Російські війська не атакують Харків безпосередньо: які справжні стратегічні плани мають окупанти?

Російські війська не планують великий прямий наступ на Харків, натомість вони повільно збільшують буферну зону на кордоні регіону.

Чи мають харків'яни очікувати нового великого наступу на місто - це питання, що знову стало актуальним останніми тижнями. Представник Угруповання об'єднаних сил Віктор Трегубов у програмі "Факти" на ICTV, як повідомляє медіа "Слобідський край", надав однозначну відповідь: наразі російське командування не планує безпосередньо атакувати обласний центр.

Водночас агресори послідовно реалізують свої плани щодо створення так званої "буферної зони". Це включає збільшення території, що підлягає їх контролю, вздовж державного кордону на півночі Харківської області та в сусідніх районах Сумщини. Саме ця стратегія, а не прямий напад на місто, стала пріоритетною метою Росії в даному регіоні.

Козача Лопань: неподалік від Харкова, проте без атаки.

Мешканці Козачої Лопані відчувають значне занепокоєння через ситуацію в своєму регіоні. Це прикордонне село, розташоване всього за кілька десятків кілометрів від Харкова, стає все ближчим до можливих загроз з боку ворога. Трегубов підтвердив, що російські війська дійсно активізують свої дії в цьому напрямку, проте він наголосив, що ці переміщення відбуваються в рамках розширення буферної зони, а не внаслідок спроби безпосереднього наступу.

"Рух у напрямку Харкова має місце, але він обмежений цією горизонтальною лінією. Події, що відбуваються в сторону Козачої Лопані, насправді наближають їх до Харкова лише на кілька кілометрів. Це більше нагадує розширення буферної зони, аніж спробу прямого наступу на місто," - підкреслив представник.

Багато точок, слабкий тиск

Однією з основних характеристик сучасної тактики противника є розподіл зусиль. Російські війська намагаються здійснювати наступ на багатьох ділянках кордону одночасно, проте інтенсивність бойових дій на кожній з цих ділянок залишається на низькому рівні. Як зазначає Трегубов, раніше окупанти зосереджували свої сили на конкретних напрямках, а тепер "прориваються там, де зможуть".

Такий підхід створює додаткове навантаження на українську оборону: Силам доводиться розподіляти резерви вздовж значної частини кордону. Водночас масштабного прориву вглиб Харківської області військові не фіксують.

Справжня небезпека виходить від безпілотників, а не від піхотинців.

Куди більшу небезпеку для цивільних становлять російські безпілотники. Трегубов наголосив, що населені пункти поблизу кордону опиняються під загрозою навіть тоді, коли ворожа піхота стоїть на місці. FPV-дрони та інші апарати долітають значно далі лінії безпосереднього зіткнення і загрожують громадам, які не перебувають на передовій.

З метою реагування на загрозу з боку дронів, влада Харківської області раніше вирішила розширити зону обов'язкової евакуації в прикордонних громадах, зокрема в Чугуївському районі. Це стало наслідком того, що противник змістив акценти на повітряні атаки, відмовившись від масштабних наземних операцій.

Військові експерти одностайні: наразі немає підстав для підготовки нової операції "марш на Харків", схожої на ту, що відбулася в лютому 2022 року, або на весняний наступ 2024 року. Основне завдання Росії на півночі Харківської області змінилося – вона прагне відсунути лінію фронту від своїх кордонів та обмежити рух українських резервів у прикордонних районах.

Раніше портал Знай інформував про те, що Харків став метою атак FPV-дронів: яку кількість людей постраждало внаслідок цих нападів.

Наш портал також повідомляв, що Харків пережив безпрецедентну кількість атак за місяць: якими засобами російські війська обстрілювали місто.