Дівчина, що отримала поранення внаслідок російського обстрілу Харкова, померла в медичному закладі.

Посилання для регіонів, де доступ до сайту Радіо Свобода обмежений.

Дівчина, яка постраждала внаслідок російського удару по Харкову 29 червня, померла в лікарні від тяжких поранень, повідомила обласна прокуратура.

"Медики невтомно намагалися врятувати її життя до самого кінця. Харківська обласна прокуратура висловлює глибокі співчуття родині та близьким загиблої", - повідомили в установі.

Читайте також: У Харкові, внаслідок обстрілу з боку Росії, загинув 15-річний підліток, а 32 особи отримали поранення, повідомив мер міста.

Харківський національний медичний університет, де здобувала освіту Ннані Адаобі Меріан, також поширив інформацію про її трагічну смерть.

Внаслідок атаки ворога вона отримала серйозні травми. Лікарі безупинно боролися за її життя: спочатку в Харкові, а пізніше в Німеччині. Усі навколо проявляли підтримку, допомагали і мріяли про її одужання, але, на жаль, незважаючи на всі старання медичного персоналу, врятувати її не вдалося.

Також університет повідомив сьогодні, що в рідному Азербайджані поховали загиблу внаслідок удару по Харкову випускницю Фатіму Гусейнову.

З'явилась інформація про те, що 23-річна Фатіма Гусейнова трагічно загинула 29 червня внаслідок російського обстрілу Харкова, куди вона приїхала за отриманням диплома. Її подруга в той же час отримала серйозні травми.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння - ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ - атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українські державні органи та міжнародні інституції вважають ці атаки воєнними злочинами, вчиненими Російською Федерацією, підкреслюючи їх навмисний характер.

Атаки на інфраструктуру, що забезпечує життєдіяльність населення та медичні установи, здійснюються з метою позбавлення людей електрики, тепла, води, зв’язку, медичних послуг та інших життєво важливих умов. Протягом масштабної війни Росія вчиняє проти українських громадян всі можливі злочини, які можуть бути кваліфіковані як геноцид, на думку юристів, дослідників геноцидів та правозахисників. Зокрема:

Оголошення намірів щодо знищення українського народу: президент Росії та інші представники влади не раз висловлювали думки про те, що українці як етнічна група "не мають права на існування", вважаючи цю націю "створеною штучно". Вони також відзначали, що тих, хто має іншу точку зору, "слід усунути", стверджуючи, що в майбутньому не повинно бути ані України, ані українців.

публічні заклики до винищення українського народу;

цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров'я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв'язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;

переслідування та ліквідація людей із проукраїнськими поглядами на захоплених територіях;

Знищення інтелектуального класу: викладачів, художників, а також тих, хто є носіями українських культурних цінностей і передає їх наступним поколінням.

впровадження у навчальних закладах на тимчасово окупованих територіях системи освіти та виховання, спрямованої на трансформацію ідентичності дітей;

депортація дітей без супроводу батьків до Росії з метою трансформації їхньої ідентичності;

Вилучення та знищення українських книг з бібліотек, пограбування музеїв і навмисне викрадення артефактів, які свідчать про багатий історичний спадок українського народу.

Конвенція, що стосується запобігання геноциду та покарання за нього, була прийнята Генеральною асамблеєю Організації Об'єднаних Націй у 1948 році.

На сьогоднішній день 149 країн, які є учасниками Конвенції, зобов'язані вжити заходів для запобігання актам геноциду та притягувати до відповідальності тих, хто їх вчиняє, як під час збройних конфліктів, так і в мирний період.

Конвенція трактує геноцид як вчинки, вчинені з метою повного або часткового знищення певної національної, етнічної, расової чи релігійної групи.

Ознаки геноциду включають: убивство представників певної групи або завдання їм тяжких тілесних ушкоджень; умисне створення умов життя, які призводять до знищення даної групи; перешкоджання народженню дітей і примусова передача дітей з однієї групи в іншу; публічне підбурювання до вчинення подібних злочинів.

Влада Росії заперечує, що в ході масштабної війни її збройні сили здійснюють навмисні напади на цивільні об'єкти в українських містах і селах, внаслідок чого гинуть мирні жителі, а також страждають лікарні, навчальні заклади, дитячі садки, а також енергетична і водопостачальна інфраструктура.