Того ранку відбулося злиття офіцерського та солдатського контингенту, - зазначив Литвин.
У початкові години повномасштабного вторгнення важливими стали не лише військові можливості, а й здатність до відповідальності. Це виявилося у рішучості командирів і солдатів на місцях, які могли самостійно ухвалювати рішення та оперативно діяти. Саме ця єдність та готовність відповідати за свої дії стали однією з основних переваг українських Сил оборони.
Про це сказав Герой України, майор, старший офіцер секції розвідки бригади НГУ Віталій Литвин у проєкті "Український фокус. Ранок" на Slawa.TV та Еспресо.
"Нам вдалося стримувати й давати відсіч, тому що наше військо з 2014 року готувалося, модернізувалося, до нього заходили новітні зразки озброєння. Якщо порівняти перший день, коли я заїжджав у зону антитерористичної операції, це було на Луганщині, під населеним пунктом Попасна, ми тоді заїжджали на жовтих шкільних автобусах "Богдан". Тоді в наших бронежилетах були бронеплити, які нам надав виробник бронедверей, там так і було написано - "Світ бронедверей". Тобто вони були вирізані з куска металу.
На момент повномасштабного вторгнення я вже мав інший бронежилет, а також ми користувалися бронеавтомобілями та БТРами, які були модернізовані нашою державою. Це дозволяло нам давати гідну відсіч. Ми були готові, адже пройшли через певний досвід бойових дій в ООС та АТО і знали, як правильно діяти, - підкреслив Литвин.
За висловлюваннями Героя України, ключовою рисою, яка вирізняє українців від супротивника, є здатність наших командирів взводів, молодших офіцерів і сержантів самостійно приймати рішення. У критичних ситуаціях, особливо на початку повномасштабного вторгнення, необхідно було діяти миттєво - у той момент. Це вимагало колективної відповідальності і рішучості від всього особового складу.
Тоді ми застосовували різні артилерійські системи та озброєння, які раніше були заборонені в межах Операції об'єднаних сил. Того ранку панувало безпрецедентне єднання всього офіцерського, сержантського й солдатського складу Сил оборони та безпеки України - прикордонників, сухопутних і ударно-штурмових військ, Національної гвардії, спецпризначенців.
Усі віддавалися роботі на повну силу – не на 100, а на 120 відсотків. Я згадую ті ранні дні: ми, напевно, кілька днів обходилися без їжі, лише пили воду і діяли, приймаючи важливі рішення та борючись з ворогом. Це був час справжнього єднання, коли ми усвідомлювали, що повинні боротися всупереч усім труднощам.
Під час наших наступальних операцій на Харківщині, ворог відчував психологічний тиск і швидко піддавався паніці. Натомість ми мали глибоке усвідомлення того, що наша країна продовжить існувати, навіть якщо я віддам своє життя в цій боротьбі.
Кожен командир на місці взяв на себе відповідальність і ухвалював важливі, складні рішення під час початку повномасштабного вторгнення. Мабуть, саме це дало нам справжній шанс вистояти. Фраза, що стосується російського військового корабля на Зміїному острові, стала символом. Це свідчить про те, що люди діяли, ухвалювали рішення і відчували свою українську ідентичність, - підкреслив Литвин.
