Найнадійніша опора нашої нації.

Президент відзначив державними нагородами Героїв України та передав ордени рідним загиблих воїнів

Володимир Зеленський підкреслив, що протягом усієї тривалості повномасштабної війни більше 110 тисяч українців і українок, які служать у різних підрозділах Сил оборони та безпеки, були удостоєні державних нагород.

"Наше завдання -- ніколи не втратити всього, що ми вже досягли. Наше завдання -- закріпити силу українського народу й примножувати її. Також берегти пам'ять про все, що зробили наші люди для захисту України, про кожен подвиг нашого народу, про кожну операцію наших сил, які багато в чому змінили світову історію воєн. Зараз світ саме в українців буде вчитися захищати свій дім -- в таких людей, як ви, як ваші рідні, близькі, як усі наші героїчні воїни", -- сказав Президент.

Присутні вшанували пам'ять всіх героїв різних епох, які поклали своє життя заради України, хвилиною мовчання.

Президент країни нагородив родини загиблих військових орденом "Золота Зірка". Посмертно звання Героя України отримали:

Капітан Іван Ваховський. У лютому-березні 2022 року виконав 12 бойових вильотів, зокрема евакуював 19 поранених з Маріуполя. 31 березня у складі групи українських вертольотів здійснив бойовий виліт до оточеного заводу "Азовсталь". На зворотному шляху група потрапила під ворожий обстріл. Екіпаж, до складу якого входив Іван Ваховський, відвів вогонь на себе і врятував інші три вертольоти ціною власного життя.

Старший солдат Олександр Кандауров. На Київщині очолював групу, яка обороняла дорогу Велика Димерка -- Жердова -- Гоголів і знищила колону російської техніки. На Харківщині прицільним вогнем ліквідовував піхоту, а також взяв на себе командування відділенням. На Луганщині захопив ворожі позиції та зупинив ДРГ. На Донеччині під час штурму з боку російських окупантів із гранатомета знищив танк і БМП. Загинув 25 вересня 2022 року внаслідок масованого артилерійського й танкового обстрілу.

Молодший лейтенант Василь Ковилін з Національної гвардії України. Рік тому, 7 травня, під час виконання бойового завдання він виявив групу супротивника і вступив у бій. Під інтенсивним обстрілом ворога він надавав допомогу пораненим українським військовим і організував їх евакуацію. Після цього він продовжив боротьбу, відбивши штурм, але в момент чергового обстрілу його позиції потрапив під вогонь ворожого снаряда.

Підполковник Василь Копань, представник Національної гвардії України, відіграв важливу роль у стратегічному плануванні наступальних операцій на території Луганщини. Завдяки його зусиллям було звільнено 5,03 квадратних кілометри українських земель, знищено або поранено близько 650 ворожих солдатів, 17 з яких потрапили в полон. Окрім цього, було знищено значну кількість військової техніки противника. 7 вересня минулого року під час бою в селищі Нью-Йорк Василь Копань зазнав тяжкого поранення, яке виявилося несумісним з життям.

Солдат Ярослав Марціновський. У серпні 2023 року він брав участь у штурмовій роті, яка проводила операції з очищення окопів поблизу населеного пункту Роботине. Під час просування штурмової групи неподалік приземлилася ворожа граната.

Коли Ярослав Марціновський спробував викинути гранату, вона вибухнула. Він захистив своїх товаришів, прикривши їх своїм тілом від численних осколків, проте отримане поранення виявилося смертельним, і він загинув на місці.

Полковник Олексій Месь, командир ескадрильї, виконав понад 70 бойових місій, спрямованих на знищення повітряних цілей, систем ППО, а також російської авіаційної та військової техніки. Він швидко оволодів літаком F-16, здійснивши на ньому 32 бойових польоти. На жаль, Олексій Месь загинув 26 серпня минулого року під час відбиття масованої атаки з боку Росії, перебуваючи за штурвалом F-16. У своїй останній місії він знищив дві крилаті ракети та ударний безпілотний літальний апарат.

