Вшанування пам'яті Героя України Сергія Коновала, відомого під позивним "Норд".

Сьогодні минає два роки з дня загибелі командира "Сталевої сотні" 67-ї окремої механізованої бригади

Сергій Коновал розпочав свою службу на захист України у 2014 році. Як студент медичного університету, він приєднався до лав "Госпітальєрів". На фронті він пройшов шлях від парамедика до командира стрілецької роти 67-ї окремої механізованої бригади. Одночасно з військовою службою він активно займався громадською діяльністю, ставши одним із засновників першого у Тернополі простору для військовослужбовців та їхніх сімей - "Дому ветерана". Сергій також організовував військові тренінги для молоді, а також працював над створенням і продюсуванням фільмів. Його життя, відоме під псевдонімом "Норд", трагічно обірвалося 6 квітня 2024 року поблизу Часового Яру внаслідок ворожого обстрілу. На момент загибелі йому було всього 31 рік. Указом Президента України від 23 серпня 2024 року йому було присвоєно звання Героя України.

Військові тренування та кінематографічні作品 про українських оборонців.

Сергій з'явився на світ 29 травня 1992 року в місті Тернопіль. Він здобував освіту в загальноосвітній школі № 19. Після завершення навчання Сергій продовжив свою освіту в Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського, де обрав спеціалізацію в стоматології. Пізніше він також отримав диплом політолога в Західноукраїнському національному університеті.

Хлопець був активним учасником Революції гідності. Коли почалася російсько-українська війна, він як парамедик долучився до добровольчого медичного батальйону "Госпітальєри" ДУК "Правий сектор". У 2016 році його призначили командиром 6-ї резервної сотні ДУК "Правий сектор". Сергій брав участь у боях за Станицю Луганську, Піски, Мар'їнку, Авдіївку.

"Резервна сотня - це історія, пов'язана з козацтвом. Сьогодні у Збройних силах вона прирівнюється до роти. Сергій працював з хлопцями, їздив на ротації у зону АТО, а також проводив навчання в Тернополі. Його завданням було підготувати резерв для боротьби з ворогом, який у будь-який момент міг би прийти на підкріплення. Всі його хлопці були добровольцями і йому вдалося їх об'єднати у справжню команду", - розповідає дружина "Норда" Ольга.

Окрім військової діяльності, Сергій також активно долучався до громадської роботи.

Паралельно зі своєю діяльністю в молодіжному середовищі, він також виступав у ролі кінооператора. Саме він став ключовою фігурою у створенні документального фільму про українських кіборгів під назвою "Трохи нижче неба". Протягом двох років я та Норд подорожували Україною, записуючи свідчення тих, хто був безпосереднім свідком боїв у Донецькому аеропорту. У проміжках між фронтовими ротаціями ми прагнули зберегти важливі спогади для майбутніх поколінь. Ми працювали над короткометражними фільмами про українських військових, які згодом об'єднали в проєкт "Здобули вічне в бою", - розповів Михайло Ухман.

Крім того, "Норд" виконував роль оператора та співпродюсера у стрічках "Шлях поколінь" і "Дорога в Карпати", а також створив музичний кліп про Тернопіль на композицію місцевого колективу "Кожен з нас".

У 2018 році став співорганізатором та учасником благодійного велопробігу "Чумацький шлях". Разом із велосипедистами з Києва та Херсона він подолав 10 тисяч кілометрів 25 штатами США та 5 провінціями Канади. Під час велопробігу вони розповідали іноземцям про війну в Україні, зустрічалися з діаспорою та збирали кошти для постраждалих у війні.

Одним із ключових проєктів, реалізованих Сергієм та його командою, стало відкриття Дому ветерана в Тернополі. Це унікальне місце стало справжнім осередком для захисників і їхніх сімей, де вони можуть зібратися разом, проводити час і отримувати необхідну підтримку.

Сталева рота та любов на передовій

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Сергій у перший день разом із бійцями "Правого сектору" вирушив на фронт. Його резервну сотню переформували у 2-гу стрілецьку роту 2-го стрілецького батальйону 67-ї ОМБр. Військовий разом із побратимами брав участь у боях за Київщину, Харківщину та Донеччину. Був нагороджений орденом "За мужність" III ступеня.

Під час визволення Харківщини він зустрів свою майбутню дружину Олю, яка активно займалася волонтерською діяльністю і надавала підтримку його підрозділу.

