"Страх стає очевидним": 10 тисяч українських солдатів під ризиком оточення на Курщині, - повідомляє The Telegraph.

На даний момент командування аналізує можливість відступу, щоб зменшити ризик втрат.
Згідно з повідомленням The Telegraph, близько десяти тисяч українських солдатів можуть опинитися під загрозою оточення внаслідок прориву російських військ через фронтову лінію та їхнього наступу на стратегічно важливу лінію постачання з двох напрямків у Курській області Росії.
Російські війська захопили Суджу, що розташована близько 11 кілометрів вглиб російської території, перейшовши кордон із Сумською областю з північного напрямку в п'ятницю.
Суджа розташована в Курській області, частину якої Україна контролювала минулого літа після несподіваного наступу, що дало їй важіль у можливих переговорах щодо припинення війни.
Є відомості, що в цьому наступі бере участь велика кількість військовослужбовців Північної Кореї, які намагаються ізолювати українські підрозділи, застосовуючи дрони для порушення логістичних маршрутів та постачання Києва.
Молодший сержант, який дав інтерв'ю виданню The Telegraph, повідомив, що Україна вивчає варіант відступу з Курська, щоб зменшити можливі втрати.
"Ми хочемо уникнути втрат. Страх оточення реальний".
Карта українського проєкту Deepstate демонструє, що майже три чверті українських сил на території Росії перебувають у стані майже повного оточення та ризикують бути розділеними на дві частини.
Війська, що залишилися поблизу кордону, мають зв'язок із основними силами через вузький коридор довжиною близько кілометра і шириною менше 500 метрів у найвужчому місці.
Єдина українська дорога до Суджі перебуває в зоні дії російських безпілотників, що значно ускладнює зусилля з утримання району та можливий відступ.
Керівник Українського центру боротьби з дезінформацією Андрій Коваленко повідомив, що війська Росії намагаються встановити контроль над важливою автотрасою, що з'єднує Юнаківку в Сумській області та Суджу.
На території Курської області продовжують діяти елітні українські підрозділи, включно з 95-ю десантно-штурмовою бригадою, 115-ю механізованою бригадою та 8-м окремим полком спеціального призначення.
Згідно з останніми даними, російські війська активізують свої дії, розширюючи фронт до населених пунктів Новенький та Басівка, а також вже контролюють Нову і Стару Сорочиці.
Російська активність на стратегічно ключовій трасі розпочалась незабаром після того, як Сполучені Штати припинили обмін розвідувальною інформацією з Україною. Експерти вважають, що зменшення спостереження з боку США надасть російським збройним силам більше свободи в діях та можливість планувати операції без відома української сторони.
Офіцер військової розвідки в Києві повідомив The Telegraph, що зупинка обміну розвідувальною інформацією є фактично "майже повним затемненням".
Спочатку повідомлялося, що скорочення розвідки стосується лише Росії, де й стався п'ятничний напад.
Цей інцидент стався після того, як президент Дональд Трамп ухвалив рішення про заборону надання супутникових даних Україні приватними американськими компаніями та комерційними службами, що призвело до втрати доступу до супутникових зображень від Maxar Technologies.
Maxar виступає важливим постачальником комерційних супутникових зображень для України, що сприяє моніторингу переміщень російських військових та аналізу бойової обстановки, у тому числі на території Росії.
Обмеження доступу до розвідувальної інформації також має негативний вплив на можливості України в прогнозуванні російських ракетних обстрілів і атак дронів.
У п'ятницю Росія здійснила "масштабний ракетний та безпілотний напад" на газові об'єкти України всього за кілька годин після звернення Володимира Зеленського, який закликав до мирного врегулювання та підкреслив важливість зупинки атак на критично важливу інфраструктуру.
Харків, Слов'янськ, Краматорськ, Одеса та Тернопіль зазнали обстрілів, під час яких Росія запускала ракети з моря та повітря.
Оперативне командування Збройних сил Польщі інформувало, що у відповідь на ці атаки польські винищувачі були підняті в небо, а системи протиповітряної оборони переведені в стан бойової готовності.
У четвер, під час саміту європейських лідерів у Брюсселі, Володимир Зеленський висловив свою підтримку концепції часткового перемир'я. Це перемир'я має на меті зупинити повітряні удари, морські атаки та напади на критично важливу інфраструктуру, а також перевірити готовність Росії до завершення військових дій.
Ці ініціативи, разом із масштабним обміном полоненими між Києвом і Москвою, українські та американські високопосадовці обговорять під час зустрічі в Саудівській Аравії наступного тижня.
Українські військові зазначили, що припинення обміну розвідданими ще більше ускладнило ситуацію, особливо на тлі нещодавнього припинення військової допомоги США.
"Це позначається на психоемоційному стані військових", - підкреслив 30-річний медик, що виконує свої обов'язки в Донецькій області. "Враховуючи все, що зробив Дональд Трамп, складається враження, що нас залишили на самоті".
Він також висловив тривогу, що обстановка може стати гіршою в найближчі тижні внаслідок зміни погодних умов.
"Чіткіші та тепліші погодні умови сприяють посиленню бойових дій."
В минулому видання Politico повідомляло, що українські військові можуть залишити Курську область, щоб уникнути потрапляння в оточення. Відзначається, що українські солдати можуть опинитися в пастці ворога, якщо їх керівництво прийме рішення занадто пізно.
Також, ветеран російсько-української війни, майор у запасі Олексій Гетьман поділився інформацією про те, як Збройні сили України успішно протистоять 80-тисячному елітному контингенту Росії в Курщині. Він вважає, що заклики на кшталт "давайте виводити ЗСУ з Курщини!" є частиною ворожої інформаційної кампанії, оскільки російські війська прагнуть повернути контроль над Курською областю.