Рік Шухевича: новий спір з Польщею. Що трапилося і чому ця історія знову викликає розбіжності між нами?

Всім привіт! Сподіваємось, у вас і ваших близьких все гаразд. Нещодавно моя колега Вероніка ділилася думками про те, чому відносини між Україною та Польщею стали такими напруженими в останні роки. Сьогодні ми змушені знову звернутися до цієї теми через новий конфлікт, який викликав значний резонанс. Львівська обласна рада проголосила 2027 рік роком УПА та Романа Шухевича, якого в Польщі вважають причетним до масових вбивств поляків. Що саме сталося, чому рішення місцевих депутатів призвело до міждержавної напруги, які аргументи висуває його ініціатор та яка може бути вартість цієї суперечки в умовах війни - розглянемо в УП.Ранок.

20 жовтня Львівська обласна рада оголосила 2027 рік роком Романа Шухевича, УПА та Олега Ольжича. Це рішення приурочене до 120-річчя від дня народження обох діячів та 85-річчя створення Української повстанської армії. Варшава, в свою чергу, розцінила даний крок як прославлення осіб, причетних до вбивств поляків.

За добу суперечка переросла в заборону ініціатору рішення в'їжджати до Шенгену, погроз припинити співпрацю зі Львовом і навіть призупинення польського військового пакета. За словами джерела "Європейської Правди" в українському уряді, пакет саме готували до відправлення.

"Внаслідок їхньої недбалості постачання цього пакету наразі зупинено", - зазначив співрозмовник, підкресливши, що намагаються вирішити ситуацію через непублічні канали. Тим часом у Польщі спростували чутки про зупинку військової підтримки Україні через "рік УПА".

Які причини спонукали місцевих депутатів прийняти таке рішення?

Ініціатор рішень, депутат обласної ради Святослав Шеремета, розповів УП.Ранок, що це звичайна практика для святкування ювілейних подій. Він зазначив, що проєкти були опубліковані ще в липні, але голосування відбулося лише тепер. Деякі з заходів планувалося реалізувати ще у 2022 році, однак їх реалізації перешкодила повномасштабна агресія.

"Нічого нового тут немає. Ми просто робимо те, що завжди робили. Тому для мене дуже дивна реакція наших друзів, сусідів за кордоном", - запевняє Шеремета.

Слід підкреслити, що аналогічні рішення були прийняті й раніше, зокрема Львівською обласною радою у 2006 та 2017 роках. Проте нинішнє рішення призвело до нового напруження у відносинах між Києвом і Варшавою, які лише почали відновлюватися після попередніх конфліктів.

Наприкінці травня президент Зеленський надав одному з підрозділів Сил спеціальних операцій назву "імені Героїв УПА", що спричинило сильну реакцію з боку польського уряду. У відповідь президент Кароль Навроцький виступив з ініціативою позбавити Зеленського ордена Білого Орла – найвищої державної нагороди Польщі.

Як реагує Польща і що кажуть у Києві

Генеральне консульство Польщі у Львові охарактеризувало прийняте рішення як таке, що суперечить принципам добросусідства та європейським цінностям. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш виступив із закликом до скасування цього рішення, а прем'єр-міністр Дональд Туск підкреслив, що воно завдає шкоди Україні та сприяє її противникам.

Згідно з ініціативою міністра закордонних справ Радослава Сікорського, Шереметі заборонено в'їзд до Шенгенської зони на термін п'ять років. Міністр також охарактеризував його як реконструктора дивізії "Галичина". Водночас, у коментарі для УП.Ранок депутат заперечує ці звинувачення, стверджуючи, що його діяльність була зосереджена на пошуку та перепохованні загиблих з різних армій, а не на реконструкціях.

Міністерство закордонних справ України висловило думку, що рішення обласної ради ускладнює встановлення добрих відносин з Польщею, підкреслюючи, що депутати не консультувалися з дипломатичними представниками. Крім того, відомство також закликало Варшаву утримуватися від різких дій.

Заступник міністра Польщі Марчин Босацький стверджує, що представники Володимира Зеленського нібито дали обіцянку, що це рішення не буде реалізоване. Хоча інформація про нього зникла з ресурсів обласної ради, це не означає, що воно скасоване.

Чому минуле нас знову розділяє

Роман Шухевич - видатний діяч Організації українських націоналістів та ключовий командир Української повстанської армії. УПА активно боролася за незалежність України, зокрема протистояла радянському режиму. За цю відвагу та самовідданість Шухевича шанують численні українці. У 1950 році він загинув від рук радянських спецслужб, а в 2024 році музей, присвячений його пам’яті у Львові, був знищений російським дроном.

Для поляків історія Української повстанської армії (УПА) асоціюється передусім із трагічними подіями масових вбивств польських мирних жителів на Волині та у Східній Галичині в період Другої світової війни. Роман Шухевич, який став головнокомандувачем УПА в листопаді 1943 року, зазнав критики з боку польських істориків, які вважають його відповідальним за ці жахливі злочини, зокрема в Східній Галичині під час його керівництва. Окремим предметом суперечок залишається його участь у німецьких військових формуваннях у 1941-1942 роках.

