Україна готується до зимового сезону: чи зможуть "стратегії витривалості" витримати російські удари?
Попри заяви уряду про готовність до опалювального сезону, аналіз 125 обіцянок та дедлайнів виявляє значні прогалини у підготовці енергетичної інфраструктури України до можливих російських атак. Зокрема, Київ та інші регіони демонструють низький відсоток виконання планів, що може призвести до серйозних проблем взимку.
На фоні заяв українських урядовців про підготовку до зимового опалювального сезону, проведене розслідування, яке базується на аналізі 125 висловлювань президента, прем'єр-міністрів та міністрів, виявило істотні розбіжності між обіцяними заходами та реально виконаними роботами. Дані, отримані з розвідки The New York Times, свідчать про наміри Росії завдати потужних ударів по енергетичній інфраструктурі України, що може призвести до масштабного паралічу системи та гуманітарної катастрофи.
Згідно з намірами агресора, планується проведення масованих атак, що включають використання до тисячі ракет, безпілотників та авіабомб. Ці дії будуть націлені на зменшення електропостачання до 90% у ключових містах, таких як Київ, Харків та Одеса, а також на зниження рівня опалення до аналогічного показника. На фоні цих загроз уряд протягом дев'яти місяців обіцяв втілити комплексні заходи з підвищення стійкості для міст і регіонів. Проте, на основі аналізу народного депутата Ярослава Железняка, на кінець вересня виконання цих планів становить лише 50%, а в деяких областях, зокрема у столиці, спостерігається значне відставання.
Обіцянки проти дій: аналіз рівня підготовленості.
Вже минулої зими, 9 січня, 6 тисяч будівель у Києві залишалися без опалення, що призвело до надзвичайної ситуації в енергетичному секторі. Новий міністр енергетики тоді відзначав, що столиця зробила значно менше, ніж очікувалося, а підготовка в окремих містах та регіонах була провальною. Незважаючи на це, 3 березня РНБО заявила про необхідність підготуватися до майбутніх ударів, щоб уникнути проблем минулої зими. Тоді ж заступниця прем'єр-міністра Юлія Свириденко анонсувала збільшення потужностей на 1.5 гігавата до початку опалювального сезону, покладаючи персональну відповідальність на керівників усіх рівнів.
Уряд оцінив необхідні витрати в 278 мільярдів гривень, що приблизно дорівнює 8 тисячам гривень на кожного мешканця країни. Спочатку роботи мали бути завершені до початку опалювального сезону, проте вже у квітні президент оголосив нову дату - 1 вересня. Тим не менш, до червня було виконано лише 40% запланованих заходів. У липні, після відставки уряду, у фінальному звіті були представлені плани щодо забезпечення стійкості. Новий прем'єр-міністр Сергій Шмигаль підкреслив щоденну реалізацію цих планів, проте визнав, що зима може виявитися ще більш важкою.
Аудит, проведений 21 серпня, виявив, що виконано лише 47% запланованих робіт, при цьому існують прогнози щодо можливих затримок. До 1 листопада було заплановане збільшення потужностей до 19.6 ГВт, а до кінця року — до 21.4 ГВт, за умови, що відновлені потужності залишаться в робочому стані. Проте, 17 вересня Міністерство фінансів вирішило перенести 39 мільярдів гривень капітальних видатків, у тому числі на захист енергетичної інфраструктури, на грудень, що фактично призвело до відсутності фінансування в поточному році. У загальному, плани реалізовані лише на половину, а в Києві ситуація ще гірша: замість обіцяних 1.5 ГВт нової генерації вдалося додати лише близько 400 МВт. За словами голови Укренерго, захист 22 підстанцій до квітня не був завершений.
Станом на кінець вересня, Україна планувала досягти показника близько 3 гігават розподіленої генерації, для чого було виділено понад 63 мільярди гривень з державного бюджету. Проте, експерти, серед яких колишній голова НАК "Нафтогаз" Андрій Коболєв та екс-голова "Укренерго" Володимир Кудрицький, висловлюють скептицизм щодо фактичної готовності системи. Вони вважають, що навіть один потужний удар здатен знову призвести до блекаутів, оскільки обіцяна розподілена генерація не була належно реалізована, а критична інфраструктура виявилася неефективною, незважаючи на наявні статистичні дані.
Мені здається, що потужний масований удар з боку Росії повернув нас до режиму блекаутів. Вся ця розподілена генерація та те, про що говорили протягом літа, не лише не була реалізована, а й заблокована, зокрема, в Києві. Я спостерігав багато статистичних даних, які виглядали привабливо та оптимістично. Але, коли настає критичний момент, виявляється, що інфраструктура не працює, адже підготовка залишалася лише на папері, тоді як у реальному житті вона має бути втілена у фізичному світі. -- Андрій Коболєв, колишній голова НАК "Нафтогаз".
Розслідування також виявляє нові аспекти російських планів: удари націлені на підстанції, розташовані поблизу західного кордону, гідроелектростанції та об'єкти поблизу атомних електростанцій, з метою знищення приблизно 15 ГВт потужностей. Незважаючи на численні обіцянки й дедлайни, столиця все ще стикається з нестачею резервного електропостачання. Олександр Харченко, директор Енергетичного центру, зазначає, що показники готовності є лише формальними, і реальний стан слід оцінювати в конкретних мегаватах. Уряд зобов'язаний до 15 жовтня надати детальний звіт про кількість доступних мегават, укриттів та будівель з резервним опаленням. До 1 листопада, коли очікується перше похолодання, часу на декларації не залишиться, адже зима вимагає реального тепла в домівках, а не просто звітів.
