Вшанування пам'яті поліцейського Олександра Семерніна.

Він народився у Харкові 6 лютого 1991 року, тут і виріс. За словами матері Світлани, син змалечку любив ходити на полювання із батьком.

Олександр, завершивши навчання у школі, вирушив служити до Збройних сил України. Після завершення служби він продовжив кар'єру в підрозділах Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції. Як розповіла мати молодого чоловіка, він свідомо обрав цю професію, оскільки бажав надавати допомогу людям.

У 2018 році чоловік закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ за спеціальністю "правознавство" й одружився. У нього народилася донечка Злата, яку він обожнював і якій приділяв увесь вільний час.

Чоловік дуже любив свою родину. Був дуже-дуже активним, зокрема, захоплювався рибалкою і відпочинком біля води - на морі чи річці.

Семернін працював помічником дільничного інспектора, міліціонером-водієм, а з лютого 2021 року перебував на посту поліцейського-водія сектору логістики. Правоохоронець чесно і сумлінно виконував свою роботу.

Колеги згадують, що Олександр гордився своєю професією. Коли виникали труднощі під час виконання своїх службових обов'язків, він завжди підходив до вирішення проблем із усмішкою і вмів зберігати оптимістичний настрій навіть у складних ситуаціях.

"В колективі він користувався великим авторитетом. Його характеризували як добру, позитивну та ініціативну особистість," - зазначив колега Антон Піонтевич.

Його внесок у розвиток українського суспільства обірвався в перший день повномасштабної війни, коли російські кулі влучили в нього на шляху до служби, на перехресті окружної дороги рідного Харкова та селиша Циркуни в Харківській області.

Указом Президента України Володимира Зеленського №124/2022 від 10 березня 2022 року Семерніна було посмертно нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня.

Цю нагороду родині чоловіка вручили начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов із тодішнім очільником поліції Харківської області Володимиром Тимошком 20 червня 2022 року.

За словами матері правоохоронця, Олександр був доброю та чуйною людиною і завжди поспішав на допомогу своїм друзям, яких мав багато і які його поважали.

"Син був чуйним і ніколи не кривив душею, все робив від чистого серця. Він дійсно був чесною, правдивою людиною", - заявила пані Світлана.

Ті, хто мав можливість спілкуватися з цим поліцейським, зберігатимуть у пам'яті образ відважного і рішучого чоловіка.