Нюрнберзький трибунал не займався справами Шухевича і не виносив щодо нього жодного вироку. Проте вшанування визвольної боротьби не повинно обходити стороною питання злочинів проти мирного населення. Це стосується як польських жертв УПА, так і українців, які стали жертвами польських військових формувань.

Шеремета стверджує: Україні слід мати можливість обирати своїх героїв.

Водночас польський історик, директор Центру імені Юліуша Мєрошевського Лукаш Адамський у коментарі УП.Ранок називає рішення облради шкідливим: на його думку, депутати нехтують наслідками для відносин із Польщею.

"Це патріотизм, який позбавлений політичної мудрості. Патріотизм, який не зважає на практичні наслідки певних дій", - каже він.

Якою може бути ціна нової сварки

Польща - один із найважливіших партнерів України: через її територію надходять зброя й допомога, проходять торговельні та транспортні маршрути. Там знайшли прихисток сотні тисяч українців. Тому погіршення відносин із Варшавою під час війни може мати для нас цілком практичну ціну - для оборони, економіки та людей.

Шеремета зазначає, що не вважає за необхідне консультуватися з істориками чи Інститутом національної пам'яті, оскільки на Львівщині існує підтримка УПА та Шухевича. На запит щодо можливих шляхів вирішення конфлікту він відповів: "Мене не цікавить поняття 'компроміс'."

Адамський, в свою чергу, висловлює задоволення тим, що Київ дистанціювався від рішень обласної ради. Він також готовий пояснити польській стороні, що думка депутатів з одного регіону не відображає позиції всього українського народу, який знаходиться під обстрілами та активно бореться проти Росії. Однак він попереджає: якщо подібні конфлікти будуть повторюватися, стримувати суспільний гнів стане дедалі складніше.

Обидві сторони повинні усвідомлювати свою відповідальність за наслідки. Україні необхідна підтримка з Польщі, а Польща, в свою чергу, потребує України як союзника у стримуванні Росії. Тому вирішення конфлікту має розпочатися з відновлення постачань та зміцнення спільної співпраці. Важливо також відкрито обговорювати минуле, зосереджуючись на дослідженнях істориків і не ігноруючи складні факти.

Право на власну пам'ять несе з собою й обов'язок дбати про її належне вшанування. Депутати мають можливість ухвалювати символічні рішення, тоді як міністри можуть запроваджувати обмеження. Проте ціну за затриману допомогу заплатять ті герої, які нині боронять Україну, а також Польщу і всю Європу.

* Росія здійснила масштабну атаку на Київ, Харківську та Полтавську області: є жертви та численні поранені.

Вечором 21 жовтня Росія здійснила балістичні удари по шести районам Києва. Внаслідок атак у Дніпровському районі загинула одна людина, а ще шестеро отримали поранення, серед яких є дитина. У Печерському районі постраждали вісім людей, у тому числі троє дітей. За попередніми даними, у столиці загалом налічується щонайменше 22 постраждалих. Унаслідок обстрілів були пошкоджені житлові будинки, транспортна інфраструктура, монастир, станція швидкої допомоги та шість автомобілів медичних працівників. Через цю атаку було обмежено рух Південним мостом, а на зеленій лінії метро введено обмеження, зокрема, буде збільшено кількість автобусів на маршрутах.

Внаслідок нічного удару російських військ 22 жовтня в селі Лиманівка на Харківщині загинула 42-річна жінка. Ще чотири особи отримали поранення, серед яких двоє дітей віком 10 і 13 років.

У Полтавській області безпілотники з Росії атакували будівлю приватної телерадіокомпанії в Кременчуці, внаслідок чого виникла пожежа. Крім того, постраждав об'єкт енергетичної інфраструктури в районі Кременчука.

Тим часом Росію масовано атакували безпілотники: влада Москви заявила про 630 дронів

* Україна, Сполучені Штати та Росія планують провести тристоронні переговори: Трамп оголосив про перспективу миру.

Чому це має значення? Після переговорів із Зеленським в Осло та Путіним у Санкт-Петербурзі спеціальний посланець Трампа Стів Віткофф оголосив про плани продовження діалогу в тристоронньому форматі. Сам Дональд Трамп зазначив, що завершення конфлікту "наближається, як ніколи раніше".

За інформацією Зеленського, Росія висловила готовність до зустрічі переговорних груп, яка може відбутися на початку листопада. Основна мета цієї зустрічі полягає в підготовці потенційної зустрічі лідерів трьох країн. Остаточна дата поки що не визначена.

Чому це важливо? Вашингтон готується до потенційного загострення конфлікту з Іраном. Трамп розглядає можливість відновлення масштабних бойових дій, в той час як американське командування переводить військовослужбовців у більш безпечні райони. Як повідомляє NBC News, США протягом останніх кількох днів тихо зменшують свою військову присутність на базах у Йорданії, Катарі та Кувейті. Одночасно Державний департамент зменшує кількість дипломатичних працівників у цьому регіоні.