"Я була знайома з одним із солдатів його підрозділу і завдяки йому підтримувала зв'язок. Згодом ми з Сергієм підписалися в соцмережах. Я вирішила запитати його про потреби їхнього батальйону. Він відповів, що їм необхідний спеціальний тепловізор для виконання завдань. У той момент знайти такий прилад було досить складно, але мені пощастило. Проте його вартість сягала близько п'яти тисяч доларів. Я усвідомлювала, що швидко зібрати цю суму буде важко, тож вирішила продати свою машину, щоб придбати тепловізор для хлопців", - ділиться жінка.

Вони вперше зустрілися з Сергієм 28 квітня 2022 року, коли Ольга приїхала на Харківщину, і відтоді не розлучалися. Вона приїхала на чотири дні, а залишилася на кілька місяців. Згодом стала керівницею патронатної служби підрозділу. Разом із Сергієм вони почали працювати над створенням бренду роти, обравши для неї назву "Сталева сотня". А також розпочали виробництво прикрас та аксесуарів із відпрацьованих гільз. За кошти від їх продажу купували все необхідне для військових. Сьогодні ці каблучки, сережки, підвіски та брелки роз'їхалися у різні куточки світу і допомогли зробити тисячі добрих справ для України.

Сергій освідчився Олі у рідному Тернополі, коли вони вперше за тривалий час приїхали додому у відпустку.

"Це був приголомшливий сюрприз. Він орендував яхту, запросив друзів і побратимів, а в руках тримав 101 червону троянду. Йому вдалося зберегти це в секреті. Я була неймовірно щаслива," - розповідає вона про ті миті.

Підрозділ Сергія перекинули в Серебрянський ліс, де хлопці тримали оборону кілька місяців. Коли їх вивели з позицій, закохані одружилися.

"На розпис ми вдягнули сорочку й плаття, які я сама вишила для нас бісером на Донбасі. Зібрали найрідніших і відсвяткували цей особливий день. Ми відмовилися від весільного торта, бо розуміли, що є речі, які набагато необхідніші. Тому попросили наших друзів, які хотіли подарувати нам торт, замінити його на паяльник для FPV-дронів. Натомість десерти для гостей зробила власноруч", - розповідає Ольга.

Загибель "Норда" - величезна втрата для України

Шостого квітня Сергій загинув неподалік Часового Яру в Донецькій області разом з товаришем по службі Тарасом Петришиним. У той час велися запеклі бої за населений пункт Іванівське. Командир роти та його заступник знаходилися на командно-спостережному пункті. Коли почався обстріл з боку ворога, вони не зупинилися і продовжили керувати своїм підрозділом.

"Я тоді поверталася з Лондона. Саме зайшла в магазин у Кракові на вокзалі, коли зателефонував невідомий номер. Побратими сказали, що Сергій і Тарас загинули. Мені важко словами передати свої відчуття у цей момент. Єдине, що я запитала, чи це точно...", - пригадує той страшний день Ольга.

Вона зізнається, що в той час намагалася з усіх сил зібрати себе і організувати належне прощання із Сергієм і Тарасом. Спочатку тіла загиблих Героїв доставили на Майдан Незалежності. Пізніше понад 300 автомобілів зустріли їх у Тернополі. Сергія і Тараса поховали на Пантеоні Героїв Микулинецького цвинтаря.

За указом Президента України, виданим 23 серпня 2024 року, Сергій Коновал отримав звання Героя України. Крім цього, він має статус почесного громадянина Тернополя та Тернопільської області.

Ольга бере на себе справу чоловіка. Вона створила фонд на честь Сергія Коновала, метою якого є підтримка військовослужбовців, ветеранів та їхніх сімей. Крім того, вона започаткувала іменні стипендії для студентів у ряді навчальних установ Тернополя.

Історія Сергія та Олі і його "Сталевої сотні" стала основою для казки "Норд і Сталева сотня", яку написала письменниця Зоряна Биндас. Книга потрапила у список рекомендацій PEN Ukraine, а її видавництво підтримав Український інститут книги. Це означає, що українські бібліотеки безкоштовно отримують це видання, присвячене Герою України Сергію Коновалу і майбутні покоління зростатимуть, знаючи його історію.

"Пам'ять - це активний процес! Ніколи не слід забувати про це", - зазначає Оля, щодня підтверджуючи свої слова власним прикладом. Вона розповідає світові про видатного командира та тернопільського героя Сергія Коновала, сприяючи втіленню мрій свого коханого та поступово формуючи нову культуру пам'яті та шанування українських Героїв.

Юлія Томчишин можно переформулировать как "Юлия Томчишин". Если вы имеете в виду создание уникального текста, мы можем добавить описание или контекст, связанный с этим именем. Например: "Представляем вам Юлию Томчишин, талантливую личность с ярким характером."

Зображення з особистого архіву Ольги Коновал.