У вшанування пам'яті операторки FPV-дронів Катерини "Мяу" Троян.

Дівчина із синім волоссям стала легендою серед операторів безпілотників у ЗСУ

Катерина Троян стала добровольцем у військових силах. Вона служила в десантних військах і виконала тисячі успішних бойових завдань. На фотовиставці в Лондоні під назвою "Жінки на захисті України" посол України у Великій Британії, колишній головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний підкреслив високий рівень професіоналізму Катерини Троян у складі української армії.

Вона отримала диплом програміста в коледжі Кіту НАУ, а також здобула освіту журналіста в НАУ. У вільний час захоплювалася легкою атлетикою та йогою, а також займалася гірськими лижами і скелелазінням. Її любов до подорожей вела її через Свидовець із Драгобрата, а також на вершини Арарату, гір Андорри та Альп.

У березні 2022 року Катерина Троян разом із сім'єю вирушила за кордон. Вона активно займалася волонтерською діяльністю та працювала в ІТ-компаніях в Австрії, Сербії та Грузії, отримуючи стабільну зарплату та насолоджуючись спокійним життям. У 2024 році молодша жінка ухвалила рішення приєднатися до Збройних Сил України. З січня по березень 2024 року вона пройшла навчання та стала операторкою FPV-дронів. Після складання присяги на вірність Україні вона приєдналася до 82-ї окремої десантно-штурмової бригади. Служила в роті ударних безпілотників цієї бригади, виконуючи бойові завдання в найгарячіших точках фронту, зокрема в Донецькій, Харківській та Запорізькій областях, а також брала участь у Курській операції.

Дівчина отримала важке поранення на Покровському напрямку. Її довезли до лікарні Мечникова, але не змогли врятувати. "Вона пройшла Курську кампанію, але не пройшла Покровський напрямок", - написала віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк у день загибелі військової.

Прийшла сумна новина про загибель М., ФПВішниці з синім волоссям, яка була частиною нашої подольської компанії, - ділиться спогадами військовий Ігор Луценко. - У моїй пам'яті образ загиблої на війні дівчини завжди виглядає невимовно прекрасним, але навіть до вчорашніх новин вона вже була особливою: струнка, висока, з яскраво пофарбованим волоссям, в кумедному кугурумі або в панамі з котячими вушками. Є щось жахливо незрозуміле в тому, що на фронті гинуть дівчата, особливо стрункі та високі, а також ті, хто має яскраві кольори волосся. Проте, я це якось передчував. Можливо, це результат років досвіду, чи просто обставини, пов'язані з ФПВ, ДШВ та Курськом. Завжди було полегшення, коли ми зустрічалися на Подолі, і я бачив її живою, або отримував повідомлення про збір коштів для неї. Я просто говорив, що радий її бачити, і на цьому закінчувалося. Якось незручно в неформальній бесіді на Подолі піднімати тему смерті, ще й з такою гарною дівчиною, як вона. Як тепер жити далі? Як дивитися на інших красивих дівчат і не згадувати про тих, хто вже пішов?.. Вічна пам'ять Катерині.

Наша сестра по зброї, Катерина "Мяу" Троян, виявилася не лише відважною особистістю, а й справжнім майстром свого ремесла. Разом ми витримали артилерійські обстріли, авіаудари та полювання з боку ворожих безпілотників. Спільно ми знищували противника та святкували наші досягнення під час виконання надскладних завдань. Мяу прийшла на поле бою, щоб стати професіоналом у своїй сфері, і ми запам'ятаємо її як члена команди, для якого важливе не лише власне, але й загальне благо — це її найцінніша риса. Вона стала рівнею для всіх нас. Ми дізналися про неї як про людину з щирим серцем, без жодної гордині; до неї завжди можна було звернутися за підтримкою, і найголовніше — вона ніколи не соромилася попросити про допомогу. Честь тобі, посестро Мяу. Рота ударних БПЛА 82 ОДШБр — це слова побратима Катерини Троян, Валентина Дембіцького.