Чому це має значення? Росія трансформує найбільший центр виробництва ударних безпілотників, призначених для атак на Україну, в один із найзахищеніших об'єктів держави. Згідно з інформацією "Радіо Свобода", з весни 2026 року навколо території "Алабуги" було створено принаймні 33 позиції систем протиповітряної оборони, встановлено зенітні кулемети та структури для антидронових сіток.

Чому це має значення? Fire Point запускає завод з виготовлення твердого ракетного пального неподалік данської авіабази Скридструп. Планується, що підприємство почне свою діяльність до кінця 2027 року. Досвід перенесення частини українського оборонного виробництва за межі країни допоможе забезпечити безпеку критично важливих потужностей від можливих атак з боку Росії.

Останнім часом наші соціальні мережі заповнені висловлюваннями Дональда Трампа, які часто виходять за межі здорового глузду. Він активно коментує ситуацію в Україні, президента Зеленського та Росію, роблячи заяви, які явно суперечать дійсності. Наприклад, його твердження про чотири океани, що оточують Крим, навіть не потребує перевірки на достовірність.

Мої колеги Євген Будерацький і Тетяна Кривішин детально розглянули декілька резонансних висловлювань Трампа щодо початку вторгнення в Україні, розклавши їх на складові. Вони продемонстрували, як американський президент використовує маніпуляції на користь Росії, при цьому зменшуючи значення подвигів українських військових. Ви можете ознайомитися з фактчекінгом за цим посиланням.

"Що змушує австралійських аборигенів триматися за свої пустелі, де температура піднімається до +50, а дощу може не бути понад 10 років? Для нас ці території - непридатні для життя. І бажання залишатися жити в таких умовах, на наш погляд, безглузде. Проте ні інуїти, ні австралійські аборигени не поспішають перебиратися у лагідний середземноморський клімат. Якась сила тримає їх на тій землі. І що б це не було, гадаю, та сама сила тримає і нас у наших містах під ворожим вогнем - в умовах, триматися за які, на погляд європейця, немає жодного сенсу".

Це одна з вражаючих думок, висловлених у новій колонці співзасновника благодійного фонду "Восток SOS" Костянтина Рєуцького для видання УП. Напевно, багато хто з нас хоча б раз задумувався над тим, що спонукає людей залишатися вдома, навіть коли щодня існує загроза життя. Чому ми звикаємо до звуків вибухів, продовжуємо працювати, планувати своє майбутнє, знаходити любов і радіти простим речам у місцях, звідки, здавалося б, слід тікати? У своїй колонці Костянтин Рєуцький розглядає ці питання, тому рекомендуємо ознайомитися з його думками.

2 години

Російський дизель, що перевозиться першим танкером у рамках угоди Diesel Deal від Трампа, забезпечить лише короткочасну потребу США. Згідно з оцінками Владислава Власюка, уповноваженого президента України з питань санкцій, танкер доставить близько 300 тисяч барелів пального. Водночас Сполучені Штати споживають приблизно 4 мільйони барелів щодня і самі експортують близько 1,5 мільйона барелів. Це означає, що одна з найбільших країн-експортерів дизеля у світі купує паливо в Росії для задоволення потреб, які тривають менше ніж дві години.

Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола оголосить ім’я лауреата премії імені Андрія Сахарова "За свободу думки" 2026 року приблизно о 13:00 за Київським часом. Серед фіналістів цієї престижної нагороди немає жодного українця. Окрім цього, євродепутати проведуть голосування стосовно резолюції, що стосується ескалації російських атак на території ЄС, зокрема, на цивільні судна в Чорному морі. Після цього парламент розгляне можливість скасування санкцій на імпорт російського соболиного хутра до Європейського Союзу.

Сьогодні в Києві пройде ювілейний, вже десятий Український Жіночий Конгрес, що проходитиме під девізом "Від виключень до нових стандартів".

22 жовтня 2019 року можна перефразувати як "двадцять другий день жовтня 2019 року".

Одинадцятьох депутатів президентської фракції запідозрили в отриманні хабаря у 30 тисяч доларів за не підтримку законопроєкту про ліквідацію так званих "майданчиків Яценка" - платних посередників між оцінювачами нерухомості та базою Фонду держмайна. Володимир Зеленський вимагав перевірити депутатів на поліграфі, і ті почали проходити тести навіть у прямих ефірах, роблячи з процесу шоу.

У грудні 2019 року Верховна Рада ліквідувала скандальні майданчики. Однак публічно відомих обвинувальних вироків у справі про ймовірний підкуп депутатів немає. Сам Антон Яценко, який заперечував свою причетність до схеми і казав, що він не буде проходити поліграф, бо не є "дівчинкою-шл**кою", і через сім років залишається народним депутатом. Нині він входить до депутатської групи "За майбутнє". Детально про те, як працювала схема, читайте в архівному матеріалі "Економічної правди".