Схилимо свої голови. Прах прихильника Зірки розвіявся над Холодним Яром.

Щодня о 9:00 ранку українці вшановують пам'ять тих, чиї життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує фаната кропивницької "Зірки" Олексія Назарчука. На початку повномасштабної війни він перебував у Польщі, але миттєво повернувся в Україну, щоб стати на захист своєї Батьківщини. Олексій, якому було всього 27 років, загинув рівно рік тому, 9 жовтня 2024 року, у Часовому Яру на Донеччині. Його прах згодом розвіяли над Холодним Яром.
Олексій Назарчук з'явився на світ 30 березня 1997 року в маленькому селі Піщаний Брід, яке розташоване в Новоукраїнському районі Кропивницької області. Коли йому виповнилося вісім років, його родина вирішила переїхати спочатку до Помічної, а згодом оселитися в Кропивницькому. Олексій навчався в школі №26, а потім продовжив освіту в професійно-технічному училищі №12 у Знам'янці, де здобув спеціальність "помічник машиніста тепловоза". У дитинстві хлопець мав захоплення футболом, а також проявляв інтерес до зброї та всього, що з нею пов'язано. В юності Олексій активно займався тхеквондо та страйкболом.
У 2018 році юнак став частиною команди "Howl Volcano Firm" (HVF), яка активно підтримує "Зірку". Раніше він починав свій шлях фаната в іншій організації, проте згодом був тепло прийнятий жовто-зеленим сектором. За словами його товаришів по команді, Олексій з великим ентузіазмом відвідував матчі і беззастережно віддавався підтримці клубу. Його авантюрний і піратський дух чудово вписувався в колективну діяльність, і він почувався там, як риба у воді.
Олексій відчував справжнє задоволення під час загальних тренувань, насолоджуючись можливістю вдосконалити свої навички та гарно попрактикуватися у спарингах. Можна з упевненістю стверджувати, що Фріц, як його називали в футбольних колах, був справжнім бретером і флібустьєром, який завжди прагнув нових пригод, адже в ньому палала вогняна сутність Вулкана.
У 2015 році Назарчук завершив строкову військову службу у Збройних силах України, де проходив службу в 2-му Президентському полку. Після армії Олексій знайшов роботу в будівельній компанії "Оліс-Груп", а згодом став головним сироваром на сироварні "Лісова коза".
Фріц вирізнявся цілеспрямованістю та активною життєвою позицією. Окрім залучення до футбольного руху, Олексій очолював Кропивницький осередок Всеукраїнської громадської організації "Сокіл". Він організовував вишколи та патріотичне виховання для молоді Кропивницького, щиро люблячи своє місто.
Рідні згадують, що з юних років Фріц готувався до життя воїна. Його серйозний інтерес до української та стародавньої історії, а також до скандинавських традицій, був помітним. Олексій особливо захоплювався історією Української повстанської армії та подіями, що відбувалися в Холодному Яру.
На момент початку повномасштабного вторгнення Назарчук жив і працював у Польщі, проте вже 26 лютого повернувся додому, незабаром долучившись до батальйону "Карпатська Січ", у складі якого брав участь у звільненні Київщини та Харківщини, за що був нагороджений відзнакою Київського міського голови "За сприяння обороні Києва".
Згодом Олексій приєднався до 5-ї ОШБр ЗСУ, боронив Донеччину. Служив він на посаді командира відділення взводу роботизованих платформ роти вогневої підтримки. У серпні 2023 року воїн отримав поранення і знову повернувся в стрій.
Олексій Назарчук загинув 9 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу Часового Яру в Донецькій області. Його життя обірвалося через влучання ворожого дрона, внаслідок чого загинули також троє його товаришів по службі.
18 травня 2025 року Олексієві був встановлений горельєф у Холодному Яру, історія якого надихала воїна за життя. Тепер він удостоєний бути в рядах найкращих. Прах його розвіяли там же, над Холодним Яром.