Схилимо голови. 11 років тому в Дебальцевому трагічно загинув видатний фанат.
Щодня о 9:00 українці виявляють шану тим, чиє життя обірвала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua вшановує пам'ять видатного фаната київських клубів "Динамо" та "Сокіл" Олега Дідушка, який пожертвував своїм життям заради України 11 років тому, 7 лютого 2015 року, залишившись у пам'яті назавжди 44-річним.
Олег Дідушко народився 17 березня 1972 року в Києві, у рідному місті закінчив школу № 108. Строкову військову службу Олег проходив у Внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ СССР. На початку 1990-х років Дідушко брав участь у стримуванні міжнаціонального конфлікту у Нагірному Карабасі. Все життя чоловік мешкав у Голосіївському районі Києва, в молоді роки став кандидатом в майстри спорту СССР з боксу.
Олег здобув своє визнання не завдяки спортивним досягненням. Він є представником старшого покоління фанатів, відомим під прізвиськом Беркут, і має за плечима численні подорожі українськими та закордонними містами, підтримуючи свої клуби — "Динамо" та хокейний "Сокіл". Дідусь Олега пам'ятає часи, коли, за словами фанатів, панував романтичний дух підтримки. Він також активно долучався до багатьох подій, пов'язаних з футболом у 1990-2000-х роках. Легенди про його виїзди та пригоди разом з однолітками на трибунах київського стадіону досі передаються з уст в уста.
У зимовий період 2013-2014 років Дідушко знаходився на Майдані Незалежності в Києві, де активно долучався до подій Революції гідності. 18 лютого 2014 року, в день початку розстрілів на Майдані, він отримав поранення в ногу на вулиці Грушевського.
З початком агресії Росії на сході України навесні 2014 року Олег вирішив стати добровольцем і вступив до Національної гвардії України. Протягом травня та липня 2014 року він виконував обов’язки гранатометника в 2-му резервному батальйоні оперативного призначення НГУ (тепер відомий як батальйон оперативного призначення імені Героя України генерала Сергія Кульчицького). З травня 2014 року Беркут активно брав участь у військових діях, перебуваючи спочатку під містом Барвінкове в Харківській області, а пізніше — під Слов'янськом на Донеччині, де брав участь у визволенні міста. Загалом Олег проходив службу на сході України протягом чотирьох ротацій.
7 лютого 2015 року, приблизно о 22:30, в процесі виконання службових обов'язків на блокпосту поблизу Дебальцевого в Донецькій області, група, до складу якої входив солдат Олег Дідушко, опинилася під інтенсивним артилерійським та мінометним обстрілом. Вони вступили в бій з переважаючими силами противника. Під час зіткнення Олег Дідушко отримав численні поранення від осколків. На жаль, його травми виявилися несумісними з життям.
"Я долучився до другого резервного батальйону як доброволець у травні 2014 року разом з ним. Після звільнення Слов'янська наші дороги розійшлися: Олег перейшов до військової частини НГУ 3002 у Львові, а я - в артилерію Збройних Сил України. Оскільки Олег був моїм давнім другом ще з часів мирного життя, ми зберігали постійний контакт. Коли я дізнався про його загибель, я підписав снаряди і сам став номером обслуги гаубиці, відправляючи їх ворогу. Це сталося в районі Бахмутської траси", - пізніше розповість його бойовий побратим Андрій "Нестор" Кобзар, який також є шанувальником "Динамо".
25 березня 2015 року Президент України видав указ, згідно з яким Олег Дідушко посмертно отримав орден "За мужність" III ступеня. Це визнання було вручено за його особисту відвагу та високий рівень професіоналізму, проявлені під час захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України. На стіні школи №108, де він навчався, була урочисто встановлена меморіальна дошка на його честь.
29 серпня 2024 року на честь Олега Дідушка названо вулицю у Голосіївському районі Києва.
