операції з далекобійними ударами. Також необхідно розробити ефективні механізми для стримування гібридних атак РФ на території Європи. Додатково, фінансування з боку Європейського Союзу для України повинно перейти від поступової допомоги до надання значних ресурсів, що дозволять українському командуванню планувати стратегічні операції на весь наступний рік.
