Святослав Вакарчук відзначає 50-річчя: ТСН.ua презентує унікальні світлини керівника гурту "Океан Ельзи".
Сьогодні, 14 травня, Святослав Вакарчук, фронтмен популярного гурту "Океан Ельзи", святкує своє півстоліття.
Одним з найбільш незабутніх презентів, які музикант отримав цього року, стала довгоочікувана книга, присвячена 30-річчю його рідного колективу "Океан Ельзи". У цьому виданні зібрано понад 500 архівних фотографій та спогади видатних особистостей музичної сфери. Це історія ОЕ через призму тих, хто був поряд: світлини, спогади та коментарі. Автором-упорядником є Ігор Панасов, який зібрав унікальні матеріали для того, щоб розповісти про розвиток найвідомішого гурту України.
Унікальні фотографії вперше з'явилися в книзі "ОЕ. 30 років у фото та спогадах". Тепер, з дозволу прес-служби гурту, частина з цих знімків, супроводжуваних коментарями музикантів, буде опублікована на сайті ТСН.ua, вперше представивши їх у мережі.
Святослав Вакарчук: "На цьому бейджику моє фото, яке я робив роком раніше для свого паспорту. До цього в мене був лише закордонний паспорт, а треба було зробити внутрішній. Тому перша вклеєна фотка у моєму паспорті була та, де мені не 16, а 21 рік".
Святослав Вакарчук зазначив: "Не варто сприймати серйозно знімки, на яких я з бас-гітарою чи за барабанами. Це всього лише жарт. Я не вважаю себе майстром ударних інструментів. Можу продемонструвати кілька простих ритмів, але це зовсім не те, що вміє Пол Маккартні".
Денис Глінін згадує: "Довгий час я і Славік з задоволенням відвідували київське місце під назвою 'Текіла Хауз'. Там був унікальний коктейль, який називався 'Субмарина'. Процес приготування полягав у тому, що текілу наливали в чарку, а зверху накривали пивним бокалом, перевертаючи його, щоб наповнити бокал пивом. Коли ми смакували, текіла повільно змішувалася з пивом. Після кількох таких незабутніх вечорів я більше ніж п'ять років не міг навіть дивитися на текілу, не кажучи вже про те, щоб її пити".
Святослав Вакарчук: "Фото було зроблено 2004 року в моїй квартирі. Я купив цю клавінову десь за $1,5 тисячі в магазині Yamaha. Написав на ній левову частину пісень "Суперсиметрії" і частину альбому "Модель". Вона й досі зі мною. Я беру її з собою, коли їжджу на сольні концерти в маленьких залах, де немає роялю".
Святослав Вакарчук поділився спогадами: "Два роки по тому, як ми відвідали цю поїздку, Луї Франк розпустив 'Океан Ельзи', коли Діма та Юра приєдналися до його проєкту Esthetic Education. Тоді ми втрьох - я, Денис і Юра - завітали до нього в гості. І, ймовірно, саме Луї зробив ті фото в лондонському метро".
Святослав Вакарчук розповідає: "Ми з Петром Чернявським вирушили в поїздку до військових частин, щоб поспілкуватися і виконати кілька пісень під акомпанемент гітари. Ми відвідали Крим, зокрема Севастополь, а також кілька інших підрозділів. Запросив нас тодішній міністр оборони".
Святослав Вакарчук поділився спогадом: "Після виступу, будучи абсолютно промоклим, я вирішив покласти свої концертні штани на UFO-обігрівач, щоб вони трохи підсохли. І тут вони раптом загорілися".
Мілош Єліч: "Це був унікальний момент, коли вся наша команда змогла зібратися у мене вдома. Відчуття тоді були досить незвичні. Локдауни, карантини... а ми намагались завершити та випустити новий альбом. На той час ми вже перенесли хворобу. І, на щастя, залишилися живими. Морально стало трохи легше".
Святослав Вакарчук: "Виступ на скляному мості у Києві нас надихнув. Тому я вирішив, що ми зробимо щось подібне на набережній в Маріуполі 24 лютого. Ми купили квитки на літак до Дніпра на ранковий рейс, там нас мали забрати і відвезти на машині в Маріуполь. Коли почалися обстріли, в чаті, де ми спілкуємося, Мілош написав: "Ми ж не їдемо в Маріуполь, я правильно розумію?". Це було риторичне питання".
Святослав Вакарчук поділився спогадами: "Це сталося в околицях Кутузівки, неподалік Харкова. Я побачив знищену колону російських танків. Незважаючи на небезпеку — в той день вороже ДРГ забрало життя двох наших хлопців на посту — я вирішив вирушити туди. Моя мета була проста: поспілкуватися з військовими, які обороняли позиції. Там ми натрапили на знімальну групу Мстислава Чернова, який запитав: "Слава, можу я тебе зняти?". Я дав згоду, і ми спустилися в окоп. Хоча в той день бої не відбувалися, це була лише коротка пауза перед новими викликами."