Молодший сержант Сергій Миронюк. У Донеччині, виконуючи обов'язки командира штурмового відділення, він упродовж дня відбивав близько десяти атак ворога та організовував контратаки. Під час одного з цих штурмів отримав осколкові поранення та контузію, але не залишив бойових позицій, продовжуючи битися ще кілька годин. 24 липня 2023 року, під час операції зі звільнення ворожих позицій та зачистки окопів і бліндажів, його підрозділ потрапив у засідку. Сергій загинув, захищаючи свого товариша.

Молодший сержант Павло Петриченко був громадським активістом до початку повномасштабної війни. У березні 2022 року він активно займався волонтерством, а вже в квітні вирішив приєднатися до Збройних Сил України. У складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади він брав участь у захисті країни: здійснював розвідувальні вильоти, виявляв скупчення ворожої техніки та живої сили, а також корегував вогонь артилерії та роботу ударних дронів. На жаль, Павло Петриченко загинув 15 квітня минулого року поблизу Красногорівки внаслідок атаки з боку ворожого дрона.

Старший солдат Анатолій Тегза, у 2023 році, очолював групу спецпризначення на бахмутському фронті. Його завдання включали корегування вогню, проведення штурмових дій, медичні евакуації та мінування стратегічних об'єктів. Під його командуванням було знищено не менше 247 ворогів, а також спостережні пункти, вогневі позиції та склади з боєприпасами. 14 липня 2023 року його група надавала вогневу підтримку мотопіхотній бригаді і вступила в бойове зіткнення, під час якого Анатолій загинув від вибуху снаряда, рятуючи своїх товаришів під час відступу.

Сержант Володимир Тодор у 2022 році очолював десантно-штурмовий взвод у Донеччині, зокрема в районах Соледара та Кліщіївки. Він особисто знищував ворожі сили та техніку, а також рятував поранених під вогнем противника. У січні 2023 року його передова група захопила ворожий вогневий опорний пункт у Луганщині, знищивши 19 агресорів. Володимир Тодор уособлював стійкість, стримуючи контратаку ворога, знищивши чотирьох окупантів і БМП, але, на жаль, під час цього бою зник безвісти.

Володимир Зеленський також відзначив воїнів, яким присвоєно звання Герой України. "Золоту Зірку" отримали:

Генерал-лейтенант Василь Малюк очолює Службу безпеки України (СБУ). З початку повномасштабної агресії українські спецслужби під його керівництвом знищили більше 1,7 тисячі російських танків, понад 3 тисячі бойових машин, майже 250 одиниць протиповітряної оборони, а також більше 550 засобів радіоелектронної боротьби. СБУ реалізувала низку важливих спеціальних операцій, зокрема підрив Кримського мосту, ураження 11 військових кораблів Росії, захоплення в полон окупантів, а також знищення військових аеродромів, складів зброї, нафтобаз і оборонних заводів на території РФ. Контррозвідка СБУ активно бореться з терористами і диверсантами, заарештовуючи паливників та підривників, а також викрила 102 російські агентурні мережі.

Майор Роберт Бровді (позивний "Мадяр"), командир 414 окремої бригади безпілотних систем. У травні-червні 2022 року заснував підрозділ аеророзвідки "Птахи Мадяра", який згодом розширився до батальйону, потім до полку, а торік у грудні -- до бригади. Підрозділ під його керівництвом обороняв зокрема Херсон, Соледар, Бахмут та Авдіївку. Лише з червня 2023-го до січня 2025-го підрозділ знищив або уразив понад 17 тис. ворожих цілей, 5,3 тис. із яких ліквідовані повністю.

Молодший лейтенант Олександр Гаран вправно надавав вогневу підтримку морським піхотинцям на одному з островів Дніпра, особисто знищивши понад 30 ворогів. Він не раз отримував поранення, але завжди продовжував виконувати свої бойові обов'язки. У травні минулого року він очолював групу морських піхотинців на острові Фролова, утримуючи його разом із сусідніми островами під вогневим контролем протягом 26 днів.

Підполковник Володимир Жданов (Національна гвардія України) під час боїв біля Серебрянського лісу особисто ліквідував п'ятьох ворогів та під вогневим натиском забезпечив безпечний відступ своїх товаришів, що запобігло подальшому наступу противника. В околицях Стельмахівки він знищив ще десятьох загарбників, організував евакуацію поранених і до останнього тримав оборону, отримавши важке поранення.