Подруга Катерини "Мяу" Тетяна Макаренко публікує багато спогадів про неї - хоче, аби пам'ять жила.

"У мене була подруга, з якою ми дружили з п’ятого класу. Наше знайомство відбулося на заняттях з легкої атлетики. Ми разом закінчили школу, а потім пішли в різні університети, але зв’язок між нами залишився міцним. І ось Катруся вирішує йти на війну. Ще в дитинстві її цікавили питання, пов’язані з десантниками, вона часто грала в «войнушки» на подвір’ї. Після закінчення університету в неї була чудова кар’єра, яка обіцяла подальший успіх... Але Кат вибрала інший шлях — стати на захист своєї батьківщини. Вона стала штурмовиком... Дівчина, що носила дитячий розмір одягу, загинула... Вона загинула як воїн. Сталося найжахливіше, що тільки можна уявити..." – поділилася Тетяна Макаренко.

В останній раз зустрічали Катерину в Києві, у стінах Михайлівського собору.

Друзі принесли та запалили безліч яскравих фаєрів, щоб прощання стало таким же яскравим, як і життя Катерини.

"Із такими, як вона, неможливо попрощатися. Вона була дуже яскравою, справжнім сонцем у кожній компанії. З нею ніколи не було сумно. Вона вміла підтримати, розсмішити, підняти настрій одним поглядом. Катя -- той друг, що завжди поруч, коли треба. І навіть коли не треба -- вона все одно була поруч. Вона каталась на сноуборді, займалась йогою, робила ті всі мудрі-неможливі асани, від яких у звичайних людей ноги зводить. Вона жила на повну -- і цим заражала всіх навколо. Ніколи не несла в собі злості -- лише до ворога, бо до росіян ненависть -- це як форма любові до своїх. Коли Каті не стало, людей було дуже багато. Побратими, друзі, рідні, просто ті, хто чув -- усі прийшли під Золотоверхий Михайлівський, щоб вшанувати. І провели її так, як вона жила -- яскраво. До останнього подиху" - написала Тетяна Макаренко.

Подруга військового розпочала кампанію зі збору підписів на підтримку петиції, яка пропонує надати Катерині Троян звання Героя України.

"Залишилась остання надія, за яку ми всі боремося -- це визнання Катерини Троян Героєм України (посмертно)! Кожний підпис -- це шана від кожного українця! Непросто зібрати 25 000, але вона гідна набагато більше підписів!" - переконує Тетяна Макаренко.

Петицію зареєстрували на сайті офіційного інтернет-представництва президента України.

"Катерина загинула 5 червня 2025 року під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку Донеччини. Військовослужбовиця здійснила понад тисячу успішних бойових вильотів FPV-дронами, вона брала участь у Курській кампанії. Була неймовірно талановитою воїтелькою, яка поєднувала бойову ефективність, людяність, щирість і повну самовіддачу. Її знали й поважали побратими, командири та волонтери. Її образ -- однієї з найвідоміших жінок-дронерок -- увійшов до міжнародної фотовиставки "Жінки на захисті України", яку підтримували найвищі посадовці та міжнародні партнери. Катерина "Мяу" стала справжнім символом незламності, професіоналізму й внутрішньої сили. Її подвиг -- гідний найвищої державної відзнаки", -- йдеться у тексті петиції" - йдеться в тексті петиції.

Подруга військової, Катерина Мяу, підкреслює значущість петиції.

Це більше, ніж просто формальність. Це свідчення того, що 25000 людей висловили свою вдячність за службу і захист. У нинішній час це надзвичайно важливо для моральної підтримки близьких!

На даний момент процес збору підписів продовжується - станом на 29 липня вже зібрано трохи понад 19 тисяч голосів.

Катерина Троян була єдиною дочкою в своїй сім'ї. Їй виповнилося всього 32 роки.

Слава і честь жінці-воїну!