Схилимо голови. Два роки тому пішов з життя футболіст, який зіграв 91 матч в українській Прем'єр-лізі.

Олександр Гончар мав 43 роки.

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує футболіста Олександра Гончара, за плечима якого 13 років професійної кар'єри, зокрема виступи в елітному дивізіоні українського футболу за "Прикарпаття", "Ворсклу", рідний "Борисфен" і "Металіст". Загинув Олександр Гончар під час виконання бойового завдання на Запоріжжі два роки тому, 16 серпня 2023 року. Воїнові було 43 роки.

Олександр Гончар з'явився на світ 25 лютого 1980 року в селищі Щасливому, що знаходиться в Бориспільському районі Київської області. Він розпочав свою кар'єру у футболі саме в Борисполі. Першим професійним клубом для Гончара, який грав на позиції опорного півзахисника, став "Борисфен". Дебютував він 31 липня 1997 року, в першому матчі після того, як команда повернулася до другої ліги. Протягом трьох наступних сезонів Олександр був ключовим гравцем у складі "Борисфена", зігравши 81 матч і забивши 3 голи.

Навесні 2000 року Олександр Гончар зробив перший крок у вищу лігу, приєднавшись до івано-франківського клубу "Прикарпаття", де зіграв 15 матчів. Його гра привернула увагу тренерів молодіжної збірної, і він отримав запрошення на збір команди. Проте, в офіційних матчах у складі молодіжної збірної Олександр так і не взяв участі. Літній сезон приніс зміни: "Прикарпаття" вибуло до першої ліги, тоді як "Борисфен" піднявся з другої ліги до першої, і Гончар вирішив повернутися до Борисполя.

У зимове міжсезоння-2000/01 Олександр Гончар перейшов до "Ворскли". У полтавському клубі він одразу став гравцем основного складу (18 - 2), але з весни 2002 року перестав потрапляти в основу, виступаючи за дубль. Влітку того ж року футболіст повернувся до "Борисфена", вже втретє у кар'єрі. Саме у цей час "Борисфен" досягнув найбільшого успіху в історії, провівши два сезони у вищій лізі. Гончар був основним гравцем тієї команди (72 - 2).

Після того, як "Борисфен" у 2005 році покинув вищу лігу, Гончар перейшов до харківського "Металіста", де зіграв 10 матчів. Це були його останні виступи в українському елітному дивізіоні, в якому він провів загалом 91 гру та забив два голи.

У зимовий міжсезонний період харківський футбольний клуб ухвалив рішення розірвати контракт з гравцем, і Олександр Гончар перейшов до луганської "Зорі". У новій команді він зіграв 9 матчів, після чого вийшов до вищої ліги. Проте в елітному дивізіоні з луганською командою Гончар так і не зіграв, обмежившись лише 5 матчами за дублюючий склад. Крім того, клуб зіткнувся з серйозними фінансовими труднощами, що змусило Олександра залишити команду.

У другій половині сезону 2007/2008 Олександр Гончар виступав за друголігову команду "Княжа", що базується в його рідному Щасливому. У наступному сезоні він приєднався до "Олександрії", граючи в першій лізі, а з літа 2008 року продовжив кар'єру в "Полтаві". У лютому 2009 року Гончар пройшов перегляд у клубі вищої ліги Узбекистану "Кизилум" (Зарафшан), проте не підписав контракт і залишився в Україні. Весняну частину сезону він провів у "Нафкомі" з Броварів, де обіймав посаду віце-капітану команди.

Після завершення кар'єри в професійному футболі Гончар попрощався зі статусом гравця тернопільської "Ниви", за яку восени 2009 року зіграв 4 матчі в першій лізі.

По закінченню своєї спортивної кар'єри Олександр вирішив зайнятися бізнесом. Однак звичний хід життя зруйнувала повномасштабна війна. У березні 2023 року Гончар приєднався до Збройних сил України, отримавши в армії позивний Джміль.

Загинув солдат окремої автомобільної бригади десантно-штурмових військ Олександр Гончар 16 серпня 2023 року на Запоріжжі. Похований боєць в листопаді 2023-го на Рогозівському цвинтарі в Борисполі.

В рідному місті у бійця залишилися його дружина, дочка та маленький син.