Лейтенант Андрій Кіяненко, виконуючи бойові завдання в складі штурмової групи на Донеччині, знищив 75 російських військових та п’ять бойових машин піхоти. Підрозділи, в яких служив Андрій, а також штурмові групи під його командуванням ефективно відстоювали свої позиції, зупиняли наступ ворога, перешкоджали його відступу та захопленню населених територій.

Старший солдат Роман Омеляненко (НГУ). Під час розвідки дій російських військ передавав координати командуванню. Завдяки цьому вдалося знищити десять одиниць бронетехніки, чотири мінометні розрахунки, 15 БпЛА та майже два взводи живої сили. Особисто знищив щонайменше дев'ятьох окупантів, попри поранення продовжив бій і забезпечив боєприпасами побратимів.

Полковник Ігор Пархоменко, пілот Су-25 і повний кавалер ордена Богдана Хмельницького, здійснив 293 бойових вильоти, з яких 257 були присвячені вогневому ураженню. Серед його досягнень — знищення моста в тимчасово окупованих Олешках та російської колони. Під час бою на Запоріжжі він втратив сина-льотчика, 25-річного Сергія Пархоменка, якому посмертно присвоїли звання Героя України. Його молодший син Микита також служить, захищаючи українське небо.

Полковник Павло Розлач, який обіймає посаду заступника командира 8 управління корпусу ДШВ, активно брав участь у захисті України в таких регіонах, як Запоріжжя, Харківщина, Сумщина, а також на території Курської області. Під час операції на Курщині він організував розвідку маршрутів на лінії фронту, що дозволило підрозділам без втрат перейти державний кордон. Зокрема, бійці 80 десантно-штурмової бригади за короткий час пройшли десятки кілометрів, подолали кілька оборонних ліній і досягли визначених позицій, де закріпилися.

Старший лейтенант Владислав Стоцький (НГУ). Керував групою гвардійців, яка здійснювала розвідку і передавала координати ворога, що дало змогу знищити десятки одиниць техніки й особового складу. Під час одного з масованих ворожих штурмів координував вогонь по техніці, знищив майже відділення окупантів, а також урятував пораненого побратима.

Молодший лейтенант Вячеслав Фесюра. Доброволець із 2014 року, командир штурмової групи, був неодноразово поранений, але попри це продовжує захищати Україну. У 2024 -- 2025 роках особисто керував штурмами та оборонними діями на Донеччині, під час яких його група знищила понад 25 окупантів, відбила численні атаки, повернула втрачені позиції та сприяла стабілізації фронту.

Матрос Василь Харкевич. У жовтні минулого року він брав участь у відбитті атак з боку російських військ та захищав українські позиції в Донеччині. Його зусилля дозволили зірвати щонайменше десять ворожих штурмів. Під час одного з рукопашних боїв йому вдалося захопити в полон російського солдата. 16 жовтня він отримав поранення внаслідок атаки дрона противника, що призвело до ампутації ноги. Незважаючи на травму, він самостійно надав собі першу допомогу, викликав евакуаційну групу і тепер проходить реабілітацію в лікарні.

Президент також нагородив "Хрестом бойових заслуг" майора Олександра Поповича та підполковника Костянтина Ревуцького.

Олександр Попович брав участь у бойових діях поблизу Авдіївки, Вугледара, Мар'їнки та Красногорівки, де під його керівництвом було знищено ворожі танки, БМП, автомобілі та мінометні позиції. На Херсонщині, як частина оперативно-тактичної групи, він здійснив переправу через Дніпро та організував висадку десанту поблизу Кринок.

Костянтин Ревуцький виконував бойові завдання на луганському та донецькому напрямках, керував наступальними діями в Курській області. Торік у вересні-жовтні підрозділ під його керівництвом відбив кілька десятків штурмів. Завдяки цьому ворогові було завдано значних втрат, а багато російських військовослужбовців взято в полон.

Президент нагородив українських захисниць орденами "За мужність" ІІІ ступеня та Княгині Ольги ІІІ ступеня.